Всі епізоди "Коли все має значення"

Каталіна Гомес провела кілька місяців в Ірані під час війни. Ось що вона побачила там

  • Суспільство
  • 65 хвилин
  • 27 травня 2026

Слухати

Колумбійська журналістка Каталіна Гомес постійно проживає в Тегерані з 2007 року. В Іран вона потрапила через свою одержимість Близькім Сходом. Її спеціалізація – репортажі з військових конфліктів в цьому регіоні. Також Гомес висвітлювала кілька президентських виборів в Ірані та масові протести під час Зеленої революції в Ірані у 2009 році. Після повномасштабного вторгнення Росії вУкраїну журналістка регулярно їздить на передову для написання репортажів та періодично проживає в Києві.


У перший день початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану Гомес саме виїжджала з України та чекала на свій паспорт у Польщі. Після отримання документів вона полетіла до Туреччини, яка має довгий сухопутний кордон з Іраном. Звідти вже на автівці вона заїхала в Іран і на третій день війни добралася до Тегерану. Там Гомес побачила людей, що перебували в постійному страху — черезбагаточисельні удари по різним військовим базам, поліції, воєнізованих формуваннях та об’єктах, пов’язаних із ядерною програмою Ірану, страждали і звичайні житлові райони. До того ж під удар потрапляло військове командування та ті, хто пов’язаний із режимом, а ніхто ніколи не знав достеменно, хто є їхніми сусідами і що відбувається в будинку поруч. Іранці не отримувалиінформації, як поводити себе, зокрема, і під час дронових атак. Тому Каталіні Гомес доводилося пояснювати, якими є характерні звуки від дронів, в чому є небезпека та як врятувати себе і своїх близьких під час нальотів безпілотників. Вона навіть написала пост в соцмережі, що саме це і є тим кошмаром, в якому українці живуть від початку повномасштабного вторгнення, зокрема, і черезіранські «Шахеди».

 

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Каталіною Гомес про життя звичайних іранців під час нинішньої війни, зміну їхніх настроїв, сприйняття ними смерті верховного лідераІрану Алі Хаменеї та ставлення до Трампа, жінок без хіджабів та в леггінсах на пробіжках, що сталося з ядерною програмою в Ірані та індустрію дронів, що пов’язана з Корпусом вартових ісламської революції.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


Слухайте у додатку

Коли все має значення: інші епізоди

  • 60 хвилин
  • 31 жовтня 2026
Коли все має значення

Економіка вже стає політичною проблемою для Путіна. Чому? | Кирило Рогов

Гість епізоду – російський політолог, засновник та директор аналітичного центру Re:Russia Кирило Рогов. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із ним про стан російської економіки, скільки заробить Росія на дизельній угоді з США, вартість війни для Москви та три періоди воєнного путінізму.

Чому війна Росії проти України виявилася набагато дорожчою, ніж розраховував Путін на початку повномасштабного вторгнення?

Як зростання військового сектору в РФ закладає великі проблеми для російської економіки в майбутньому?

Скільки російський бюджет витрачає на так звані «гробові» — виплати за загиблих на війні?

Чому аналітики використовують визначення «біполярний розлад військової економіки» щодо Росії?

Чому дизельна угода РФ із США не зупинить ріст цін на пальне?

Скільки росіян мають родичів, які воюють в Україні, та як це впливає на їхнє ставлення до війни?


Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 49 хвилин
  • 28 жовтня 2026
Коли все має значення

Технології зламують людську природу. Як повернути нам контроль?

Марія Ресса — лауреатка Нобелівської премії миру, філіппіно-американська журналістка у новому епізоді «Коли все має значення» говорить про небезпеку технологій та штучного інтелекту зокрема.

Як технології маніпулюють нашою біологію і завдяки чому вони змогли її «хакнути»?

На що націлилися чатботи, окрім людської уваги?

Який алгоритм в соцмережах призвів до ще більшої поляризації суспільства?

Чому можна рівнятися на Ватикан стосовно політики щодо штучного інтелекту та технологій зокрема?

Як видання Марії Ресси Rappler створив власний чатбот із достовірною інформацію і скільки людей ним користується?

Чому превентивне спростування фейків не працює?

Які поради для боротьби із руйнівним впливом бігтеху на демократію Марія Ресса дає в своїй новій книжці The Fight Back?

 

Хочете слухати такі розмови далі? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


  • 48 хвилин
  • 28 жовтня 2026
Коли все має значення

Technology Is Hacking Human Nature. How Do We Take Back Control?

Maria Ressa, Nobel Peace Prize laureate and Filipino-American journalist, discusses the dangers of technology, particularly artificial intelligence, in the new episode of When Everything Matters.

How do technologies manipulate our biology, and how have they managed to “hack” it?

What have chatbots set their sights on, beyond human attention?

Which social media algorithm has led to even greater polarization in society?

Why can the Vatican serve as a model for policies on artificial intelligence and technology more broadly?

How did Maria Ressa’s news outlet, Rappler, create its own chatbot providing reliable information, and how many people use it?

Why doesn’t preemptive debunking of fake news work?

What advice does Maria Ressa offer in her new book, The Fight Back, on countering Big Tech’s destructive impact on democracy?


Want to keep listening to conversations like these? Support the Public Interest Journalism Lab with a charitable donation at:

https://www.journlab.online/donations

  • 67 хвилин
  • 23 жовтня 2026
Коли все має значення

Удари по цивільним продиктовані відчаєм путінського режиму | Елліот Акерман

Американський письменник, журналіст та ветеран Елліот Акерман розповідає про армію США та сектороборони, принципи роботи  військової індустрії та залежність від технологій, місце політики і цинізму у війнах та удари Росії по цивільним як доказ її слабкості.

В чому американський підхід до оборони та роботи військового сектора програє українському?

Чи здатні Європа та США швидко нарощувати власні спроможності по виготовленню необхідного озброєння?

Як люди помиляються щодо природи війни?

Якою є спільна риса адміністрації Байдена і Трампа упідході до України?

Які питання має ставити перед собою людство та СШАзокрема через приватизацію військової сфери та оборонних технологій?

Чому Акерман дивиться оптимістично на майбутнєукраїнських ветеранів?


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Нові подкасти

Популярне цього тижня