Вест-Сайд

Телепрограма Carte Blanche — одна з найавторитетніших в усій Африці. Вона виходить вже 37 років і за цей час її аудиторія та теми поширились далеко за межі рідної Південно-Африканської Республіки. В Україні до 2024 року журналісти Carte Blanche були двічі, висвітлюючи наслідки аварії на ЧАЕС. У червні «Бабель» у рамках проєкту УГСПЛ «Права людини в дії» запросив до України журналістів програми Гована Віттлера і Флоріса Котзе. Тут вони разом з іще сімома журналістами з Латинської Америки та ЄС побачили наслідки російського вторгнення на півночі України, знов побували на вже деокупованій ЧАЕС і поспілкувались з українськими урядовцями, які протистоять Росії в юридичній площині. На багатьох етапах цього престуру Гован і Флоріс були скептичними. Спершу щодо того, чи варто довіряти «Бабелю»: можливо, ми пропагандисти чи працюємо на державу. Потім — чи ми не підготували спікерів заздалегідь, тож вони шукали своїх. І, зрештою, чи загалом має резон і сенс боротьба України. Про все це ми й поспілкувались.

Нікарагуа ― одна з найбільш проросійських держав Латинської Америки. Незадовго до повномасштабної російсько-української війни вона двічі потрапляла в українські новини ― коли там заарештували одразу сімох кандидатів у президенти та коли консульство Нікарагуа відкрилося в окупованому Криму. Ці факти прямо повʼязані: багаторічний керівник країни Даніель Ортега, чіпляючись за владу, не гребує підтримкою Путіна. Росія навіть має в Нікарагуа тренінговий центр від МВС ― він допомагає Ортезі проводити репресії за російським зразком. Однією з жертв цих репресій стала найстаріша й найпопулярніша газета Нікарагуа La Prensa. Колись вона була настільки впливовою, що її редактори пішли в політику. Зараз журналістів La Prensa затримують, їхні помешкання обшукують, сайт видання блокують, а папір для друку газети не продають. Редакція медіа була змушена виїхати в Мексику. Звідти зараз і працює Дора Луз Ромеро ― редакторка онлайн-версії видання і гостя чергового випуску подкасту «Вест-Сайд».

Уже багато років Венесуелою керує авторитарний проросійський режим, який із часом стає дедалі жорсткішим. Однак там продовжують працювати журналісти, які намагаються показувати події обʼєктивно. Для цього їм доводиться влаштовуватися в іноземні медіа чи працювати у громадських організаціях. Оскар Шленкер ― один із таких журналістів. Він багато років був кореспондентом іспаномовного бюро Deutsche Welle, а тепер працює у правозахисній організації Alternos. З Оскаром ми говоримо про життя журналіста у Венесуелі та про те, наскільки слово «справедливість» логічно використовувати поруч зі словами «Росія» та «війна».

Болгарія, з одного боку, допомагає Україні зброєю. З іншого ж урядовці та президент країни нерідко озвучують вигідні Росії тези, а до щойно обраного парламенту пройшли три проросійські партії. Як зараз функціонує болгарське суспільство, як воно аналізує своє минуле й чому Україну підтримують переважно мешканці великих міст, розповідає журналіст із Софії, кореспондент видань «Капитал» та Balkan Insight Свєтослав Тодоров. Він був серед журналістів, яких «Бабель» на початку червня привіз до України, показав наслідки війни та познайомив із тим, як Україна намагається відновити справедливість — і на полі бою, і в судових залах. Свєтослав поділився враженнями і про це.

У Румунії досі чимало невирішених питань щодо свого минулого, зачіпати які бояться і політики, й більшість громадян. Як наслідок, винні у злочинах живуть непокарані, а жертви доживають віку без відчуття, що справедливість відновлено. Це стосується, зокрема, злочинів комуністів до 1989 року та масового винищення євреїв у роки Другої світової війни ― в цьому Румунію випереджала лише нацистська Німеччина. Україна зараз намагається відновити справедливість після нападу росіян ― не лише у воєнний спосіб, а й через суди. Також у нас була люстрація, тож український досвід для Румунії цікавий, запевняє редакторка видання з Бухаресту Scena9 Йоана Пелехатий. Вона побувала у Києві завдяки організованому «Бабелем» престуру, в якому ми показали журналістам із трьох континентів, що відбувається на деокупованій Київщині та, зокрема, в Зоні відчуження, як українці відновлюють повноцінне життя і як юристи та чиновники протидіють у судах воєнним злочинам росіян. Про враження від перебування в Україні Йоана теж розповіла у цьому випуску подкасту ― як і про румунів, які невтомно допомагають нам боротися з нападником.

