#3 Розмова з Наталією Рябцевою. Інституційні зміни та забезпечення стійкості системи охорони здоров'я в Україні

Які стереотипи про медичних сестер і братів ви зустрічали найчастіше? Помічник чи помічниця лікаря, медичний секретар, просто роблять те, що сказав лікар. Наша нова героїня подкасту «Намацальної медосвіти» розбиває всі ці міфи.  

Тетяна Горук, медична сестра загальної практики та сімейної медицини КНП ЦПМСД «Ювілейний» із Рівного, тренерка з розширення ролей медичних сестер та фасилітаторка груп рівних, говорить, що медсестринство, це окрема професія, яка значно ширша за звичне уявлення про виконання призначень лікаря. 

Разом із Михайлом Винницьким вони говорили про те: 

• звідки береться ієрархія між лікарями та медсестрами;  

• що означають розширені повноваження на практиці;  

• чи може медсестра сказати лікарю «ні»;  

• як професійний розвиток змінює сприйняття себе як фахівця. 

А ще про те, навіщо медсестрам групи рівних, як вони допомагають формувати культуру довіри в медичних закладах, що тримає людей у професії попри вигорання і чому розвиток медсестринства — це не лише про нові знання, а й про можливість бути самостійною та реалізованою у своїй професії. 

Чи можна реформувати систему, нікого не зачепивши? 

Практика восьми років україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» показує: не завжди. Іноді доводиться свідомо йти на конфлікт, ускладнювати собі роботу заради прозорості й наполягати на своєму навіть тоді, коли це називають «ненормальним». 

У новому епізоді подкасту Михайло Винницький говорить із Тетяною Черниш — керівницею офісу україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» та доценткою Школи управління в охороні здоров'я НаУКМА. Про те, чому реформи майже завжди зустрічають опір. Чому дані часто важать більше за думку навіть дуже поважних людей? І чому, зрештою, реформувати треба не університети, а людей?  

У цьому епізоді також говоримо про: 

• що було найважчим за вісім років керівництва проєктом; 
• чи можна впроваджувати зміни, нікого не образивши; 
• як обирали університети-партнерів і чому команду вважали ненормальною; 
• чому Медична школа Могилянки й Добробуту досі викликає спротив. 

Слухайте попередні сезони подкасту «Намацальна медосвіта»

• 1 сезон: https://bit.ly/4cHo59m
• 2 сезон: https://bit.ly/4vKcGOH
• 3 сезон: Читацька зала: https://bit.ly/4t9c4Qh

Подкаст створений україно-швейцарським проєктом «Розвиток медичної освіти»

• Facebook: ⁠https://bit.ly/3N5HGqP⁠
• Instagram: ⁠https://bit.ly/4730OfR⁠
• Сайт проєкту: ⁠https://mededu.org.ua/⁠

У новому епізоді «Намацальної медосвіти» Михайло Винницький говорить із Мартіном Раабом — лідером україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти». 

Понад два десятиліття Мартін Рааб працює з українськими проєктами у сфері охорони здоров'я. За цей час він бачив дві революції, реформу системи охорони здоров'я та повномасштабну війну. І щиро переконаний, що Україна вже має досвід, яким може ділитися зі світом. 

У подкасті він розповідає, як відкрив для себе Україну, чому колись вона здавалася йому екзотичною країною, а сьогодні він без вагань приїжджає сюди навіть попри ризики війни. 

У цьому епізоді також говоримо про: 

• як змінювалася українська система охорони здоров'я протягом останніх 25 років;  
• чому обладнання саме по собі не змінює медицину і що насправді є каталізатором трансформацій;  
• роль міжнародних партнерств у розвитку медичної освіти;  
• чому в діджиталізації Україна вже випереджає багато європейських країн;  
• культурні відмінності між Україною та Швейцарією, які найбільше вразили Мартіна;  
• українську здатність адаптуватися та чому саме цього, на думку гостя, світу варто повчитися в Україні.

Слухайте попередні сезони подкасту «Намацальна медосвіта»

• 1 сезон: https://bit.ly/4cHo59m
• 2 сезон: https://bit.ly/4vKcGOH
• 3 сезон: Читацька зала: https://bit.ly/4t9c4Qh

Подкаст створений україно-швейцарським проєктом «Розвиток медичної освіти»

• Facebook: ⁠https://bit.ly/3N5HGqP⁠
• Instagram: ⁠https://bit.ly/4730OfR⁠
• Сайт проєкту: ⁠https://mededu.org.ua/⁠

Хто лікуватиме нас через 20 років? Це питання варто ставити вже сьогодні. І чекати відповідей не тільки від найкращих лікарів країни, а від система медичної освіти, яка і визначає, хто лікуватиме кожного з нас у майбутньому.

Саме про це наш новий епізод «Намацальної медосвіти». Як сьогодні формується нове покоління лікарів і чому сучасній медичній освіті вже недостатньо навчити анатомії, фармакології чи хірургії. Навіщо майбутнім лікарям філософія, критичне мислення та художня література? І які освітні продукти виникають на виклики сьогодення?

Михайло Винницький говорить з деканкою-організаторкою Медичної школи Києво-Могилянської академії та ММ «Добробут» Марією Кукушкіною — онкохірургинею, яка долучилася до створення нової моделі підготовки лікарів в Україні.

Разом вони обговорюють:

• як і чому виникла Медична школа;
• чому саме в Києво-Могилянській академії;
• навіщо майбутнім лікарям гуманітарні дисципліни;
• як навчити бачити в пацієнті людину, а не лише діагноз;
• чи можна розвинути емпатію;
• чому студенти не мають боятися ставити запитання й помилятися;
• якими мають бути викладачі та студенти Медичної школи;
• як поєднати академічну освіту й клінічну практику.

Наприкінці епізоду Марія Кукушкіна сама відповідає на запитання: яким вона хотіла б бачити лікаря, який через 20 років лікуватиме її саму.

Слухайте попередні сезони подкасту «Намацальна медосвіта»

• 1 сезон: https://bit.ly/4cHo59m
• 2 сезон: https://bit.ly/4vKcGOH
• 3 сезон: Читацька зала: https://bit.ly/4t9c4Qh

Подкаст створений україно-швейцарським проєктом «Розвиток медичної освіти»

• Facebook: ⁠https://bit.ly/3N5HGqP⁠
• Instagram: ⁠https://bit.ly/4730OfR⁠
• Сайт проєкту: ⁠https://mededu.org.ua/⁠