Твоє.Моє

Її життя змінилося радикально у 2014 році, коли вимушена еміграція з Луганська стала неминучою. 

Ця розмова про дитинство в Луганську, де єврейські традиції жили поруч із радянською реальністю. Про те, як статус єврейки впливав на освіту, роботу та щоденні вибори, іноді навіть приховані. Про перші кроки у волонтерстві та зустріч з Лімудом. Наша гостя Галина Рибнікова — жінка, мама, бабуся, українська єврейка та ізраїльтянка.

У цьому випуску вона ділиться:

- спогадами про дитинство та єврейську родину в Луганську;

- приховане єврейство у радянські часи;

- вимушену еміграцію та окупацію рідного Луганська;

- першим досвідом волонтерства та роботою в єврейських організаціях;

- історією, як ставши ізраїльтянкою, зберегла українські корені та єврейську ідентичність;

- захопливим досвідом участі у Лімуді - спільноті, де народжуються ідеї та дружба на все життя.

Ця розмова про коріння, пам’ять, силу спільноти та відвагу робити вибір навіть у найскладніші часи. Історія Галини надихає берегти традиції, підтримувати один одного та жити з відкритим серцем навіть у найскладніші часи.

Чи можна шукати свою ідентичність, не отримуючи готових відповідей? Чи може штучний інтелект допомогти ставити правильні запитання про себе, віру, традиції та вибір? У цьому випуску ми говоримо про єврейську ідентичність у світі, де більше немає єдиного «правильно».

Це розмова про те, як жити з традицією без примусу, як виховувати дітей, не перетворюючи віру на тягар, і як сучасні технології, зокрема ChatGPT, можуть бути інструментом мислення, але не заміною особистого шляху.

Наш гість — Арсеній Фінберг, творець «Цікавого Києва», співзасновник DreamKyiv, громадський активіст, керівник проєктів у сфері CRM/ERP, технологічний та AI-ентузіаст. Нині Арсеній живе з родиною в Ужгороді.

Ми говоримо про сімейні цінності, дітей, які шукають свій шлях, і про те, як передавати традиції так, щоб не відштовхнути від культури. Також говоримо про:

- різні шляхи до юдаїзму: від ортодоксії до реформістського підходу

- родинні приклади, які формують, але не зобов’язують

- батьківський страх: як передати цінності і не відштовхнути

- чому примус у питаннях віри та ідентичності часто працює проти

- чому в Україні єврейство досі сприймається як «виняток»- сучасну культуру, серіали, медіа і їх вплив на уявлення про ідентичність

- як сучасний світ, технології та ChatGPT впливають на мислення

- як люди приходять до юдаїзму і чому кожен обирає свій шлях

- чим український єврейський досвід відрізняється від американського

- ролі жінки та ребеценства у сучасному єврейському середовищі.                                                                                                                                                                                                                                     

Це розмова про те, як не втратити коріння у світі, що постійно змінюється, і як дозволити собі та своїм дітям будувати власну ідентичність без ярликів.

Діаспора — це не втеча, це сила. Гостя цього випуску Анна Жарова - публічна активістка, співзасновниця Israeli Friends of Ukraine та CEO Israeli Ukrainian Alliance. Вона має багаторічний досвід у міжнародних комунікаціях, розвитку соціальних ініціатив та управлінні проєктами в ізраїльських і єврейських організаціях. Понад 10 років вона будує живий міст між Україною та Ізраїлем. Анна живе в Ізраїлі, але чітко говорить: Україна — моя країна. І пояснює, чому Майдан став для неї точкою повернення української ідентичності.

У цій розмові:

- Як Майдан змінив усе — і повернув відчуття "я українка"

- Чому не варто ділити українців на "тих, хто поїхав" і "тих, хто залишився"

- Як працює українська діаспора у світі — і чому це сила, а не слабкість

- Чого Україна може навчитися в Ізраїлю у питанні повернення людей і роботи з діаспорою

- Що таке імпакт-продюсування і як маленькі дії запускають ланцюги великих змін

- Як виглядає культурна дипломатія через проєкти, людей, символи

Окрема частина розмови про те, як вимірюється справжній вплив. Про медичні стажування для українських військових лікарів, культурні ініціативи, волонтерські мережі, які з'явилися ще у 2014 році й досі працюють. Про те, як одна зустріч, одна розмова, одне рішення повертаються через роки в найнеочікуваніших місцях: у Бахмуті, в лікарнях, у міжнародних медіа, в людських долях.

