Ночі Дівочі

"Жінкою не народжуються, нею стають" - цю цитату письменниці та філософки Сімони де Бовуар можна трактувати по-різному, однак, стосовно нашої крайньої героїні - вважайте, що буквально. Невгамовна Монро зʼявилася в українському шоу-бізі як піонерка травесті, запальничка із завжди досконалим макіяжем та веселим настроєм. Утім, за яскравою обгорткою діви-феєрверка живе, і, може, не завжди радісно, справжня жінка. Із Монро ми зійшлися ще з порогу, а відтак, у розмові, пліткуємо про шоу-біз і його опортунізм, міркуємо про суспільні норми і базові права людини в Україні, що люди відчувають у стінах військоммату, а також про те, як не перетворитися на жарт, а бути вдячною та відданою собі. Розмова із невгамовною Монро - це концентрат життєствердного дівочого щебетання, розбавлений хіба бульбашками ігристого і ой як потрібен нам у похмурі дні нашого вічного лютого. Слухаймо діву, Монро дурного не порадить!

Коли шоу продовжують на третій сезон - це свідчення або його успішності, або настирливості авторки. Правда ж, як правило, десь посередині. Подкаст "Ночі Дівочі" вже знають та впізнають, але його місійність для мене не вичерпана анінаскілечки. Адже щодня я знайомлюся із жінками, яких через їх діяння, думки, за те, які вони, хочу познайомити і з вами, любе слухацтво. Севгіль Мусаєва - героїня першого епізоду нашого третього сезону - з тих жінок, які вселяють в мене хвилювання (почуєте, як це проявляється у моєму неконтрольованому гигиканні протягом інтервʼю). Моя однолітка, головна редакторка "Української правди" - видання-легенди української журналістики, одна із найвпливовіших людей планети за версією видання Time - перелік досягнень та звань цієї жінки справді вражає. Однак, при всіх своїх регаліях, Севгіль - напрочуд людяна і людська. Такою, як на мене, і видалася наша розмова. Із Севгіллю ми критикуємо владу, міркуємо, куди котиться світ, обгворюємо майже "секс-і-містівське" a woman's right to shoes, тобто, право бути собою і обстоювати власні вибори; за які риси та якості їй у 27 років довірили одне із найзнаковиших українських видань; про риси в чоловіках, які найбільше імпонують, згадуємо дитинтво і мріємо про кримський берег. Епізод заряджений на відкриття: і сезону, і власного потенціалу.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Робота над подкастом "Ночі Дівочі" познайомила мене із багатьма фантастичними жінками, з деякими героїнями ми вже заприятелювали, ходимо разом на вечері, пʼємо вино. Та не менш трепетний процес запрошувати на подкаст вже існуючу подругу. Тоді, за розмовою, ніби оголюєш і частинку душі своєї, не лише гості. Даша Криж - одна з тих жінок, через яких і задля яких цей подкаст робиться, прототип дівчини "Ночей". Її зайнятість різностороння, інтереси - широкі, мислення - нешаблонне, а серце - добре. Завдяки освіченості, Даша може успішно провадити комунікаційні заходи та команди хоч в мистецтві, хоч у відновлювальній енергетиці, кожного разу пірнаючи у сферу з неодмінною цікавістю. Смілива жити як бачить, приймати рішення і нести за них відповідальність - Дарʼя Криж гарний приклад жінки вірної собі. Наша жива, нередагована розмова, записана у просторі Squat 17B в Києві - ваше натхнення на прийдешню осінь.

Партнер подкасту - SEBTO Media

Ви помітили, як швидко минає час? Здається, ніби лише розпочинали 2 сезон «Ночей Дівочих», святкуючи весну, а от вже і крайній день календарного літа, а з ним - і фінальний епізод. Перенасичені подіями, тривогами, радостями, але часто й болем - хвилини і дні галопують, а що ми? За що тримаємося, об що заземляємося?

 А наше завдання - тривати. Саша Кольцова, вокалістка гурту «Крихітка», героїня нашого крайнього і фінального епізоду - називає «тривання» побажанням самій собі. Бути, робити щось, для чого ти є, діяти, взаємодіяти. 
Говоримо з Сашею про увагу, яка буває у дефіциті, про потенціал, реалізований та втрачений, де заховані причини одвічного самокартання української жінки, про абсолютну любов, толерантність, лицемірну сторону woke-культури, та омріяну старість в Криму. Зоя записана на даху, ця розмова і голос Саші, що у піснях триває з нами роками, справді дуже заземляє.
Партнер подкасту - SEBTO Media

Якою ця війна залишиться на полотнах? Із початком повномасштабного вторгнення українське мистецтво не стоїть осторонь. Художники, ті які працюють, теж люди і у своїх роботах рефлексують над драматичним, страшним і непевним сьогоденням, чим допомагають пережити його і собі, і нам. Музи не мовчать. Однак, крізь звуки прильотів, вибухів та нашого плачу, часом важко розрізнити їхнє звертання. Художниця Альбіна Ялоза каже, що з початком великої війни, з того злощасного 24 лютого, вона загубила свою мову. Ні, вона не розівчилася ліногравюрі, малюнку - навик у руках присутній - проте, усе, що б вона не створила відтоді не відчувається самою Альбіною як її, як справжнє. Відтак, говоримо із мисткинею про художню мову, пошуки себе, про вічне (бо ж працювала досі Ялоза із сакральною тематикою), зокрема чи помер Бог, чи існує він взагалі, про натхнення як процес мислення, про дім і любов як теплу ванну. Записаний у Одесі, де відбулося відкриття Альбіниної виставки, цей епізод тихий і лагідний, як морські хвилі у погожий день. Радимо послухати для урівноваження та усім, хто захоплюється мистецтвом.

