Всі епізоди "Коли все має значення"

«Росія нахабно бреше». Що з’ясували журналісти про полон української репортерки Вікторії Рощиної?

  • Суспільство
  • 56 хвилин
  • 26 березня 2025

Слухати

Українська журналістка Вікторія Рощина потрапила у полон влітку 2023 року. Після початку повномасштабного вторгнення вона писала багато матеріалів про життя на тимчасово окупованих територіях. Попри великий ризик журналістка самостійно їздила туди для написання репортажів. Вперше росіяни затримали Вікторію Рощину в березні 2022 року в окупованому Бердянську. Через десять днів вони її відпустили. Це її не зупинило і журналістка продовжила робити звідти матеріали, зокрема, про проведення псевдореферендуму на окупованій Донеччині, життя в Криму під час великої війни та святкування росіянами 9 травня у зруйнованому Маріуполі.  

Влітку 2023 року Вікторія знову поїхала на окуповані території. Рощина хотіла з’ясувати, де знаходяться катівні, в яких росіяни незаконно утримують та мордують українців. Але там зв’язок з нею обірвався, Вікторія зникла. Тільки в квітні 2024 року Росія вперше офіційно визнала, що репортерка у них. На запит батька журналістки Міністерство оборони РФ надіслало лист із підтвердженням, що вона затримана і перебуває на їхній території. Вже у жовтні 2024 року Міноборони РФ надіслало лист на електрону пошту батька Вікторії Рощиної, що вона померла у полоні. Офіційних документів, свідоцтва про смерть Росія досі не надіслала, тіло Вікторії також не передала.

Журналісти «Слідства. Інфо» разом із організацією «Репортери без кордонів» та кореспондентами із медіа «Суспільне» та «Ґрати» почали своє розслідування, що відбувалося із Вікторією Рощиною з моменту її зникнення в окупованому Енергодарі. Про життя Вікторії у полоні — у розмові ведучої Ангеліни Карякіної із авторкою розслідування «Останнє завдання Віки», журналісткою Яніною Корнієнко.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations



Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 62 хвилини
  • 10 червня 2026
Коли все має значення

Деніел Курц-Фелан — про поступки Трампа Китаю та яке місце Пекін відводить Росії

Деніел Курц-Фелан є головним редактором журналу «Foreign Affairs» п’ять років. Він спеціалізується на зовнішній політиці США та Китаї. Попри непослідовність та суперечливість політики Дональда Трампавін під час свого другого терміну змінив риторику й загальний підхід до Китаю. На думку Курца-Фелана, американський президент  набагато більше зацікавлений у підтриманні стабільних, а подекуди навіть досить теплих відносин із очільником Китаю Сі Цзіньпіном.  Для цього він пішов на певні поступки стосовно Тайваню, який є однієї з найконфліктніших тем у американо-китайськихвідносинах. Зараз керівництво Китаю відчуває, що події навколо Тайваню розвиваються на його користь. Наразі військового вторгнення з боку Китаю на острів можна не очікувати. Однак ризики можуть зрости за кілька років.Головний редактор «Foreign Affairs» називає 2028 рік як можливу дату ескалації. Саме тоді відбуватимуться президентські вибори як на Тайвані, так у США. «Взаємодія між цими двома політичними процесами може виявитися дестабілізуючою й змінити підхід Китаю», стверджує Курц-Фелан.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із головним редактором «Foreign Affairs» про протистояння США та Китаю та зміну підходу Трампа,  відносини Пекіна та Москви та слід, що залишило радянське минуле на них, як сприймають російську війну в Україні у Білому домі і хибне уявлення про Трампа як ізоляціоніста.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 60 хвилин
  • 10 червня 2026
Коли все має значення

Daniel Kurtz-Phelan on Trump's Concessions to China and Where Beijing Sees Russia in the Global Order

Daniel Kurtz-Phelan has served as Editor of Foreign Affairs for the past five years. He specializes in U.S. foreign policy and China. Despite the inconsistency and contradictions that often characterize Donald Trump’s policies, during his second term Trump has shifted both his rhetoric and his overall approach toward China.

According to Kurtz-Phelan, the U.S. president is far more interested in maintaining stable—and at times even relativelywarm—relations with Chinese leader Xi Jinping. To achieve this, he has made certain concessions regarding Taiwan, one of the most contentious issues in U.S.-China relations. China’s leadership now feels that developments surrounding Taiwan are moving in its favor.

