Всі епізоди "Коли все має значення"

Francis Fukuyama on Russia's vulnerabilities, a Korean-style armistice and the alliance of authoritarian countries

  • Суспільство
  • 60 хвилин
  • 26 червня 2024

Слухати

Francis Fukuyama is an American political scientist and philosopher, director of the Center on Democracy, Development and the Rule of Law at Stanford University. He sees Ukraine as having the greatest potential among post-Soviet countries to transition from communism to genuine democracy. Although after the collapse of the USSR he had similar hopes for Russia, it has since moved in the opposite direction and now joins a global alliance of authoritarian countries. According to Fukuyama's assessments, achieving a resolution to the Russia’s war in Ukraine through negotiations in the near future is impossible. Just a year ago, the American political scientist advocated for Ukraine to be allowed to strike foreign weapons deep into Russian territory. "If you cannot strike at targets inside Russia, push back their military aircraft, and impose significantly greater costs and losses on them, they will never give up," Fukuyama says. Despite significant losses of soldiers and equipment, Russians are learning from their mistakes in this war. If Moscow prevails over Kyiv, it will embolden other authoritarian countries to implement dictatorship, repression, and territorial expansion.

 

Journalist Nataliya Gumenyuk talks with Fukuyama about Russia's vulnerabilities, the Korean-style armistice, NATO's role in this, examples for Ukraine's reconstruction, combating societal polarization, and the foundation of the alliance of authoritarian countries.


Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 52 хвилини
  • 30 липня 2026
Коли все має значення

Люди, які багато втратили під час війни, мають самоорганізуватися | Ігор Блажевич

Ігор Блажевич — європейський правозахисник, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства боснійського походження. Понад 17 років він працював у міжнародній гуманітарній організації People in Need, де очолював напрям прав людини і демократії. Блажевич також заснував найбільший у Європі фестиваль документального кіно про права людини One World. Протягом багатьох років він працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Блажевичем про стан демократії та поляризацію у світі, його уроки з балканських війн та чому післявоєнний період може бути важчим, боротьбу з військовою хунтою у М’янмі та його несприйняття слова «жертва».  


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 58 хвилин
  • 30 липня 2026
Коли все має значення

Those Who Have Lost the Most in War Need to Self-Organize | Igor Blažević

Igor Blažević is a European human rights advocate and an expert on democracy and civil society development of Bosnian origin. For more than 17 years, he worked with the international humanitarian organization People in Need, where he headed its Human Rights and Democracy Department. Blažević is also the founder of OneWorld, Europe's largest human rights documentary film festival. For many years, he has worked with civil society activists in countries experiencing war, authoritarian rule, and democratic transitions.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Blažević about the state of democracy and growing polarization around theworld, the lessons he draws from the Balkan wars and why the post-war period can be even more challenging than the war itself, the struggle against Myanmar's military junta, and why he rejects the label of "victim."


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

  • 59 хвилин
  • 22 липня 2026
Коли все має значення

Якщо головком буде із команди міністра оборони — конфлікт вичерпаний | Ярослав Гончар

Володимир Зеленський відправиву відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, який займав цю посаду з 2024 року. Новим головнокомандуючим призначено Михайла Драпатого. Перестановки у вищому військовому керівництві розпочалися 15 липня. Після відставкипрем’єр-міністерки Юлії Свириденко та її Кабміну міністр оборони Михайло Федоров втратив свою посаду. На прес-конференції він заявив про конфлікт із Олександром Сирським і звинуватив його у блокуванні ініціатив Міноборони. Президент підтвердив наявність конфлікту між цими двома високопосадовцями.

Через звільнення Федорова розпочалися вуличні протести. Мітингувальники вимагали відставки  Олександра Сирського та повернення до складу нового уряду Федорова. Після звільнення головкому Зеленський заявив, що запропонував колишньому очільнику Міноборони «достойну позицію у владі». Поки перемовини із Федоровим тривають, раніше він був готовий повернутися лише як міністр оборони.  Військовослужбовець,голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар стверджує, що така ситуація виникла через системні проблеми в управлінні. Тільки їхнє вирішення убезпечить відподібних конфліктів у майбутньому не зважаючи на те, хто обіймає ту чи іншу посаду.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Гончаром про те, чому жоден український міністроборони не призначав головкома, розподілення ролей між ними, потребу у нових підходах у війську через зміну технологічного укладу війни та запоруку боєздатності армії.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 61 хвилина
  • 15 липня 2026
Коли все має значення

У російському суспільстві — серйозна криза сприйняття війни | Михайло Фішман

Журналіст Михайло Фішман залишив Росію після початку повномасштабного вторгнення. Проте він продовжує аналізувати події, що відбуваються всерединіРФ. Зміни у відносинах між суспільством та владою відбуваються вже кілька місяців, впевнений він. Економіка є основним фактором. У 2023-2024 роках черезспрямування великої кількості коштів у військово-промисловий комплекс можна було спостерігати пожвавлення російської економіки. Але вже в середині 2025 люди побачили, що зростання їхніх доходів за останні два роки з'їла інфляція, і вони живуть дедалі гірше. Так звана «війна з Інтернетом», коли Кремль почав блокувати мобільний Інтернет та окремі месенджери, також зробила свій вклад у загальне невдоволення росіян їхньою владою. Нинішня паливна криза через дефіцит бензину після вдалих українських атак лише зміцнила такий стан речей. Цепоступово починає змінювати ставлення російського суспільства до війни.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Михайлом Фішманом про ситуацію всередині Росії, страх, що путінський режим може перейти в нову якість, кризубачення війни серед вищого військового керівництва РФ та який розрахунок щодо НАТО має Кремль.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня