Всі епізоди "Коли все має значення"

Аїда Черкез про матерів Сребрениці, гумор та культуру під час війни і що допоможе уникнути помсти

  • Суспільство
  • 53 хвилини
  • 21 травня 2025

Слухати

Боснійська журналістка та письменниця Аїда Черкез висвітлювала війну в Боснії та облогу Сараєва. Протягом перших двох років бойових дій вона була впевнена, що її матеріали зможуть зупинити війну. Але потім зрозуміла, що світ все знав, однак нічого не робив. Тоді журналістка вважала, що іншим байдуже на те, що відбувається в її країні. Після такого розчарування Аїда Черкез хотіла все кинути та поїхати з Балкан. Однак інтерв’ю із дуже старим чоловіком стало для неї поворотним моментом. Той зауважив, що після її репортажів про війну у Боснії ніхто вже не зможе сказати, що не знав, що там відбувається. Вона залишилися у Сараєво, продовжила писати статті та повідомляти новини.

Після досвіду проживання війни у власній країні журналістка вже могла розпізнавати ознаки того, що десь може розпочатися військовий конфлікт. Вона попереджала своїх українських колег та друзів про початок великої війни в Україні. Аїда бачила ідентичні знаки. Росіяни протягом 2021 року постійно стояли на кордонах України, прикриваючись військовими навчаннями. У 90-х роках облога Сараєва, як тривала 44 місяці, також розпочалася з військових навчань у горах навколо столиці. Однак чимало її українських колег не вірили їй. Черкез навіть не злилася на них, адже була такою самою перед початком війни у Боснії.

Вже після початку повномасштабного вторгнення Аїда Черкез написала лист-звернення до українців у березні 2022 року. «На вас чекають скрутні часи, в які ви будете втрачати віру, але я пишу вам з майбутнього і з впевненістю кажу – ви переможете так само, як перемогли ми», – писала журналістка. Наприкінці цього листа вона перефразувала надпис на футболці, яку носила під час облоги Сараєва. На футболці, яку досі вона зберігає, написано «Сараєво буде стояти, решта мине».  Українцям вона написала  «Україна буде стояти, решта мине».  

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Аїдою Черкез про облогу Сараєва та як культура допомогла його жителям почувати себе людьми, про матерів жертв різанини у Сребрениці та процес зцілення, трибунал та чому треба продовжувати збирати докази воєнних злочинів росіян.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations



Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 60 хвилин
  • 31 жовтня 2026
Коли все має значення

Економіка вже стає політичною проблемою для Путіна. Чому? | Кирило Рогов

Гість епізоду – російський політолог, засновник та директор аналітичного центру Re:Russia Кирило Рогов. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із ним про стан російської економіки, скільки заробить Росія на дизельній угоді з США, вартість війни для Москви та три періоди воєнного путінізму.

Чому війна Росії проти України виявилася набагато дорожчою, ніж розраховував Путін на початку повномасштабного вторгнення?

Як зростання військового сектору в РФ закладає великі проблеми для російської економіки в майбутньому?

Скільки російський бюджет витрачає на так звані «гробові» — виплати за загиблих на війні?

Чому аналітики використовують визначення «біполярний розлад військової економіки» щодо Росії?

Чому дизельна угода РФ із США не зупинить ріст цін на пальне?

Скільки росіян мають родичів, які воюють в Україні, та як це впливає на їхнє ставлення до війни?


Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 49 хвилин
  • 28 жовтня 2026
Коли все має значення

Технології зламують людську природу. Як повернути нам контроль?

Марія Ресса — лауреатка Нобелівської премії миру, філіппіно-американська журналістка у новому епізоді «Коли все має значення» говорить про небезпеку технологій та штучного інтелекту зокрема.

Як технології маніпулюють нашою біологію і завдяки чому вони змогли її «хакнути»?

На що націлилися чатботи, окрім людської уваги?

Який алгоритм в соцмережах призвів до ще більшої поляризації суспільства?

Чому можна рівнятися на Ватикан стосовно політики щодо штучного інтелекту та технологій зокрема?

Як видання Марії Ресси Rappler створив власний чатбот із достовірною інформацію і скільки людей ним користується?

Чому превентивне спростування фейків не працює?

Які поради для боротьби із руйнівним впливом бігтеху на демократію Марія Ресса дає в своїй новій книжці The Fight Back?

 

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 48 хвилин
  • 28 жовтня 2026
Коли все має значення

Technology Is Hacking Human Nature. How Do We Take Back Control?

Maria Ressa, Nobel Peace Prize laureate and Filipino-American journalist, discusses the dangers of technology, particularly artificial intelligence, in the new episode of When Everything Matters.

How do technologies manipulate our biology, and how have they managed to “hack” it?

What have chatbots set their sights on, beyond human attention?

Which social media algorithm has led to even greater polarization in society?

Why can the Vatican serve as a model for policies on artificial intelligence and technology more broadly?

How did Maria Ressa’s news outlet, Rappler, create its own chatbot providing reliable information, and how many people use it?

Why doesn’t preemptive debunking of fake news work?

What advice does Maria Ressa offer in her new book, The Fight Back, on countering Big Tech’s destructive impact on democracy?


Want to keep listening to conversations like these? Support the Public Interest Journalism Lab with a charitable donation at:

https://www.journlab.online/donations

  • 67 хвилин
  • 23 жовтня 2026
Коли все має значення

Удари по цивільним продиктовані відчаєм путінського режиму | Елліот Акерман

Американський письменник, журналіст та ветеран Елліот Акерман розповідає про армію США та сектороборони, принципи роботи  військової індустрії та залежність від технологій, місце політики і цинізму у війнах та удари Росії по цивільним як доказ її слабкості.

В чому американський підхід до оборони та роботи військового сектора програє українському?

Чи здатні Європа та США швидко нарощувати власні спроможності по виготовленню необхідного озброєння?

Як люди помиляються щодо природи війни?

Якою є спільна риса адміністрації Байдена і Трампа упідході до України?

Які питання має ставити перед собою людство та СШАзокрема через приватизацію військової сфери та оборонних технологій?

Чому Акерман дивиться оптимістично на майбутнєукраїнських ветеранів?


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня