Trump had been waiting for civil unrest somewhere in USA, so he can send in the army | Damir Marusic

Ігор Блажевич — європейський правозахисник, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства боснійського походження. Понад 17 років він працював у міжнародній гуманітарній організації People in Need, де очолював напрям прав людини і демократії. Блажевич також заснував найбільший у Європі фестиваль документального кіно про права людини One World. Протягом багатьох років він працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Блажевичем про стан демократії та поляризацію у світі, його уроки з балканських війн та чому післявоєнний період може бути важчим, боротьбу з військовою хунтою у М’янмі та його несприйняття слова «жертва».  

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Igor Blažević is a European human rights advocate and an expert on democracy and civil society development of Bosnian origin. For more than 17 years, he worked with the international humanitarian organization People in Need, where he headed its Human Rights and Democracy Department. Blažević is also the founder of OneWorld, Europe's largest human rights documentary film festival. For many years, he has worked with civil society activists in countries experiencing war, authoritarian rule, and democratic transitions.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Blažević about the state of democracy and growing polarization around theworld, the lessons he draws from the Balkan wars and why the post-war period can be even more challenging than the war itself, the struggle against Myanmar's military junta, and why he rejects the label of "victim."

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Володимир Зеленський відправиву відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, який займав цю посаду з 2024 року. Новим головнокомандуючим призначено Михайла Драпатого. Перестановки у вищому військовому керівництві розпочалися 15 липня. Після відставкипрем’єр-міністерки Юлії Свириденко та її Кабміну міністр оборони Михайло Федоров втратив свою посаду. На прес-конференції він заявив про конфлікт із Олександром Сирським і звинуватив його у блокуванні ініціатив Міноборони. Президент підтвердив наявність конфлікту між цими двома високопосадовцями.

Через звільнення Федорова розпочалися вуличні протести. Мітингувальники вимагали відставки  Олександра Сирського та повернення до складу нового уряду Федорова. Після звільнення головкому Зеленський заявив, що запропонував колишньому очільнику Міноборони «достойну позицію у владі». Поки перемовини із Федоровим тривають, раніше він був готовий повернутися лише як міністр оборони.  Військовослужбовець,голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар стверджує, що така ситуація виникла через системні проблеми в управлінні. Тільки їхнє вирішення убезпечить відподібних конфліктів у майбутньому не зважаючи на те, хто обіймає ту чи іншу посаду.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Гончаром про те, чому жоден український міністроборони не призначав головкома, розподілення ролей між ними, потребу у нових підходах у війську через зміну технологічного укладу війни та запоруку боєздатності армії.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Журналіст Михайло Фішман залишив Росію після початку повномасштабного вторгнення. Проте він продовжує аналізувати події, що відбуваються всерединіРФ. Зміни у відносинах між суспільством та владою відбуваються вже кілька місяців, впевнений він. Економіка є основним фактором. У 2023-2024 роках черезспрямування великої кількості коштів у військово-промисловий комплекс можна було спостерігати пожвавлення російської економіки. Але вже в середині 2025 люди побачили, що зростання їхніх доходів за останні два роки з'їла інфляція, і вони живуть дедалі гірше. Так звана «війна з Інтернетом», коли Кремль почав блокувати мобільний Інтернет та окремі месенджери, також зробила свій вклад у загальне невдоволення росіян їхньою владою. Нинішня паливна криза через дефіцит бензину після вдалих українських атак лише зміцнила такий стан речей. Цепоступово починає змінювати ставлення російського суспільства до війни.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Михайлом Фішманом про ситуацію всередині Росії, страх, що путінський режим може перейти в нову якість, кризубачення війни серед вищого військового керівництва РФ та який розрахунок щодо НАТО має Кремль.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations