Всі епізоди "Коли все має значення"

You use nuclear weapons when you're cornered like a rat. Putin thinks he's winning — Michael McFaul

  • Суспільство
  • 49 хвилин
  • 12 червня 2024

Слухати

Michael McFaul is a professor at Stanford University and an American diplomat. For five years, he's been working in the administration of Barack Obama. Initially, as a presidential assistant for national security affairs, and then from 2012 to 2014, as the U.S. Ambassador to Russia. By coincidence, he finished his work as ambassador in February 2014, the day Putin entered Crimea was the day he left Moscow. Michael McFaul believes that the right actions of the United States were when they tried for many years to engage with Russia to become a civilized state and to respect international rules and laws. "Our mistake was not this game. Our mistake was that we did not hedge our bets. What we should have done was to hedge our bets. What we should have done was to expand NATO as quickly and as far as possible when we had the opportunity to do so in the 1990s, and Russia couldn't do anything then," he is convinced.

 

One of his current areas of work is to reduce Putin's money for waging war in Ukraine. He coordinates an international group of independent experts proposing various sanctions against Russia. It is often called the "Yermak-McFaul group." He evaluates its work as excellent. However, the main problem is that the governments of other countries have not accepted all their ideas. If they had, Russia would now be in a much weaker position, McFaul believes.

 

Journalist Natalia Gumenyuk talks to Michael McFaul about the Biden administration and its work with Ukraine, American elections, what has changed in his attitude toward Russians, how sanctions reduce Putin's money, and why Barack Obama's voice is not heard now.


Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 52 хвилини
  • 30 липня 2026
Коли все має значення

Люди, які багато втратили під час війни, мають самоорганізуватися | Ігор Блажевич

Ігор Блажевич — європейський правозахисник, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства боснійського походження. Понад 17 років він працював у міжнародній гуманітарній організації People in Need, де очолював напрям прав людини і демократії. Блажевич також заснував найбільший у Європі фестиваль документального кіно про права людини One World. Протягом багатьох років він працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Блажевичем про стан демократії та поляризацію у світі, його уроки з балканських війн та чому післявоєнний період може бути важчим, боротьбу з військовою хунтою у М’янмі та його несприйняття слова «жертва».  


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 58 хвилин
  • 30 липня 2026
Коли все має значення

Those Who Have Lost the Most in War Need to Self-Organize | Igor Blažević

Igor Blažević is a European human rights advocate and an expert on democracy and civil society development of Bosnian origin. For more than 17 years, he worked with the international humanitarian organization People in Need, where he headed its Human Rights and Democracy Department. Blažević is also the founder of OneWorld, Europe's largest human rights documentary film festival. For many years, he has worked with civil society activists in countries experiencing war, authoritarian rule, and democratic transitions.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Blažević about the state of democracy and growing polarization around theworld, the lessons he draws from the Balkan wars and why the post-war period can be even more challenging than the war itself, the struggle against Myanmar's military junta, and why he rejects the label of "victim."


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

  • 59 хвилин
  • 22 липня 2026
Коли все має значення

Якщо головком буде із команди міністра оборони — конфлікт вичерпаний | Ярослав Гончар

Володимир Зеленський відправиву відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, який займав цю посаду з 2024 року. Новим головнокомандуючим призначено Михайла Драпатого. Перестановки у вищому військовому керівництві розпочалися 15 липня. Після відставкипрем’єр-міністерки Юлії Свириденко та її Кабміну міністр оборони Михайло Федоров втратив свою посаду. На прес-конференції він заявив про конфлікт із Олександром Сирським і звинуватив його у блокуванні ініціатив Міноборони. Президент підтвердив наявність конфлікту між цими двома високопосадовцями.

Через звільнення Федорова розпочалися вуличні протести. Мітингувальники вимагали відставки  Олександра Сирського та повернення до складу нового уряду Федорова. Після звільнення головкому Зеленський заявив, що запропонував колишньому очільнику Міноборони «достойну позицію у владі». Поки перемовини із Федоровим тривають, раніше він був готовий повернутися лише як міністр оборони.  Військовослужбовець,голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар стверджує, що така ситуація виникла через системні проблеми в управлінні. Тільки їхнє вирішення убезпечить відподібних конфліктів у майбутньому не зважаючи на те, хто обіймає ту чи іншу посаду.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Гончаром про те, чому жоден український міністроборони не призначав головкома, розподілення ролей між ними, потребу у нових підходах у війську через зміну технологічного укладу війни та запоруку боєздатності армії.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 61 хвилина
  • 15 липня 2026
Коли все має значення

У російському суспільстві — серйозна криза сприйняття війни | Михайло Фішман

Журналіст Михайло Фішман залишив Росію після початку повномасштабного вторгнення. Проте він продовжує аналізувати події, що відбуваються всерединіРФ. Зміни у відносинах між суспільством та владою відбуваються вже кілька місяців, впевнений він. Економіка є основним фактором. У 2023-2024 роках черезспрямування великої кількості коштів у військово-промисловий комплекс можна було спостерігати пожвавлення російської економіки. Але вже в середині 2025 люди побачили, що зростання їхніх доходів за останні два роки з'їла інфляція, і вони живуть дедалі гірше. Так звана «війна з Інтернетом», коли Кремль почав блокувати мобільний Інтернет та окремі месенджери, також зробила свій вклад у загальне невдоволення росіян їхньою владою. Нинішня паливна криза через дефіцит бензину після вдалих українських атак лише зміцнила такий стан речей. Цепоступово починає змінювати ставлення російського суспільства до війни.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Михайлом Фішманом про ситуацію всередині Росії, страх, що путінський режим може перейти в нову якість, кризубачення війни серед вищого військового керівництва РФ та який розрахунок щодо НАТО має Кремль.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня