Всі епізоди "Коли все має значення"

Трамп, другий сезон. Чого можна чекати від нього вже зараз Україні та світу?

  • Суспільство
  • 74 хвилини
  • 22 січня 2025

Слухати

«Золотий вік Америки наступає прямо зараз!» Такою була перша фраза інавгураційної промови Дональда Трампа. Упродовж неї він пообіцяв оголосити національний надзвичайний стан на кордоні США та Мексики, збільшити видобуток нафти та газу, вийти з Паризької кліматичної угоди, повернути контроль над Панамським каналом, залишити тільки два гендери — чоловічий та жіночий, а американських астронавтів відправити на Марс. При цьому він жодного разу не згадав про Україну, а тільки пообіцяв припинити усі війни в світі. Згодом під час підписання низки указів в Овальному кабінеті, Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський готовий до домовленостей щодо припинення війни. Щодо Володимира Путіна, то 47-й президент США повідомив, що планує з ним зустрітися, це може відбутися досить швидко. Болгарський політичний аналітик та інтелектуал Іван Крастєв каже, що Трамп тут може потрапити у психологічну пастку. Він зустрічався з президентом РФ раніше і впевнений, що між ними є певні особисті відносини. Однак він може до кінця не розуміти, що Путін, якого він бачив раніше, і Путін після трьох років повномасштабної війни — це не одна і та ж людина. Крастєв впевнений, що одним з важелів тиску з боку Трампа на Москву будуть санкції, зокрема, щодо російської нафти. За оцінками політичного аналітика, легких перемовин з росіянами не буде. Однак Трамп також не робитиме всього, чого захоче Путін. Проблема в тому, що коли він зможе дистанціюватися від конфлікту, отримати тимчасове рішення, а потім залишити цю війну європейцям, у нього може виникнути спокуса зробити це. Це буде ризик як для України, так і для Європи», — говорить Крастєв.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Іваном Крастєвим про зміни Трампа та його страхи, що зараз може бути предметом переговорів щодо війни Росії в Україні, затиснуту між твітами Ілона Маска та кремлівською пропагандою Європу, амбіції Віктора Орбана як спецпосланця та демографію як фактор у війні.



Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 52 хвилини
  • 30 липня 2026
Коли все має значення

Люди, які багато втратили під час війни, мають самоорганізуватися | Ігор Блажевич

Ігор Блажевич — європейський правозахисник, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства боснійського походження. Понад 17 років він працював у міжнародній гуманітарній організації People in Need, де очолював напрям прав людини і демократії. Блажевич також заснував найбільший у Європі фестиваль документального кіно про права людини One World. Протягом багатьох років він працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Блажевичем про стан демократії та поляризацію у світі, його уроки з балканських війн та чому післявоєнний період може бути важчим, боротьбу з військовою хунтою у М’янмі та його несприйняття слова «жертва».  


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 58 хвилин
  • 30 липня 2026
Коли все має значення

Those Who Have Lost the Most in War Need to Self-Organize | Igor Blažević

Igor Blažević is a European human rights advocate and an expert on democracy and civil society development of Bosnian origin. For more than 17 years, he worked with the international humanitarian organization People in Need, where he headed its Human Rights and Democracy Department. Blažević is also the founder of OneWorld, Europe's largest human rights documentary film festival. For many years, he has worked with civil society activists in countries experiencing war, authoritarian rule, and democratic transitions.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Blažević about the state of democracy and growing polarization around theworld, the lessons he draws from the Balkan wars and why the post-war period can be even more challenging than the war itself, the struggle against Myanmar's military junta, and why he rejects the label of "victim."


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

  • 59 хвилин
  • 22 липня 2026
Коли все має значення

Якщо головком буде із команди міністра оборони — конфлікт вичерпаний | Ярослав Гончар

Володимир Зеленський відправиву відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, який займав цю посаду з 2024 року. Новим головнокомандуючим призначено Михайла Драпатого. Перестановки у вищому військовому керівництві розпочалися 15 липня. Після відставкипрем’єр-міністерки Юлії Свириденко та її Кабміну міністр оборони Михайло Федоров втратив свою посаду. На прес-конференції він заявив про конфлікт із Олександром Сирським і звинуватив його у блокуванні ініціатив Міноборони. Президент підтвердив наявність конфлікту між цими двома високопосадовцями.

Через звільнення Федорова розпочалися вуличні протести. Мітингувальники вимагали відставки  Олександра Сирського та повернення до складу нового уряду Федорова. Після звільнення головкому Зеленський заявив, що запропонував колишньому очільнику Міноборони «достойну позицію у владі». Поки перемовини із Федоровим тривають, раніше він був готовий повернутися лише як міністр оборони.  Військовослужбовець,голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар стверджує, що така ситуація виникла через системні проблеми в управлінні. Тільки їхнє вирішення убезпечить відподібних конфліктів у майбутньому не зважаючи на те, хто обіймає ту чи іншу посаду.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Гончаром про те, чому жоден український міністроборони не призначав головкома, розподілення ролей між ними, потребу у нових підходах у війську через зміну технологічного укладу війни та запоруку боєздатності армії.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 61 хвилина
  • 15 липня 2026
Коли все має значення

У російському суспільстві — серйозна криза сприйняття війни | Михайло Фішман

Журналіст Михайло Фішман залишив Росію після початку повномасштабного вторгнення. Проте він продовжує аналізувати події, що відбуваються всерединіРФ. Зміни у відносинах між суспільством та владою відбуваються вже кілька місяців, впевнений він. Економіка є основним фактором. У 2023-2024 роках черезспрямування великої кількості коштів у військово-промисловий комплекс можна було спостерігати пожвавлення російської економіки. Але вже в середині 2025 люди побачили, що зростання їхніх доходів за останні два роки з'їла інфляція, і вони живуть дедалі гірше. Так звана «війна з Інтернетом», коли Кремль почав блокувати мобільний Інтернет та окремі месенджери, також зробила свій вклад у загальне невдоволення росіян їхньою владою. Нинішня паливна криза через дефіцит бензину після вдалих українських атак лише зміцнила такий стан речей. Цепоступово починає змінювати ставлення російського суспільства до війни.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Михайлом Фішманом про ситуацію всередині Росії, страх, що путінський режим може перейти в нову якість, кризубачення війни серед вищого військового керівництва РФ та який розрахунок щодо НАТО має Кремль.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня