Відверто з Владою Недак (40+ років) і Мариною Роік (23 роки)

Її життя змінилося радикально у 2014 році, коли вимушена еміграція з Луганська стала неминучою. 

Ця розмова про дитинство в Луганську, де єврейські традиції жили поруч із радянською реальністю. Про те, як статус єврейки впливав на освіту, роботу та щоденні вибори, іноді навіть приховані. Про перші кроки у волонтерстві та зустріч з Лімудом. Наша гостя Галина Рибнікова — жінка, мама, бабуся, українська єврейка та ізраїльтянка.

У цьому випуску вона ділиться:

- спогадами про дитинство та єврейську родину в Луганську;

- приховане єврейство у радянські часи;

- вимушену еміграцію та окупацію рідного Луганська;

- першим досвідом волонтерства та роботою в єврейських організаціях;

- історією, як ставши ізраїльтянкою, зберегла українські корені та єврейську ідентичність;

- захопливим досвідом участі у Лімуді - спільноті, де народжуються ідеї та дружба на все життя.

Ця розмова про коріння, пам’ять, силу спільноти та відвагу робити вибір навіть у найскладніші часи. Історія Галини надихає берегти традиції, підтримувати один одного та жити з відкритим серцем навіть у найскладніші часи.

Чи можна шукати свою ідентичність, не отримуючи готових відповідей? Чи може штучний інтелект допомогти ставити правильні запитання про себе, віру, традиції та вибір? У цьому випуску ми говоримо про єврейську ідентичність у світі, де більше немає єдиного «правильно».

Це розмова про те, як жити з традицією без примусу, як виховувати дітей, не перетворюючи віру на тягар, і як сучасні технології, зокрема ChatGPT, можуть бути інструментом мислення, але не заміною особистого шляху.

Наш гість — Арсеній Фінберг, творець «Цікавого Києва», співзасновник DreamKyiv, громадський активіст, керівник проєктів у сфері CRM/ERP, технологічний та AI-ентузіаст. Нині Арсеній живе з родиною в Ужгороді.

Ми говоримо про сімейні цінності, дітей, які шукають свій шлях, і про те, як передавати традиції так, щоб не відштовхнути від культури. Також говоримо про:

- різні шляхи до юдаїзму: від ортодоксії до реформістського підходу

- родинні приклади, які формують, але не зобов’язують

- батьківський страх: як передати цінності і не відштовхнути

- чому примус у питаннях віри та ідентичності часто працює проти

- чому в Україні єврейство досі сприймається як «виняток»- сучасну культуру, серіали, медіа і їх вплив на уявлення про ідентичність

- як сучасний світ, технології та ChatGPT впливають на мислення

- як люди приходять до юдаїзму і чому кожен обирає свій шлях

- чим український єврейський досвід відрізняється від американського

- ролі жінки та ребеценства у сучасному єврейському середовищі.                                                                                                                                                                                                                                     

Це розмова про те, як не втратити коріння у світі, що постійно змінюється, і як дозволити собі та своїм дітям будувати власну ідентичність без ярликів.

Діаспора — це не втеча, це сила. Гостя цього випуску Анна Жарова - публічна активістка, співзасновниця Israeli Friends of Ukraine та CEO Israeli Ukrainian Alliance. Вона має багаторічний досвід у міжнародних комунікаціях, розвитку соціальних ініціатив та управлінні проєктами в ізраїльських і єврейських організаціях. Понад 10 років вона будує живий міст між Україною та Ізраїлем. Анна живе в Ізраїлі, але чітко говорить: Україна — моя країна. І пояснює, чому Майдан став для неї точкою повернення української ідентичності.

У цій розмові:

- Як Майдан змінив усе — і повернув відчуття "я українка"

- Чому не варто ділити українців на "тих, хто поїхав" і "тих, хто залишився"

- Як працює українська діаспора у світі — і чому це сила, а не слабкість

- Чого Україна може навчитися в Ізраїлю у питанні повернення людей і роботи з діаспорою

- Що таке імпакт-продюсування і як маленькі дії запускають ланцюги великих змін

- Як виглядає культурна дипломатія через проєкти, людей, символи

Окрема частина розмови про те, як вимірюється справжній вплив. Про медичні стажування для українських військових лікарів, культурні ініціативи, волонтерські мережі, які з'явилися ще у 2014 році й досі працюють. Про те, як одна зустріч, одна розмова, одне рішення повертаються через роки в найнеочікуваніших місцях: у Бахмуті, в лікарнях, у міжнародних медіа, в людських долях.

Це розмова про ідентичність без кордонів, про силу діаспори та про те, що бути українцем — це не про місце проживання. Це про вибір.

У цьому випуску подкасту «Твоє.Моє. Ідентичність» ми говоримо з Діною Казацкер та Ігорем Окс про прізвища, єврейські традиції, гумор як психологічний порятунок та як вони виховують дітей у сім’ї з різними прізвищами. Історії про літні табори, хупу та програми «Тагліт» показують, як сучасна родина відновлює традиції й зберігає єврейську ідентичність у XXI столітті. Вивчення власної ідентичності через ДНК-тести.

Ми обговорюємо:

- Чому одеський гумор — це не тільки сміх, а спосіб мислення.

- Як традиції та єврейська культура вплинули на їхнє життя та виховання дітей.

- Враження від участі у програмі «Тагліт» та відкриття історії родини.

- Чи є зараз молодь в громадах

- Бар Міцва для старшого сина та його досвід життя у Ізраїлі

- Підготовку до хупи, ктубу та як сім’я вибудовує стосунки у сучасному світі.

Це розмова про любов, традиції та цінності, що передаються з покоління в покоління, і про те, як гумор допомагає зберігати рівновагу навіть у найскладніші часи.