(Не)свідоме мистецтво

(SUB)CONSCIOUS ART Our guest, English writer Felicity Spector, reflects on bread as a metaphor for community, memory, dignity and renewal—how the simplest loaf can carry the story of humanity and culture. This is a conversation about warmth passed from hand to hand; about meanings that rise in the dough of time; and about the people who hold the world in their palms—volunteers baking for those near the front line, turning care into an act of resilience. An audio archive of wartime conversations about art, (SUB)CONSCIOUS ART explores the possibilities—and limits—of dialogue through the lens that culture itself provides.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гость — письменная Фелисити Спектор — говорит о хлебе как о метафоре сложности, памяти и увлечениях, о том, что в самых простых речах присуща история людей и культуры. Говорить о новой книге «Хліб и війна: украинская история ежи, відваги та надії» — о том, что она остается зброею и порядунком, символом национальной гидности и самосбережения. Это подорожание через объединение села, развлечение людей и кухонных волонтеров. Фелисити Спектор рассказывает о солдатах, пекарях, кухарах и простых людях, которые видят перед собой мужчину — и любовника. Это разговоры о тепле, которые передаются руками в руки, о чувствах, которые видят в это время, и о том, какими своими долями мы занимаемся, — волонтеры, которые хотят хліб для прифронтовых мешков, перетворяют турботу на звитягу. Аудио-архивы произведений о мистике в военное время. Тут рассматривается возможность и общение культуры в диалоге с оптикой, что мы предлагаем диалог с культурой.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гість — Андрій Круглашов, кандидат політичних наук і колишній радник Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні. Говоримо про діалог як внутрішню опору. Про те, що справжнє порозуміння починається там, де ми готові визнавати власну вразливість і чути біль іншого без бажання довести чи перемогти. Круглашов пояснює, що його концепція горизонтального діалогу народилася з практичного досвіду — бути «містком» між людьми у найскладніших обставинах. «Щоб допомагати, потрібно не співстраждати, а співпрацювати», — каже він. Це розмова про довіру, щирість і про те, як діалог може стати формою сили. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гостя — Олена Зарецька художниця, засновниця та очільниця фонду Алли Горської та Віктора Зарецького. У відвертій розмові йшлося про спадок, якого не видно одразу — між рядками, між поколіннями. Про те, як пам’ять може бути формою мистецтва, а мистецтво — способом зберегти пам’ять. Олена досліджує життя і творчість своєї родини — Алли Горської та Віктора Зарецького, чиї імена стали символами доби шістдесятників, коли акт мистецтва був не лише естетичним, а й моральним вибором. Алла Горська жила з таким внутрішнім кодексом гідності, що для Олени ці орієнтири залишаються дороговказом у складні часи. Спільна та індивідуальна творчість Віктора Зарецького та Алли Горської свідчить про присутність правди в темряві тоталітарного світу. 📌📌 ДО 100-РІЧЧЯ ВІКТОРА ЗАРЕЦЬКОГО: РЕТРОСПЕКТИВНА ВИСТАВКА У НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В КИЄВІ https://horska-zaretskyi.com/event/do-100-richchya-viktora-zareczkogo-retrospektivna-vistavka-u-naczionalnomu-muzeyi-tarasa-shevchenka-v-kiyevi/    Вмикайте та досліджуйте з нами. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гість — Ярослав Белінський — дизайнер, співзасновник "Kyiv Design Week" та президент асоціації "Design for Ukraine" Разом ми розмірковуємо, яким стає дизайн у часи війни: як він працює на фронті та в тилу, трансформує міський простір і допомагає переосмислити ідентичність. Обговорюємо, як змінюється візуальна мова України, які нові сенси з’являються у звичних символах та чому сьогодні кожен шеврон, плакат чи вишиванка — це не просто стиль, а маніфест свободи й стійкості. Це розмова про красу, яка рятує, про творчість, що формує спільноту, і про дизайн, що стає зброєю.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гостя — Ольга Дуда, нейрофілософиня, авторка методу Open Circle. Ця розмова про перехід від жертовності до служіння. Жертовність виснажує, робить людину пасивною. Служіння, навпаки - це дія, вибір і гідність. Це спосіб залишатися собою й знаходити сенс навіть у часи війни. Open Circle допомагає ветеранам і кожному з нас поставити ключове питання: «Хто я є?» і знайти нову, цілісну ідентичність. Це шлях від роз’єднаності до цілісності, від травми — до творення. Саме так народжуються люди-містки між фронтом і тилом. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(Sub) Conscious ArtGuest - writer, essayist, and curator Gianluigi Ricuperati In the new episode of Olesia Herashchenko’s program “(Sub)Conscious Art,” a candid conversation with Gianluigi Ricuperati turns to cultural resistance, the power of the word, and Ukraine’s place in the European context. Ricuperati shares his experience teaching in Ukraine, his impressions of Ukrainian artists, architecture, and the literary scene. He speaks about the importance of “soft power,” the rethinking of imperial legacies, and culture’s responsibility in times of war. This interview is not only about art, but about the future: hope as a practice, Ukraine’s emerging role on the world map, and the necessity of dialogue between cultures. A must-watch for anyone interested in contemporary European thought, critical art, and the ways culture becomes an instrument of resistance. Audio archive of conversations about art during wartime. Here we explore the possibilities and limitations of the culture of dialogue through the lens offered by dialogue with culture itself.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гість — письменник Джанлуїджі Рікуператі. У новому випуску програми «Несвідоме мистецтво» Олесі Геращенко — відверта розмова з Джанлуїджі Рікуператі, письменником, есеїстом, куратором. Мова йде про культурний опір, силу слова та місце України в європейському контексті. Джанлуїджі ділиться своїм досвідом викладання в Україні, враженнями від українських митців, архітектури та літературної сцени. Він говорить про важливість «м’якої сили», переосмислення імперської спадщини та відповідальність культури в часи війни. Це інтерв’ю — не лише про мистецтво, а й про майбутнє. Про надію як практику, про нову роль України на мапі світу та про необхідність діалогу між культурами. Обов’язково до перегляду для тих, хто цікавиться сучасною європейською думкою, критичним мистецтвом і тим, як культура стає інструментом опору. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гостя — художниця Леся Хоменко. ЧАСТИНА 2 Цього разу — глибока і чесна розмова з художницею Лесeю Хоменко про викладання, критику, Нью-Йорк і українське мистецьке середовище. Ми говоримо про виклик зберегти власний голос у процесі викладання, про брак етичної критики та про те, як мистецтво намагається уявити майбутнє там, де реальність щодня випробовує на міцність. Цей діалог — про межу між свободою й відповідальністю, про мистецьку спільноту, яка вчиться чесності, і про внутрішню роботу, без якої неможливо залишатися справжнім.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гостя — художниця Леся Хоменко. ЧАСТИНА 1 ЧАСТИНА 2 - премʼєра на каналі 13 вересня о 19:00 Учасниця легендарної групи «Р.Е.П», ділиться історіями, які народжуються на перетині війни, мистецтва та особистих переживань. У випуску говоримо про нову естетику протестів — чисту, точну, наповнену гумором і гідністю. Про шлях від іронічних робіт до глибоких, болісних і водночас світлих полотен, створених із реальних кадрів війни. Про те, як пам’ять може жити в маленьких щоденних ритуалах, а тиша «Хвилини мовчання» — ставати формою солідарності. І про те, чому без уяви неможливо не лише мріяти про мир, а й створювати майбутнє, в якому хочеться жити. Це захоплива розмова, яка змушує дивитися на війну і мистецтво по-новому, бачити красу там, де, здавалось би, її не може бути, і знаходити силу у здатності уявляти інший світ.

НЕ пропустіть. Мистецтво у русі та масштабі На київському вокзалі масштабний проєкт Лесі Хоменко — 21-метрове полотно, створене у «Червоній залі» на другому поверсі вокзалу, яка на час роботи стала художньою майстернею. Тут народилися два великоформатні полотна, що поєднують простір дороги та мистецтва. https://surl.li/fgzqqz  

Також у PinchukArtCentre вже відкрита виставка Лесі Хоменко — потужне дослідження війни, пам’яті та візуальної культури. Її роботи, створені з реальних кадрів війни, переходять від фігуративу до абстракції, відкриваючи глядачеві нові способи бачити й осмислювати сучасність. https://surl.li/yixcgp