Партнер подкасту - SEBTO Media

Тема війни нерозривно повʼязана із темою дому. З початку повномасштабного вторгнення понад пʼять мільйонів українців втратили дім, виїхавши за кордон, десятки, а то й сотні тисяч втратили домівки через ворожі обстріли. Дім - це рідні стіни. І, власне, про стіни, про будинки, про архітектуру ми говоримо із гостею десятого епізоду "Ночей Дівочих", дизайнеркою та архітекторкою Христиною Бадзян. Христя - прихильниця архітектури із концепцією, первинним задумом, який єднає простір із власником. У випадку житла - це елементи дизайну та декору, як от бабусина скриня чи родове дерево обабіч вікна, які роблять житло справді твоїм, а від того і затишним. Говоримо з Христиною про відбудову, про те, що прийде на зміну панельним будинкам, чи побачимо ми на теренах України споруди авторства легендарного Калатрави і про те, як вдалося пережити і подолати згубні наслідки естетики 90х і "євроремонту". Епізод заряджений на пошук душі в архітектурі, а отже - і пошук прекрасного, а також на відвідини Львова, в якому живе і працює наша героїня.

Партнер подкасту - SEBTO Media

«Ти знаєш, що ти - людина. Ти знаєш про це, чи ні?», ніби стверджував, але й питав свого часу Василь Симоненко. Тепер же ми ж можемо додати: а чи знаєш ти, що маєш права, які, проте, треба боронити, відстоювати, стерегти? За ці права навіть можна померти. Це саме те, що зараз робимо ми, українці, і на полі бою, і в своїх домівках, і сидячи по укриттях.Олександра Матвійчук виростала в колі шістдесятників, а відтак знає і про боротьбу, і про права людини. Вона - правозахисниця, керівниця Центру громадянських свобод та його ініціатив ЄвромайданSOS та SaveOlegSentsov і за це - Нобелівська лауреатка. Ззовні Леся - тендітна мавка з очима гірського кришталю, та всередині у неї титановий стержень. Говоримо з нею про те як переживати біль, не відмежовуючись від нього, про конкуренцію за суд над Путіним, про справедливість, відтягнену в часі і про те, для чого нам даються нагороди.Рекомендую слухати усім, кому зараз, на 17 місяць війни, бракує стійкості і надії.

Партнер подкасту - SEBTO Media

Як би ми не прагнули перемоги, та дивитися на світ маємо тверезо. З початку повномасштабного вторгнення не тільки світ почув і дізнався врешті про Україну, але й ми усвідомили, що не є єдиною нацією в світі, що зазнає агресії з боку сусіда. Так, зараз на земній кулі точиться майже 40 воєн. Та наша - для нас - найболючіша. Із журналісткою-міжнародницею та воєнною репортеркою Наталею Гуменюк говоримо про те, чому надважливе документування злочинів росіян в Україні; чи можлива справедливість для нас і коли вона настане. Наталія ділиться думками та оцінками наскільки іноземні медіа коректно розповідають про нашу війну, чому Крим неодмінно має бути і буде українським, а також про зневагу і користь від росіян. Через ретроспективу здобутків і розмови про майбутні репортажі резюмуємо одвічним: важливістю сродної прації. Цей епізод і його героїня - дуже влучні приклади концепту улюбленого і шанованого Сковороди.

Партнер подкасту - SEBTO Media

Не всі розмови в "Ночах Дівочих" прості та звеселяючі. Часи такі... І в День вшанування пам'яті полеглих у війні в Україні ми публікуємо епізод дуже тихий, рівний і, можливо комусь здасться, сумний. Утім, для мене, авторки, він просякнутий силою, вірою та впевненістю у нашу Перемогу. Тата Кеплер - наша героїня - приклад полум'яного серця, яке б'ється за нашу звитягу. Вона полишила свою роботу, зацікавлення і звичний триб життя задля волонтерської справи. Ще з 2014 року вона займається тактичною медициною - спорядженням для бойових медиків, що рятує життя нашим воїнам на передовій, а відтак, і цивільного населення, яке вони захищають. Вона була у найвіддаленіших селах, бачила і допомагала тим, про кого, здавалося б, забули усі, щораз пропускаючи ті людські переживання крізб себе. У голосі яскравої Тати чутно втому, бо зараз, на понад 400 день війни, її діяльність потребує навіть більше зусиль, ніж на початку. Та, попри все, вона шукає сенси в добрі, бо лиш для цього варто жити. Давайте так і ми: тихо, вірно, впевнено, донатьмо і діймо - разом і до кінця!

Партнер подкасту - SEBTO Media

Чи є у війні місце для краси? Наскільки естетика, тим паче, національна, визначає наше місце на карті світу? Говоримо про це із нашою гостею, художницею з костюмів, авторкою сенсаційного вбрання "Воїн світла" для Міс Україна-Всесвіт та концептуалісткою усього візуального для ONUKA Лесею Патокою. Попри все, вона вважає, що культурний фронт існує і вона на ньому - воїн. У крайньому епізоді дві Лесі - киянка на львів'янка - міркують про відмінніості між містами, шароварні маки, дорослішання нації та визначають цінність дому. Разом з Лесею мандруємо дивовижними світами її творінь та їх історією, говоримо про джерела натхнення, українську ідентичність та нове прочитання традиційного костюма, а також про екстремальні умови створення прекрасного та ціну ручної роботи. Вкрай необхідна блискітка надії у, здавалося б, суцільному мороці втрат.

Партнер подкасту - SEBTO Media