Туди-Сюди

Вікінги, нормани чи варяги? Жорстокі завойовники чи прості торговці? Перші українські князі не зовсім українські? Київська Русь – пересічне державне утворення епохи вікінгів? Коваль Людота зовсім не коваль знаменитого меча? Що взагалі відбувається?

Дізнаєтесь у завершальному випуску першого сезону подкасту #туди_сюди. Розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця відділу наукові фонди Інституту археології НАН України.

Через них античні автори серйозно задумались про Апокаліпсис. Колишні закляті вороги ставали найкращими друзями. Утворювались військові союзи, зникали держави та цивілізації перед лицем катастрофічної навали, якої ще не бачив світ.

Чому гуни вирушили у свою криваву подорож і що аж так налякало їхніх сучасників? У подкасті #туди_сюди розмова з Олексієм Комарем, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАНУ.

Їхній похід почався з холодних прибалтійських країв і тривав кілька сотень років. Вони підкорювали племена і народи, воювали з римлянами та сарматами, залишили по собі рунічні написи, багаті поховання, коштовну зброю та дорогоцінні прикраси. Ми знаємо імена їхніх королів, а деякі готські держави існують і дотепер.

Український аспект історії готів – у викладі Олега Петраускаса, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу археології давніх слов'ян Інституту археології НАНУ.

В античні часи українське Причорномор’я було частиною грецької Ойкумени. Колоністи принесли сюди високе мистецтво, театр, архітектуру, писемність. Поліси, засновані давніми греками, проіснували не одне століття, а на місці деяких з’явилися сучасні міста. Що привело сюди давніх греків і який їхній спадок? Розповідає кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, вчений секретар відділу Наукові фонди Тетяна Шевченко.

"Скіфи не могли зрозуміти, що це таке: вони не знали ні їхньої мови, не бачили такого одягу, не знали, що це за плем'я. Вони були здивовані, звідки ті прибули, і спочатку вважали їх за чоловіків у юному віці, і почали з ними битися. Після битви, підібравши трупи, вони довідалися, що то були жінки".

Так писав про амазонок батько історії Геродот. А що знає про них сучасна наука? Розповідає Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України.

За легендою, вони походять від шлюбу Геракла і напів дівчини – напів змії. Їх земля від Дону до Дунаю. Їх боялися перси та поважали спартанці. Вони любили золоті прикраси і будували величезні кургани.

Мандрівка до Великої Скіфії на чолі з Юрієм Болтриком, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу "Польовий комітет" Інституту археології НАН України.

На своїх колісницях вони долали тисячі кілометрів, заснували десятки держав і винайшли мову, яка лежить в основі багатьох сучасних мов світу. Перші кургани, перші харизматичні лідери, революційні інновації та небачені кліматичні потрясіння в епоху бронзи.

Про мандрівних аріїв розповідає: доктор історичних наук, професор, завідувач відділу енеоліту-бронзи Віталій Отрощенко.

Трипільська культура – найпопулярніша археологічна культура з території України. Її знають, люблять і навіть називають цивілізацією. Її носіїв намагаються ототожнити із сучасними українцями, адже глиняний посуд “трипільців” та їхні глинобитні будинки так схожі на наші сільські хати-мазанки. 

Чому вони з’явилися на наших землях? Куди зникли та чи справді зникли? Розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України.

Керамічний посуд, одомашнення рослин, перехід до відтворювального господарства та багато інших винаходів, якими ми користуємося досі, придумали в епоху неолітичної революції. Вона відбулася на Близькому Сході, але її досягнення швидко поширилися світом.  

Якою тоді була територія сучасної України, хто тут жив, хто сюди прийшов і який стосунок це має до нас? Розповідає Дмитро Гаскевич, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України.

Розтанув останній велетенський льодовик. Планета динамічно змінювалась. Настала вселенська повінь. Куди поділися мамонти? Людям довелось швидко адаптуватися до нових умов. З’явилося нове суспільство – суспільство мезолітичних мисливців. 

Про їхнє життя та міграції розповідає Леонід Залізняк, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії, завідувач відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України.