Третя перемога за рік. Як Молдова обирає Європу на виборах попри тиск та втручання Росії?

Журналіст Михайло Фішман залишив Росію після початку повномасштабного вторгнення. Проте він продовжує аналізувати події, що відбуваються всерединіРФ. Зміни у відносинах між суспільством та владою відбуваються вже кілька місяців, впевнений він. Економіка є основним фактором. У 2023-2024 роках черезспрямування великої кількості коштів у військово-промисловий комплекс можна було спостерігати пожвавлення російської економіки. Але вже в середині 2025 люди побачили, що зростання їхніх доходів за останні два роки з'їла інфляція, і вони живуть дедалі гірше. Так звана «війна з Інтернетом», коли Кремль почав блокувати мобільний Інтернет та окремі месенджери, також зробила свій вклад у загальне невдоволення росіян їхньою владою. Нинішня паливна криза через дефіцит бензину після вдалих українських атак лише зміцнила такий стан речей. Цепоступово починає змінювати ставлення російського суспільства до війни.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Михайлом Фішманом про ситуацію всередині Росії, страх, що путінський режим може перейти в нову якість, кризубачення війни серед вищого військового керівництва РФ та який розрахунок щодо НАТО має Кремль.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Мексика залишається однією з найнебезпечніших країн для журналістів, де регулярно фіксуються нападита їхні вбивства. Журналістка та авторка АлехандраІбарра Чаул створила архів матеріалів вбитих репортерів. Зараз там 19 тисяч матеріалів 84 мексиканських журналістів. Вона також намагається боротися ізстереотипом щодо насильства проти репортерів у Мексиці. Люди вважають, що здебільшого це справа рук злочинних картелів і саме вони вбивають журналістів-розслідувачів.Однак робота над архівом показала зовсім іншу реальність — вбиті репортери часто висвітлювали місцеві проблеми, приміром, відсутність чистої проточної води або невиконання своїх обіцянок громаді мерами. Часто це могла бути сатирична суб’єктивна подача локальних проблем, а ті, хто висвітлював ці питання, могли працювати таксистом чи мати ресторан, а журналістика для нихбула лише захопленням. Тому якщо йдеться про вбивства репортерів у Мексиці, то не слід вважати, що жертви — виключно журналісти з великих редакцій, які роблятьматеріали про організовану злочинність на загальнонаціональному рівні. Хоча держава намагається боротися з цими вбивствами, але здебільшого у суді з’являються виконавці злочинів. Ті, хто замовив вбивство журналіста, ніколи не притягували до суду, розповідає Ібарра Чаул.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Алехандрою Ібаррою Чаул про специфіку мексиканськоїжурналістики, як на рівні штатів намагаються зменшити кількість вбивств репортерів, чому вона вирішила створити свій архів та як можна зберігати пам’ять про вбитих журналістів.

Дана публікація/стаття була підготовлена за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну". Зміст цієї публікації/статті є виключною відповідальністю[назва організації] і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.

Mexico remains one of the world's most dangerous countries for journalists, where attacks and killings continueto occur on a regular basis. Mexican journalist and writer Alejandra Ibarra Chaoul has created an archive preserving the work of murdered reporters. It now contains more than 19,000 stories produced by 84 Mexican journalists.

Through this project, Ibarra Chaoul also challenges common assumptions about violence against journalists inMexico. Many people believe that reporters are primarily targeted by criminal cartels and that the victims are mostly investigative journalists covering organized crime. But her research reveals a very different reality. Many of themurdered reporters focused on local issues such as the lack of running water or mayors failing to deliver on promises to their communities. Some covered these stories through opinion pieces or satire, while others worked as taxi driversor restaurant owners and practiced journalism alongside another profession.

The archive shows that journalists killed in Mexico are not only reporters from major national newsrooms investigating organized crime. They are often local journalists whose work held power to account in their own communities.

Although the Mexican government has introduced measures to protect journalists and investigate these crimes, thosewho carry out the murders are usually the only people prosecuted. The individuals who order the killings have never been brought to justice, Ibarra Chaoul says.

In this episode, journalist Natalia Gumenyuk speaks with Alejandra Ibarra Chaoul about the realities of journalism in Mexico, efforts by individual states to reduce violence against reporters, why she decided to build this archive, and how the work of murdered journalists can be preservedand remembered.

This publication/article has been produced with the support of the ‘Partnership Fund for a Resilient Ukraine’.The content of this publication/article is the sole responsibility of [organisation name] and does not necessarily reflect the views of the Fund and/or of its Financing Partners. 

Наприкінці червня у польському Гданську відбулася Конференція з питань відновлення України. Там підписали 160 угод на понад €10 млрд, а Євросоюзвиділив перший транш з кредиту для України на 90 млрд євро —  понад 3 млрд євро. Президент Зеленський неприїхав на форум через новий виток напруги між Україною та Польщею. Через присвоєння назви «імені героїв УПА» одному із підрозділів ССО президент ПольщіНавроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла. Український президент відправив нагороду до Варшави «Новою поштою» і відмовився від поїздки наконференцію до Гданська. Українську владу на форумі представляла прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Сама конференція та її доволі успішні результати могли б створити умови для зниження напруги між Польщею та Україною.Однак розраховувати на це найближчим часом складно. Президент Зеленський вже вніс до Верховної Ради законопроект про національний пантеон, що може знову збурити емоції у Варшаві.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із польськимжурналістом та публіцистом Едвіном Бендиком про загальний настрій у Гданську, про різницю сприйняття УПА у Польщі та Україні, антиукраїнськість як один із підмурків польського комунізму, страх поляків через можливий напад Росії та зростання підтримки так званих «партій миру», політичне майбутнє українців у Польщі та складність діалогу між країнами як шанс на порозуміння.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations