Життя бентежне

Не буде перебільшенням сказати, що майже кожна дівчина рано чи пізно чує одне й те саме питання: "Коли вже діточки?"

Але, зазвичай, люди, які ставлять це питання, просто не усвідомлюють його недоречність і не думають про те, що дівчина, яка чує це питання, можливо давно вже хотіла б народити дитину, але, в неї це просто не виходить…

Героїня сьогоднішнього епізоду Наталка Судакова, народила свого сина Льва цього літа. Але, з моменту, як вони з чоловіком почали пробувати завезти дитину, до моменту народження сина, вона мала три викидні, пережила сильні гормональні перепади, депресію та якийсь час жила зі страхом, що взагалі не може мати дітей.

І, як вона розповість у своїй історії, питання "коли дітки" вона чула від своєї вчительки через місяць після того, як стався її перший викидень.

Про те, чому вагітність – це не завжди так просто, як багатьом здається? І чому до народження дитини треба ставитись усвідомлено, приймаючи все найгірше, що може супроводжувати дівчину? У новому епізоді подкасту "Життя бентежне" розповідає Наталка.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Герої нового епізоду – це кияни та гості столиці. Свої історії вони розповіли під час зустрічі української подкаст-спільноти ПодКаста, яку Українська правда провела кілька тижнів тому.

На фоні знищення історичних архітектурних пам'яток, ми просили гостей ПодКасти розповісти про свої улюблені місця Києва.

Бо, як казав в інтерв'ю з УП урбаніст та колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплинський, “в Україні так мало збереженої історичної архітектури, що нам треба берегти її максимально. І що стару архітектуру треба не тільки зберігати, але й розвивати, щоб вона притягувала до себе людей".

У цьому епізоді ви почуєте маленькі історії про важливі для киян будівлі, заклади, вулиці та райони.

За даними ЮНІСЕФ, кожний другий учень або учениця віком від 13 до 15 років - повідомляє, що зазнавали насильства з боку однолітків у школах або поблизу школи.

Систематичний булінг чи якесь епізодичне насильство, яке ми пережили у дитинстві та про яке забули або вирішили, що це неважливо і було з кожним, може відгукуватись нам у дорослому житті. Хтось може почуватись некомфортно у великих групах людей. Хтось думати, що з ним чи з нею щось не так, коли чує десь позаду себе сміх випадкових людей, а хтось взагалі замикається у собі. 

Героїня сьогоднішнього епізоду – Наталка Кузьменко, теж стикнулась з булінгом у дитинстві. У своїй історії вона розповідає про свій досвід, про те, як на неї вплинуло цькування, та про позитив, який треба навчитись виносити навіть з таких, неприємних історій.

Як довго ви можете бігти? Два, три, п'ять кілометрів? Може ви пробували або хочете пробігти марафон? 

Для більшості людей навіть півмарафон – це досить серйозна дистанція й велике випробування.

Але не для героя сьогоднішнього епізоду. 

Знайомтеся, Денис Соколов, 28 років. На початку червня він взяв участь в ультрамарафоні "Карпатія трейл", де пробіг надвелику дистанцію у 114 кілометрів, незважаючи на біль та втому. Він посів 14 місце в абсолюті, але як каже сам Денис, якщо ти подолав таку дистанцію – ти вже переміг, не важливо, прийшов ти до фінішу першим чи останнім.

Навіщо люди вирішують бігати ультрамарафони? У чому насолода отак бігти цілий день, навіть якщо ноги пече полум’ям? І що відчуваєш, коли ти єдина людина посеред неходженого і дикого лісу? Свою історію про біг розповідає Денис.