Чому Поділля — це ключ до розуміння всієї України? Феномен ідентичності та фронтиру | Нащо читати

Яку дату вважати часом заснування Запоріжжя? Чи є джерельні підтвердження версії про Х століття? Чи покладатися на думку про те, що місто заклала Російська імперія в межах колонізації краю?

Історик Павло Кравчук у 3 епізоді подкасту “За порогами” розповідає про засновників Запоріжжя: купців, чиї двори сягали гігантських розмірів, чумаків, які осідали в місті, щоб вести бізнес ближче до митниці, переселенців з Гетьманщини та запорожців, які слідували за ними.

Як на формування громади Запоріжжя вплинули два великі торговельні шляхи, які пролягали поряд: Правобережний – до Катеринослава та Лівобережний – на Слобожанщину? Слухайте у подкасті!

Важливі моменти:

00:00 Вступ

00:27 Гість Павло Кравчук

01:45 Версії заснування Запоріжжя

05:00 Х століття – звідки ця згадка?

15:10 Засновники міста – хто це?

20:00 Переселення людей з Гетьманщини

22:00 Чому запорожців не було серед засновників?

24:30 Чи є рік заснування Запоріжжя?

27:00 Хто сформував громаду міста

31:29 Офіційного поселення не існувало до 1785

33:40 Як поселення перетворилося в місто

34:00 Чим торгували: риба, дерево, хліб, сіль

Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.u...

Команда подкасту:

Ведучий – Віталій Ляска

Зйомка та монтаж – Захар Батченко

Звукове оформлення – Яна Шпачинська

Диктор – Павло Нечитайло

Візуальне оформлення – Анастасія Старко

Продюсування – Аліна Брода

Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

Чому концепт "Східної Європи" поступово зникає і чи існував він насправді? Як століттями конструювалися географічні межі нашого регіону та чому Україна сьогодні прагне стати частиною Центрально-Східної Європи?

У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про гучну книгу Якоба Мікановського "Прощавай, Східна Європо". Це глибока, дуже особиста історія розділених земель, яка ламає імперські та радянські стереотипи про наш дім. Розбираємося, де насправді знаходилися політичні центри українських земель у різні епохи — від Стамбула і Москви до Кракова, Вільна та Відня. Чому історія наших найближчих сусідів (Угорщини, Словаччини, Румунії) залишається для нас суцільною "білою плямою", хоча ми маємо спільне багатовікове минуле? Як Якоб Мікановський через історію власної родини показує унікальний багатонаціональний плавильний котел Європи, який був безжально знищений у XX столітті.

Ця розмова — про еклектику вір, народів та культур. Про те, як створення сучасних національних держав назавжди уніфікувало строкатий світ наших предків. Про трагедію, коли багаторічний сусід раптом стає ворогом, і про те, чому без вивчення історії тих, хто поруч, ми ніколи не зрозуміємо власної ідентичності. Де наш справжній дім і чи зможемо ми повернути втрачену Європу?

📌 Важливі моменти:

00:00 - Вступ. Новий погляд на нашу історію через книжки

01:13 - Східна Європа — це вже минуле? Чому Польща і Чехія відхрещуються від Сходу

04:30 - "Винайдення Східної Європи": де насправді проходила межа цивілізацій?

08:30 - Україна як частина Центрально-Східної Європи: пошук свого місця

09:20 - Шокуюча географія: кому підпорядковувались українські землі у XV столітті?

11:40 - Інтимна історія поколінь: як велика політика ламала долі простих сімей

15:10 - Трагедія XX століття: як війни створили мононаціональні держави

20:00 - Чому ми не знаємо своїх сусідів? Проблема української історіографії

24:00 - Угорський та словацький досвід: асиміляція, комплекси і сучасна політика

27:50 - Османська спадщина та унікальний кримський "плавильний котел"

29:56 - Скільки України в книзі Мікановського? (Від Харкова до Галичини)

32:00 - Прощання зі світом: кінець неймовірної еклектики вір та культур

39:00 - Чи мала Східна Європа шанс на створення єдиної ідентичності?

43:40 - Ефект кинутого каменя: де у майбутньому ми будемо шукати справжню Європу?

Придбати книжку Якуба Мікановського "Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель"

Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії?

У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали оборонцями українського простору, сформували свою еліту та увійшли в образ християнських лицарів. 

У цьому випуску також почуєте, чим степовий фронтир в Україні подібний та відмінний зі світовими прикордоннями. 

Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія”.

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.

Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.

📌 Важливі моменти:

00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція

04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?

06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?

13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу

18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум

22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету

27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.

33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії

36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей

37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво

40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?

44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді

46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію

48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)

51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"

53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд

Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.

Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"