Це розмова про ідентичність без кордонів, про силу діаспори та про те, що бути українцем — це не про місце проживання. Це про вибір.

У цьому випуску подкасту «Твоє.Моє. Ідентичність» ми говоримо з Діною Казацкер та Ігорем Окс про прізвища, єврейські традиції, гумор як психологічний порятунок та як вони виховують дітей у сім’ї з різними прізвищами. Історії про літні табори, хупу та програми «Тагліт» показують, як сучасна родина відновлює традиції й зберігає єврейську ідентичність у XXI столітті. Вивчення власної ідентичності через ДНК-тести.

Ми обговорюємо:

- Чому одеський гумор — це не тільки сміх, а спосіб мислення.

- Як традиції та єврейська культура вплинули на їхнє життя та виховання дітей.

- Враження від участі у програмі «Тагліт» та відкриття історії родини.

- Чи є зараз молодь в громадах

- Бар Міцва для старшого сина та його досвід життя у Ізраїлі

- Підготовку до хупи, ктубу та як сім’я вибудовує стосунки у сучасному світі.

Це розмова про любов, традиції та цінності, що передаються з покоління в покоління, і про те, як гумор допомагає зберігати рівновагу навіть у найскладніші часи.

Цей епізод про силу бути в дії в постійно змінному світі навколо. Наша розмова з Євгенією, співзасновницею волонтерської ініціативи «Зграя» про досвід, який став внутрішньою опорою для багатьох.Євгенія — людина з чітким відчуттям себе, сформованим ще в дитинстві. Вихована в середовищі єврейської школи, загартована неформальною освітою та багаторічною працею у молодіжних ініціативах, вона зуміла зібрати навколо себе спільноту, яка діє щоденно. Від перших днів Майдану до найгарячіших точок великої війни «Зграя» була поруч з відчуттям обов’язку.

Ми говоримо про те, як волонтерство народжується не з грантів, а з глибокої етичної позиції. Як спільнота може тримати одне одного не словами, а справами. І як саме досвід, цінності та зв’язки можуть стати опорою навіть тоді, коли довкола тільки турбулентність.

У випуску про:

- Як єврейське коріння і неформальна освіта сформували ставлення до волонтерства та відповідальності.

- Як із звичайної тусовки народилася організація, яка працює «в дії» — від Майдану до повномасштабного вторгнення.

- Чому «Зграя» обрала пріоритет підтримки ЗСУ і як це співвідноситься з гуманітарними потребами цивільних.

- Практичні виклики: фандрайзинг без грантів, робота з донорами, митні й бухгалтерські питання, запуск медичних і евакуаційних місій.

- Про людей: хто приходить волонтерити, які у них мотиви і як спільнота дає нове життя навіть тим, хто «не проєктний».

- Важливість дії над словами, механізми протидії вигоранню (кордони, правила інформаційної гігієни) і чесна розмова про те, як витримувати ритм, коли немає місця для пауз.

Цей епізод для тих, хто шукає практичну глибину, сенси, а не гасла та про людей, які не завжди мали готові рішення, але завжди залишались на своєму місці.

У новому випуску подкасту «Твоє.Моє» разом із гостем Іллею Гладштейном розмірковуємо над тим, що означає єврейська ідентичність в Україні сьогодні. Ілля Гладштейн - кінопродюсер, засновник кінотеатру "Кіно 42", співведучий подкасту "Вродило".

Говоримо про те, як радянське минуле вплинуло на пам’ять? Чому багато родин не передавали історії далі? І як архіви, ДНК-тести, музика та власні спогади допомагають віднайти втрачений зв’язок із корінням? 

У випуску:

- Як радянське минуле стирало ідентичність

- Чому громада не завжди означає безпеку

- Єврейство без «єврейської мами» — що це означає

- Як чути їдиш, навіть якщо не знаєш його

- Якою є єврейська ідентичність в Україні сьогодні

У цьому епізоді ми говоримо з Іланою Шевченко — акторкою єврейського походження, яка пройшла шлях пошуку себе через громаду, традиції, молитву і театр. Вона ділиться історією вибору єврейського імені, святкуванням першого шабату і тим, як молитва, Тора та кашрут стали частиною її щоденності. Ми говоримо про силу жіночого голосу в юдаїзмі, про зв’язок поколінь та навіть про кошерне вино по акції, яке є справжньою єврейською радістю.

У випуску: 

- Як громада «знаходить» людину, а не навпаки

- Роль рабина як духовного наставника

- Про шабат у театрі та запалювання свічок на театральному столику

- Вибір єврейського імені, і як воно стає частиною внутрішнього «я»

- Ідентичність через мову, традицію, молитву

- Про жіночий голос у юдаїзмі

- Проєкт «Штетл» і сила пам’яті

У цьому епізоді ми говоримо з Льольою Ландою, засновницею кафе «Єрусалим» — місця, яке стало продовженням родинної історії, єврейської культури і кулінарної спадщини. Це розмова про те, як з любові до тата народжується заклад, що вже 18 років тримає смак, традицію і душу.

У випуску:

- Чому не наважилась назвати ресторан на честь батька

- Про навчання доньки в католицькій школі

- Культ їжі в родині, що народився з досвіду Голодомору і перетворився на щедрість, тепло та повагу.

- Антикварний посуд і проєкт «Львівський креденс» — як любов до вінтажу стала окремою історією

- Ашкеназька і сефардська кухня — мед, перець, спеції, і як вони звучать у Львові

- Гефілте фіш, форшмак, есік флеш і каша варнічкіс — рецепти, що зберігають родинну історію

- Книга, яка ще не написана, але вже живе на ватмані

- Як працювати зі спадщиною в сучасному інтер’єрі

- Єврейські табори, Сахнут, громада, ідентичність — як це формувало особистість

«Я не знаю, чи я єврейка за Галахою. Але я — галицька єврейка. Крапка.»

Він народився в Житомирі, їв мацу у Франківську, жив у пустелі Ніцани, служив в армії оборони Ізраїлю, працював на телебаченні, повернувся в Україну — і щодня виходить в ефір під час війни.

Наш гість - Володимир Рабчун, журналіст та телеведучий каналу 1+1.

У цьому випуску ми говоримо про ідентичність, яка формується не в документах, а в пам’яті, досвіді, виборі. Про телебачення, як спосіб бути корисним під час війни. Це не просто історія - це досвід.

У випуску:

- Як слово «жидьонок» у дитинстві запустило процес самоідентифікації

- Як мрія стати радіоведучим здійснилась у пустелі, а не в студії

- Як служба в армії поєднувалась з ранковими телеефірами

- Чому українська мова і іврит — це не вибір, а дві частини одного «я»

- Як грибова зупа на Січових стрільців стала точкою повернення в Україну

- Повернення в Україну: вигорання, зміни, нові обставини і нове життя

«Ідентичність — це не прапор. Це те, що ти носиш всередині. І воно змінюється. Як ми всі.»

– Як виглядає батьківство, коли ти волонтер?

– Збереження сім'ї під час постійної відсутності

– Як сини допомагають у волонтерстві?

Батько-волонтер, який хоче закінчити війну на своєму поколінні. У гостях – Арам Галустов, тато трьох синів. працює майстром з ремонтного виробництва на АрселорМіттал Кривий Ріг, однак з початку повномасштабного Арам весь свій вільний час заповнив волонтерством. Батько, який розповідає про виклики батьківства в умовах війни та волонтерить разом із синами. Дивіться, щоб дізнатись, як це — жити з дорослими синами в одній квартирі, поєднувати батьківство з волонтерством, зберігати сімейний зв’язок під час постійної зайнятості та як сини стають частиною великої справи допомоги іншим.

#волонтерство #волонтер #війна #родина #батьківство