Всі епізоди "Коли все має значення"

Операція «Чорна зима», фейкові домогосподарки, «Треба щось міняти». Як Росія веде інформаційні війни?

  • Суспільство
  • 53 хвилини
  • 9 квітня 2026

Слухати

Росія зараз змінює підходи в інформаційній війні проти України і відходить від «топорної» дезінформації. Водночас вона намагається створити середовище, в якому людинібито самостійно робитимуть необхідні їй висновки стосовно тих чи інших подій. Для цього ворог використовує штучний інтелект, насичує інформаційний простірвигідними йому наративами, а також створює розгалужену мережу розповсюдження. Наприкінці 2025 року фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони України знайшли у Telegram та Facebook понад чотири тисячі фейкових акаунтів та веб-ресурсів, через які проштовхували шкідливі наративи та дезінформацію. Заступниця керівника ЦПД Анаїт Хоперіярозповіла, що серед них були і україномовні акаунти, а також ті, які робили перепости з російських джерел інформації, або напряму закликали до фізичногонасильства. Найбільше Росія намагається впливати через фейки про українське військо, щоб дискредидувати українських військових та зірвати процес мобілізації.


Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Анаїт Хоперією про зміни у зовнішньому впливі Росії, гасла, через які намагаються розхитати українське суспільство, складнощіу протидії дезінформації у TikTok, масовану інформатаку на Україну минулої зими та намагання знищити зовнішній імідж країни.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійнимвнеском на сторінці https://www.journlab.online/donations



Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 79 хвилин
  • 22 листопада 2026
Коли все має значення

Віра і досвід разом перемагати — те, що є в українців — Алевтина Кахідзе

Майдан став для українців досвідом спільної дії та перемоги. Але як зберегти цю здатність діяти разом і що робити зі свободою, яку вдалося вибороти?

У новому епізоді подкасту «Коли все має значення» Наталія Гуменюк говорить з Алевтиною Кахідзе — українською художницею, перформеркою та директоркою Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка про російський колоніалізм, українську ідентичність. війну і родинну пам’ять.

Як змінюється людина, яка роками критикувала державні інституції і отримує можливість їх змінювати? Як керувати мистецьким ліцеєм під час повномасштабної війни, знаходити спільну мову з дітьми, батьками, колегами та створювати простір для майбутньої мистецької спільноти?

Ця розмова про відповідальність, свободу, особисту історію та здатність діяти разом — досвід, який українцям важливо не втратити.

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 65 хвилин
  • 15 листопада 2026
Коли все має значення

Пам’ять потрібна тут і зараз. Як в Україні зберігають історії загиблих | Гаяне Авакян

Гаяне Авакян — журналістка з Бахмута, дослідниця та співзасновниця платформи «Меморіал», яка збирає і зберігає історії загиблих українських військових і цивільних.

У новому епізоді подкасту «Коли все має значення» журналістка Ангеліна Карякіна та Гаяне Авакян говорять про те, як пам’ятати кожного, коли кількість загиблих обчислюється тисячами. Як розповідати про людей, які віддали життя за Україну, не перетворюючи їхні історії на статистику. Як знаходити спільну мову з рідними загиблих, коли їхні уявлення про пам’ять не збігаються. А також якими мають бути місця вшанування — офіційними й впорядкованими чи живими, створеними самими людьми.

Про стихійні меморіали, альтернативні практики вшанування, пам’ять про міста, до яких неможливо повернутися, і про Бахмут — рідне місто Гаяне. А ще про її особистий досвід війни, вимушений від’їзд із дому та родинну історію, пов’язану з війною в Нагірному Карабаху.

«Пам’ять — це дія», — каже Гаяне. І ця розмова про те, що ми можемо робити вже сьогодні, аби зберегти імена, історії та пам’ять про людей.

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 69 хвилин
  • 8 листопада 2026
Коли все має значення

Олешки — не єдина трагедія. Як живуть люди на окупованому лівобережжі Херсонщини | Олег Батурин

Олешки — окуповане Росією місто на лівобережжі Херсонщини, звідки люди намагаються виїхати попри постійну небезпеку. 27 жовтня 2026 року в Олешках та інших населених пунктах області розпочався режим припинення вогню, який дозволив розмінувати шляхи та доставити гуманітарну допомогу. А 30 жовтня стартувала евакуація населення. Щоб дістатися підконтрольної Україні території, мешканцям Олешок довелося подолати складний маршрут через Росію та Білорусь.

У новому випуску подкасту «Коли все має значення» журналіст Олег Батурин говорить із Наталею Гуменюк про евакуацію з Олешок, життя в російській окупації та що відбувається в  інших громадах лівобережної Херсонщини.

Чому жителі Олешок та інших окупованих громад не можуть або бояться виїжджати?

Як вдалося організувати евакуацію людей з Олешок і що відбувалося під час цієї операції?

Чому дорога на підконтрольну Україні територію може бути смертельно небезпечною?

Як змінилося життя на окупованому лівобережжі Херсонщини — чи вистачає людям їжі, ліків і доступу до медичної допомоги?

Що відбувається з чоловіками, яких окупаційна влада змушує підписувати контракти з російською армією?

Чому люди продовжують залишатися в окупації, навіть коли мають можливість виїхати?

Які інші громади Херсонщини опинилися в подібній ситуації та чому важливо не забувати про них?

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 60 хвилин
  • 31 жовтня 2026
Коли все має значення

Економіка вже стає політичною проблемою для Путіна. Чому? | Кирило Рогов

Гість епізоду – російський політолог, засновник та директор аналітичного центру Re:Russia Кирило Рогов. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із ним про стан російської економіки, скільки заробить Росія на дизельній угоді з США, вартість війни для Москви та три періоди воєнного путінізму.

Чому війна Росії проти України виявилася набагато дорожчою, ніж розраховував Путін на початку повномасштабного вторгнення?

Як зростання військового сектору в РФ закладає великі проблеми для російської економіки в майбутньому?

Скільки російський бюджет витрачає на так звані «гробові» — виплати за загиблих на війні?

Чому аналітики використовують визначення «біполярний розлад військової економіки» щодо Росії?

Чому дизельна угода РФ із США не зупинить ріст цін на пальне?

Скільки росіян мають родичів, які воюють в Україні, та як це впливає на їхнє ставлення до війни?


Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня