Всі епізоди "Хроніки економіки"

Не лише медичний: як держава змінила ринок технічного канабісу і що з ним можна робити?

  • Бізнес і фінанси
  • 25 хвилин
  • 27 червня 2024

Слухати

Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон, яким переглянула своє ставлення до коноплі. Хоча вся увага суспільства тоді була прикута саме до медичного канабісу, проте документ вносив багато змін щодо вирощування та обігу технічних конопель.

Технічний канабіс – доволі універсальна сільськогосподарська культура. Її використовують не лише для виробництва тканин, але й під час будівництва доріг, утеплення фасадів та навіть будівництва літаків.

Через законодавчі обмеження ринок технічного канабісу в Україні був вкрай обмеженим, а площі, на яких вирощували коноплі, були у десятки разів меншими, аніж за часів СРСР. 

Що змінив закон про декриміналізацію медичного канабісу для ринку технічних конопель? І яке у цього ринку майбутнє? Про це ми говорили з виконавчим директором BRDO Олексієм Дороганем.



Слухайте у додатку

Хроніки економіки: інші епізоди

  • 53 хвилини
  • 2 червня 2026
Хроніки економіки

"Уряд "підсвітив" ворогу 250 оборонних компаній". Для чого потрібні відкриті дані?

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.

  • 46 хвилин
  • 27 травня 2026
Хроніки економіки

Необхідність чи неефективність: чому Київ підвищує тарифи на проїзд?

Київ, який має найбільший міський бюджет в Україні, вже невдовзі може мати один з найвищих тарифів на проїзд громадським транспортом у Європі. Відповідну пропозицію опублікувала міська влада столиці. Так, разова поїздка у транспорті може подорожчати з 8 грн до 30 грн, а місячний абонемент може коштувати майже 5 тис. грн.

Наскільки обґрунтовані такі тарифи? Чи має громадський транспорт бути прибутковим для міста? І чи може Київ зробити транспорт безкоштовним, як у Харкові? Про це ми говорили із заступником міністра фінансів, який відповідає за інфраструктуру, Олександром Кавою.

Про те, що стоїть за безкоштовним транспортом у Харкові, читайте у тексті ЕП.

  • 51 хвилина
  • 20 травня 2026
Хроніки економіки

Тепер новини за гроші. Для чого медіа вводять пейвол?

“Українська правда” почала закривати частину своїх матеріалів за пейволом. Це означає, що для того, аби прочитати їх, необхідно оформити платну підписку.

Запровадження платного доступу – вимога реальності для незалежних медіа, адже інші традиційні джерела заробітку вже не генерують колишніх доходів. Раніше цим шляхом йшли видання у США та ЄС. В Україні цей тренд посилюється скороченням рекламного ринку під час війни.

Як працюватиме пейвол на “Українській правді”? Які перші результати його роботи? І яке майбутнє чекає на незалежні медіа в епоху телеграм-каналів та штучного інтелекту? Про це ми говорили з виконавчим директором УП Андрієм Боборикіним.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

  • 51 хвилина
  • 12 травня 2026
Хроніки економіки

Мікрокредит під макропроценти. Чи навела держава лад на ринку фінкомпаній?

Ще нещодавно українські вулиці рясніли МАФами, у яких видавали “швидкі” кредити. Їхні ж позичальники тонули у борговій ямі, не здатні сплачувати десятки, а то й сотні тисяч процентів річних. Тих, хто прострочив заборгованість, тероризували колектори, перетворюючи їхні життя на справжнє пекло.

Сьогодні ринок мікрофінансових організацій (МФО) перемістився переважно онлайн, а держава на законодавчому рівні обмежила максимальний розмір процента та врегулювала роботу колекторів. Проте мікрокредити як явище нікуди не зникли. Ба більше, попит на них поступово зростає.

Хто і чому бере мікропозики? І як змінився цей ринок за останні роки? Про це ми говорили з директором департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг у Національному банку України Володимиром Сухачовим.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

Популярне цього тижня