Пізнай Qirim

Попри виклики, що випали на долю кримських татар, їм вдалося зберегти свою ідентичність та традиції, зокрема й кулінарні. Роль кухні в історії кримських татар є значною, а кримськотатарські страви нерідко допомагають людям зацікавитися культурою і традиціями цього народу. 

У Києві кримськотатарські страви можна спробувати в мережі закладів «Musafir», де готують за традиційними родинними рецептами. Там же відбувся запис п'ятого епізоду подкасту «Пізнай QIRIM», у якому говоримо про кримськотатарську кухню, її особливості та зв'язки з українською.

Продюсерка та сценаристка подкасту: Ольга Круглій

Монтаж та музика: Петро Петровський

Ведучі: Анастасія Бакуліна, Наджіє Аметова

Студія: QIRIM media

Цей подкаст став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст цього матеріалу, який не обов‘язково віддзеркалює погляди USAID або Уряду США, несе онлайн-медіа Свідомі.

Питання сім'ї є наскрізним у кримськотатарській та українській культурах. Два народи, які століттями хотіла знищити імперська машина через депортації, геноциди, етнічні чистки, тепер відновлюють тяглість свого роду. І що, як не сім'я, є рушієм цього відновлення? 

У четвертому епізоді подкасту «Пізнай QIRIM» ми розвіємо стереотипи, які сформувались навколо цієї теми, адже й досі є викривлений погляд на роль жінки в суспільстві чи на виховання дітей.

Продюсерка та сценаристка подкасту: Ольга Круглій

Монтаж та музика: Петро Петровський

Ведучі: Анастасія Бакуліна, Наджіє Аметова

Студія: QIRIM media

Цей подкаст став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст цього матеріалу, який не обов‘язково віддзеркалює погляди USAID або Уряду США, несе онлайн-медіа Свідомі.

Тема стосунків України та Криму до 2014 року є доволі неприємною та досі не достатньо висвітленою в українському інфопросторі. Залишається актуальним запитання: коли Україна втратила Крим — у 2014-му чи задовго до цього? 

Водночас за останні роки тема Криму та кримських татар викликає чимало думок і дискусій. Багато людей досі не усвідомлює позицію народів Криму, а будь-яку можливість дати їм суб’єктність через автономію сприймає як загрозу. Часто такі висновки будуються через незнання історії Криму і кримськотатарського народу та через вплив пропаганди, яку роками поширювала Росія.

Однак зараз особливо важливо розуміти історичний контекст Криму та проводити аналіз подій минулого, аби уникнути подібних проблем надалі.  Про це говорили разом з істориком Мартіном-Олександром Кислим, а також розбирали досвід Наджіє, яка жила на півострові від початку відновлення Незалежності. 

Продюсерка та сценаристка подкасту: Ольга Круглій

Монтаж та музика: Петро Петровський

Ведучі: Анастасія Бакуліна, Наджіє Аметова

Студія: QIRIM media

Цей подкаст став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст цього матеріалу, який не обов‘язково віддзеркалює погляди USAID або Уряду США, несе онлайн-медіа Свідомі.

Депортація — один із найдраматичніших епізодів в історії кримських татар. Але навіть у місцях виселення киримли не переставали мріяти про повернення додому. 

Так, спершу надія була сильнішою, і деякі кримські татари навіть не зводили собі будинки у місцях виселення. Але з часом все більше людей розуміли, що радянська влада не збирається повертати народ до Криму.

Що ж відбувалося у проміжку між 1944 і 1991, коли кримські татари були у депортації?

Про рух опору та його історичну тяглість говоримо з дисидентом та героєм України - Мустафою Джемілєвим та координатором руху Жовта Стрічка - Ярославом Божко.

Продюсерка та сценаристка подкасту: Ольга Круглій

Монтаж та музика: Петро Петровський

Ведучі: Анастасія Бакуліна, Наджіє Аметова

Студія: QIRIM media

Цей подкаст став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст цього матеріалу, який не обов‘язково віддзеркалює погляди USAID або Уряду США, несе онлайн-медіа Свідомі.

Майже пів року минуло з виходу першого сезону подкасту «Пізнай QIRIM». Ми з командою ставили собі за мету – зацікавити якомога більшу кількість українців темою кримських татар. Але іронічно і навіть трішки сумно: найбільше попиту він здобув саме серед киримли.

У цьому сезоні будемо намагатися зрозуміти: чому так трапилось, що народ з яким ми століттями жили на одній землі зазнав стільки страждань і вкотре втратив свою землю, а ми нічого не зробили, аби цьому запобігти? Чи зробили, але недостатньо? Що зараз відбувається на півострові, і чи справді там залишаються лише ті, хто боїться? Але боїться чого: знову втратити свою землю чи жити серед тих, хто їх не розуміє?

У першому епізоді говоримо про Бранців Кремля, більшість з яких це кримські татари. У Криму підтверджено 218 незаконно ув‘язнених, з яких 134 кримські татари. Батько Наджіє — Казим Аметов у 2017 році був незаконно ув'язнений за так званою «справою Веджіє Кашка», а наша героїня Мумінє Салієва після арешту чоловіка змушена виховувати чотирьох неповнолітніх дітей сама, які психологічно і фізично постраждали від обшуків ФСБ і арештів свого батька.

Продюсерка та сценаристка подкасту: Ольга Круглій

Монтаж та музика: Петро Петровський

Ведучі: Анастасія Бакуліна, Наджіє Аметова

Студія: QIRIM media

Цей подкаст став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст цього матеріалу, який не обов‘язково віддзеркалює погляди USAID або Уряду США, несе онлайн-медіа Свідомі.

Cаїде Аріфова – кримська татарка, яка в роки нацистської окупації Криму врятувала від розстрілу 90 єврейських дітей, домоглася відкриття дитячого садка в Бахчисараї, а потім врятувала їх від депортації 1944 вже від рук радянських солдатів.

Про цю історію у своїй кінострічці «Чужа молитва» розповів Ахтем Сеїтаблаєв з яким ми поспілкувалися для 5 епізоду. А також обговорили й інші історії відданості і жертовності кримських татар під час війни та Голодомору

Фільм «Чужа молитва»: https://youtu.be/hoQ7-4pR4yQ

Цей контент створено за фінансової підтримки Європейського Союзу”. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для сходу і півдня України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Стати частиною нашої спільноти: ⁠⁠⁠⁠⁠⁠https://svidomi.in.ua/community⁠⁠⁠⁠⁠⁠

Питання та пропозиції щодо епізоду: olha.kruhlii@svidomi.in.ua

Українці та кримські татари взаємодіяли здавна, однак Росія постійно намагалась затерти спільність цієї історії. Проте ми мало уваги приділяємо цьому під час вивчення історії, і не акцентуємо увагу важливості спільних походів, єднання двох народів у Конотопській битві чи про роль кримських татар у битві під Корсунем. Мало говорять і про такі спільні сторінки історії, як УНР та Кримська народна республіка, які були основою для національного самоусвідомлення.

Про спільність історичного минулого та як нам заповнювати затерті пропагандою прогалини — у четвертому епізоді подкасту «Пізнай QIRIM» разом із заступником директора Українського інституту, Алімом Алієвим

Література до епізоду:

• Леся Українка «Айша і Мохаммед»
• Агатангел Кримський «Студії з Криму»

Стати частиною нашої спільноти: ⁠⁠⁠⁠https://svidomi.in.ua/community⁠⁠⁠⁠

Питання та пропозиції щодо епізоду: olha.kruhlii@svidomi.in.ua

Цей контент створено за фінансової підтримки Європейського Союзу”. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для сходу і півдня України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Геноцидна практика до кримських татар здійснюється ще з часів першої анексії Криму у 18 столітті. Апогеєм злочинів проти народу кирилми став 1944 рік, коли рішенням Сталіна всіх кримських татар було виселено з їх домівок і депортовано у віддалені регіони СРСР. 45 % народу загинуло внаслідок депортації, а біль трагедії не вщухає і досі.

У 3 епізоді слухаємо історії Наджіє та її сім‘ї, а також розповіді першої заступниці міністра закордонних справ – Еміне Джапарової.

• Історії депортацій: https://svidomi.in.ua/tag/deportation1944
• Фільм «Хайтарма»: https://youtu.be/S3xE_nq7iAw

Стати частиною нашої спільноти: ⁠⁠⁠https://svidomi.in.ua/community⁠⁠⁠

Питання та пропозиції щодо епізоду: olha.kruhlii@svidomi.in.ua

У 2 епізоді говоримо про кримськотатарську мову. Мова кирилми є під загрозою зникнення — каже філологиня та перекладачка, Мамурє Чабанова. Як розвивалася мова до того, як Росія вперше анексувала Крим, як її вдалося зберегти попри депортацію та окупацію.

А також що українцям у питанні кримськотатарської мови потрібно робити для того, аби пришвидшити реінтеграцію корінного народу. Розбираємось разом із викладачкою української мови — Мамурє Чабановою.

Цей контент створено за фінансової підтримки Європейського Союзу”. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для сходу і півдня України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Стати частиною нашої спільноти: ⁠⁠https://svidomi.in.ua/community⁠⁠

Питання та пропозиції щодо епізоду: olha.kruhlii@svidomi.in.ua

У першому епізоді говоримо про походження кримських татар, їх етногенез, чому дефіс у слові кримськотатарський є дещо політичний і чому кирилми — це не просто татари. А також стереотипи про релігію та мову, з якими кримські татари стикалися після декількох анексій Росією.

Бранці Кремля: https://svidomi.in.ua/page/25-tysiach-brantsiv-kremlia-utrymuie-rosiia_14_12

Стати частиною нашої спільноти: https://svidomi.in.ua/community

Цей контент створено за фінансової підтримки Європейського Союзу”. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для сходу і півдня України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Питання та пропозиції щодо епізоду: olha.kruhlii@svidomi.in.ua