For the time being, a Chinese military invasion of the island appears unlikely. However, the risks could increase within the next few years. The Editor of Foreign Affairs points to2028 as a potential year of escalation. Presidential elections will take place both in Taiwan and in the United States that year. “The interaction between these two political processes could prove destabilizing and alter China’sapproach,” Kurtz-Phelan argues.

Journalist Natalia Gumenyuk speaks with the Editor of Foreign Affairs about the U.S.-China rivalry and Trump’schanging approach toward Beijing, the relationship between Beijing and Moscow and the legacy of their Soviet past, how Russia’s war against Ukraine is viewed in the White House, and the misconception of Trump as an isolationist.


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

  • 72 хвилини
  • 3 червня 2026
Коли все має значення

Є одне обмеження для митців під час війни – після твору не має хотітися вбитися | Сергій Кулибишев

Український режисер, сценарист і драматург Сергій Кулибишев є автором понад 400 сценаріїв. Сьогоднійого п’єсу «ПоліАндрія» ставить Давид Петросян у Театрі Франка, а торік на Sweet TV вийшов трагікомічний міні-серіал «Ховаючи колишню», в якому Кулибишеввиступив шоуранером і режисером. Він впевнений: проєкти про сьогодення не можуть бути відірваними від реальності. Тому серіал «Ховаючи колишню» – про те, як люди в Києві у2024-2025 роках переживають війну. Саме масовий глядач цікавить автора. На думку Кулибишева, рівень складних артхаусних фільмів в Україні є високим, проте масове кіно здебільшого не досягло планки якісного продукту. Серед причин режисер називає брак коштів, а також нестачу цікавих ідей та сценаріїв. Кулибишев закликає авторів до свободи у виборі тем та подачі матеріалу. Проте просить під час війни створювати такі проєкти, які не множать безнадію, а після перегляду глядачу не ставало б ще гірше. 

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Сергієм Кулибишевим про те, як він пишіть сценарії, гумор як механізм рефлексії та страх людей сміятися над собою,про КВК як частину його життя та чому він себе зараз з цим колом не уособлює, що він зрозумів про росіян, а також гетьмана Павла Скоропадського і гурт «Брати Гадюкіни» як героїв його майбутніх фільмів та п’єс.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 65 хвилин
  • 27 травня 2026
Коли все має значення

Каталіна Гомес провела кілька місяців в Ірані під час війни. Ось що вона побачила там

Колумбійська журналістка Каталіна Гомес постійно проживає в Тегерані з 2007 року. В Іран вона потрапила через свою одержимість Близькім Сходом. Її спеціалізація – репортажі з військових конфліктів в цьому регіоні. Також Гомес висвітлювала кілька президентських виборів в Ірані та масові протести під час Зеленої революції в Ірані у 2009 році. Після повномасштабного вторгнення Росії вУкраїну журналістка регулярно їздить на передову для написання репортажів та періодично проживає в Києві.


У перший день початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану Гомес саме виїжджала з України та чекала на свій паспорт у Польщі. Після отримання документів вона полетіла до Туреччини, яка має довгий сухопутний кордон з Іраном. Звідти вже на автівці вона заїхала в Іран і на третій день війни добралася до Тегерану. Там Гомес побачила людей, що перебували в постійному страху — черезбагаточисельні удари по різним військовим базам, поліції, воєнізованих формуваннях та об’єктах, пов’язаних із ядерною програмою Ірану, страждали і звичайні житлові райони. До того ж під удар потрапляло військове командування та ті, хто пов’язаний із режимом, а ніхто ніколи не знав достеменно, хто є їхніми сусідами і що відбувається в будинку поруч. Іранці не отримувалиінформації, як поводити себе, зокрема, і під час дронових атак. Тому Каталіні Гомес доводилося пояснювати, якими є характерні звуки від дронів, в чому є небезпека та як врятувати себе і своїх близьких під час нальотів безпілотників. Вона навіть написала пост в соцмережі, що саме це і є тим кошмаром, в якому українці живуть від початку повномасштабного вторгнення, зокрема, і черезіранські «Шахеди».

 

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Каталіною Гомес про життя звичайних іранців під час нинішньої війни, зміну їхніх настроїв, сприйняття ними смерті верховного лідераІрану Алі Хаменеї та ставлення до Трампа, жінок без хіджабів та в леггінсах на пробіжках, що сталося з ядерною програмою в Ірані та індустрію дронів, що пов’язана з Корпусом вартових ісламської революції.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Популярне цього тижня