У понеділок, 31 липня, до порту Батумі зайшов круїзний лайнер Astoria Grande з російськими туристами на борту. Це був другий захід корабля до грузинського міста за останній тиждень ― і обидва рази це спричинило масштабні протести містян. Грузини мітингували з прапорами ЄС та України, закликаючи росіян «повертатися у свою кінчену країну». Зрештою, туристи на берег не зійшли, круїзна компанія скасувала зупинку в Батумі на майбутнє, а грузинська влада заарештувала кількох учасників протестів, у тому числі двох українців. До грузинської влади після початку повномасштабного вторгнення зʼявилося чимало питань: Тбілісі не запровадив санкції проти росії, відмовився надавати Україні військову допомогу і вже не раз звинувачував Київ у втручанні у внутрішні справи країни. При цьому грузини збираються на масові проукраїнські мітинги, а на боці України в складі Грузинського легіону воюють сотні громадян Грузії. Про незрозумілу політику Грузії в цій війні говоримо в шостому випуск подкасту «Вест-Сайд» з Ірмою Дімітрадзе — батумчанкою й багаторічною журналісткою місцевих медіа Batumelebi та Netgazeti.

Іспанія розташована на протилежному від України кінці Європи, і російсько-українська війна відчувається там слабко. Утім, іспанці активно підтримують Україну, країна вже виділила Києву допомоги на понад €600 мільйонів, включно з польовими шпиталями, БТР і танками Leopard 2A4. Про те, як іспанці сприймають війну в Україні, що їх захоплює в ЗСУ та чому в іспаномовній Латинській Америці імідж України зовсім інакший ― у пʼятому випуску подкасту «Вест-Сайд» розповідає Алісія Аламійос, редакторка відділу міжнародних новин одного з найстаріших іспанських онлайн-медіа El Confidencial. Алісія працює і як журналістка: в Україні з початку повномасштабної війни вона вже втретє, а раніше висвітлювала конфлікти в Єгипті, Іраку, Кенії та Сомалі, а також жила і працювала в Латинській Америці (про неї ми теж говоримо).

Видання The Washington Post опублікувало матеріал про те, як киргизькі компанії активно постачають до росії підсанкційні дрони та компоненти електроніки, що та їх може використовувати у війні з Україною. Через це США готуються вже в липні запровадити проти Киргизстану санкції. Колись ця країна була зразком демократії в регіоні — кілька мирних революцій забезпечили змінність влади. Зараз Бішкек фактично союзник Москви у війні проти України. Чому так сталося і що думають у Киргизстані про війну — про це в четвертому випуску подкасту «Вест-Сайд» ми попросили розповісти Бектура Іскендера, співзасновника незалежного киргизького медіа Kloop. 

Гостя випуску подкасту «Вест-Сайд» ― Катерина Качан, українка, яка невдовзі після початку повномасштабної війни почала вести телеграм-канал Chinese News Monitoring. У ньому вона майже щодня публікувала огляд головних тез великих китайських медіа щодо російсько-української війни, фіксуючи, які з них правдиві, а які викривлені пропагандою. Із Катериною спілкуємось про те, як саме Китай розповідає у себе про нашу війну, чому державні медіа вдаються до брехні та як Україна намагалась (іноді вдало) протидіяти цьому.

Співрозмовниця другого випуску подкасту «Вест-Сайд» ― Александра Вакру, дослідниця росії та Євразії, виконавча директорка Центру Девіса Гарвардського університету. Александра знає регіон давно: із 1992 до 2004 року вона жила в Москві, де консультувала Російське агентство приватизації, була партнеркою західного інвестиційного банку, писала дисертацію про корупцію в російському фармацевтичному бізнесі. Після цього вона повернулась до Вашингтону й у 2010 році приєдналась до Центру Девіса. Вакру ― з числа тих публічних інтелектуалів, які лобіюють максимальну можливу збройну та фінансову підтримку України в її війні з росією. Подкаст «Вест-Сайд» веде редактор англомовної версії «Бабеля» Антон Семиженко, який щобудня готує огляди матеріалів іноземних медіа про російсько-українську війну. Подкаст — аудіопродовження цих оглядів. У розмовах із медійниками, українськими й закордонними експертами ми говоримо про те, як Україну сприймає світ, у чому Захід помиляється та як це змінити.