І тоді Я- Ігор Фльорко

Гончар Юрко Данилишин демобілізувався з війська з важкою травмою та взявся відновлювати й розвивати власну справу — творчу майстерню «Зірка з неба». Робота неабияк допомагає чоловікові відпускати війну та справлятись з ПТРС.  

В останньому епізоді цього сезону Юрко розповідає про свій шлях у бізнес, на війну і назад у цивільне життя, про виклики, які чекають військових на цьому відтинку. Герой ділиться власними спостереженнями, що можуть пригодитись іншим працювати для фронту вже у мирному житті.  

«Або на фронті, або для фронту » — це єдина правильна парадигма для кожного в час війни, — зазначали герої першого сезону  подкасту «І тоді Я» від Студії подкастів ЛКП «Львівське радіо».  

Історії ветеранських бізнесів збирає авторка подкасту «І тоді Я» Ірина Гурська.    

Кожна його справа — це ілюстрація житейського кредо героя: «Ніколи не втрачати можливостей». Він досконало вивчив англійську і потрапив за учнівським обміном в США; відкрив власну рекламну агенцію, а паралельно опанував фахову фотозйомку; став ексклюзивним фотографом для Airbnb в Криму. 

І все поставив на паузу, коли розпочалось повномасштабна війна. Обороняв Київ, Харків, Донбас. Після важкого поранення повернувся з фотокамерою на ринок нерухомості. У вільний час взявся робити меблі на замовлення з фокусом на потребах людей з інвалідністю. Де Олександр знаходить мотивацію, сили й ресурси, почуєте в сьомому епізоді подкасту «І тоді Я». 

Історії ветеранських бізнесів збирає авторка подкасту «І тоді я» Ірина Гурська.   

У кожного зараз має бути один шлях — або на фронті, або для фронту, — вважає ветеран і підприємець Ігор Льода-Якимишин.  

Саме тому він повернувся з-за кордону у 2022-му і домігся, щоб його, 57-річного, взяли на фронт. Через короткий час отримав поранення та втратив частину ноги. Ігор довго відновлювався і зрештою звільнився з війська.  

Залишатися осторонь війни він не міг, тому розпочав справу «для фронту» — 3D-друк комплектуючих до безпілотних літальних апаратів. Прибутку немає, але про нього, принаймні до перемоги, не йдеться.   

Як впізнати свій шлях і почуватись в житті fortunato — слухайте далі розповідь Ігоря Льоди-Якимишина.   

Історії ветеранських бізнесів збирає авторка подкасту «І тоді я» Ірина Гурська.  

Не зміг воювати сам — взявся допомагати воювати побратимам.  

Після важкого поранення Станіслав Лісовий таки здолав параліч і став на ноги. Проте про повернення в свій підрозділ 73 центру ССО мови не могло бути. Але постала потреба оглядати і ремонтувати автівки, що волонтери везли з-за кордону для ЗСУ. І коли чергова машина поламалась за 10 км після СТО, хлопець вирішив відкрити власний автосервіс — аби швидко і якісно готувати машини на фронт.  

Шлях від задуму до відкриття власної справи, кризу і перезапуск “СТО не200”,- про це в новому епізоді нашого подкасту “І тоді я”.  

Історії ветеранських бізнесів збирає ведуча Ірина Гурська.