Слухайте першу розмову циклу «Де твоя лінія?» про перезавантаження локальних ідентичностей в Україні під час війни. 

У фокусі проєкту — Харків, Одеса та Дніпро, великі міста, що опинилися «на лінії» та вимушені переосмислювати власну тожсамість. Ці розмови — спроба говорити різним містам напряму, бачити спільні досвіди та ділитися відмінними, шукати сили та опору одне в одному.

У першому епізоді говоримо про Одесу та Харків разом з кураторкою платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки Оксаною Довгополовою та культурною менеджеркою, літературознавицею, директоркою Харківського літературного музею Тетяною Пилипчук. 

Розмова сезону присвячена тому, як ми усвідомлюємо самих себе, як бачимо одне одного, та що на це впливає. Зокрема говорили про:

— те, чи не потребуємо ми переосмислення поняття історичної спадщини;

— чи можна визнати спадщиною щось, чого б ми зовсім не хотіли бачити в своїй історії;

— що таке сучасний музей та чому він має створювати простір критичного бачення; 

— як дослідження імперської спадщини може допомогти нам звільнитися від імперії; 

— множинні міські ідентичності Харкова й Одеси; 

— те, чому важливо не боятися бачити нашу історію складною. 

Слухайте на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.instagram.com/pomizh.media/ 

https://www.facebook.com/pomizh.media 

Цикл розмов «Де твоя лінія?» створено у співпраці медіа про Дніпро та навколо ПОМІЖ і платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

На зображенні: фото будинку «Слово» в газеті «Українські вісті» від 19.09.1927 / джерело — proslovo.com; фото хреста 1824 року на Куяльницькому цвинтарі в Одесі / джерело — pixelated realities.org.

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

ПОМІЖ спільно з платформою культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво запускає новий сезон подкасту під назвою «Де твоя лінія?».

«Де твоя лінія?» — це цикл розмов про перезавантаження локальних ідентичностей в Україні під час повномасштабного вторгнення. У фокусі проєкту — Харків, Одеса та Дніпро, великі міста, що опинилися «на лінії» та вимушені переосмислювати власну тожсамість.

Ми поговоримо про те, як трансформується міська міфологія, про критичний погляд на старі міфологеми й те, як виникають та сприймаються нові. Поміркуємо про уявні лінії, які проводимо в розумінні себе, про спільні ландшафти пам’яті та зв’язки між містами. Як нам бачити одне одного та шукати сили в тому досвіді, якого ми набуваємо? 

За «лінією» для Дніпра, Одеси та Харкова — простір Зла. І ця лінія для кожного міста проходить у власний спосіб. Не встигнувши позбутись старих стереотипів, наші міста обростають новими міфами. Маючи спільний, але подекуди різний досвід війни, ми маємо побачити унікальність одне одного та стати одне одному додатковою опорою. 

У циклі «Де твоя лінія?» ми спробуємо оприявнити внутрішні, часто непомітні зв’язки між містами та зафіксувати, як пишеться нова міфологія українських територій. 

Чекайте вже незабаром 🌾

На зображенні використано фото вітряка у селі Василівка Межівського району, з архіву Володимира Єфимова, джерело — Олександр Волок / Flikr.

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

Ким були козаки та що таке козацький міф? Яким є козацький слід в історії Дніпра та чому варто забути про 1776 рік як дату заснування міста?

Про це у новому епізоді подкасту ПОМІЖ говоримо з істориком та дослідником козацтва Олегом Репаном.

Також ви почуєте про таке:

— чому нам не варто боятися романтизації та ідеалізації козацтва;

— як козацьке минуле відбивається в українському сьогоденні;

— яким було повсякдення козаків та що вони робили, коли не воювали;

— Дмитро Яворницький та дослідження історії козацтва;

— як російська пропаганда спотворювала образ козака;

— Дніпро як місто, що виникає на цілій мережі козацьких поселень;

— які цікаві місця Дніпровщини, пов'язані з козацтвом, варто відвідати.

Олег Репан — історик, науковий співробітник Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, майор ЗСУ. Спеціалізується на історії міста Дніпро XVI-XVIII століть. Серед наукових інтересів: історія лівобережного та запорозького козацтва у XVIII ст.; історичне краєзнавство.

Слухайте епізод на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Соцмережі ПОМІЖ

https://www.instagram.com/pomizh.media/ 

https://www.facebook.com/pomizh.media 

На зображенні: обкладинка книги Дмитра Яворницького «Історія Запорізьких козаків. Том перший»; зображення могили Івана Сірка у Капулівці; Миколаївська церква в Кодаках, фото з колекції Н.Д.Бусигіної.

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.

Як пов'язані Дніпро та філософія? Які ідеї та явища визначають місто? Як ми можемо дивитися на себе з філософських позицій? 

Про це — у 12 епізоді другого сезону подкасту ПОМІЖ, присвяченого локальній ідентичності та контекстам Придніпров'я. Гість епізоду — філософ Олександр Кулик. 

З ним журналістка та співзасновниця ПОМІЖ Дінара Халілова говорила про таке: 

— які ідеї дала світу українська філософія та як вона вписується в загальноєвропейський контекст;

— як козацьке минуле впливає на сьогодення Дніпра;

— де шукати ідентичність міста та які історії варті того, аби про них розповідати гучніше;

— чим особлива дніпровська філософська школа та хто її сформував;

— як історичні епохи в Україні перекреслюють одна одну;

— осмислення війни сучасними українськими філософами;

— потребу у платформах для розвитку локальних діячів та чому «пророків» варто шукати серед своїх.

Олександр Кулик — філософ, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, запрошений професор кафедри філософії у Національному університеті Ірландії у Корку. Досліджує історію філософії, торкаючись питань епістемології, соціальної філософії, логіки та філософії освіти. Восени 2022 року викладав курс Current Ukrainian Thought («Сучасна українська думка») в Університеті Мейнута.

Слухайте епізод на Apple Podcasts, Spotify та YouTube.

Підписуйтесь на соцмережі ПОМІЖ:

Instagram

Facebook

YouTube

На зображенні: фото наукової бібліотеки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара / джерело: esu.com.ua (Eнциклопеція сучасної України); ілюстрація до книги Григорій Сковорода «Байки Харківські. Афоризми» / джерело: old.libr.dp.ua (Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека).

Hosted on Acast. See acast.com/privacy for more information.