Польське радіо для України

Ідея взаємної відмови від ударів по енергетичних об’єктах знову повертається до переговорного порядку денного. Україна готова розглядати такий формат за умови взаємності, однак сторонам ще доведеться визначити конкретний перелік об’єктів і механізм виконання домовленостей. Чи має «енергетичне перемир’я» реальні перспективи та наскільки довго воно може протриматися? Говоримо з політологом Володимиром Фесенком. Ведучий: Олексій Бурлаков

Лід:Російські атаки поблизу польського кордону, попередження про можливе загострення наприкінці осені та взимку, посилення безпеки східного кордону і подальша підтримка України — такими були одні з ключових тем тижня в Польщі. Прем’єр Дональд Туск заявив у Сеймі, що найближчі місяці можуть стати критичними для перебігу війни та безпеки регіону. Водночас польські посадовці закликають суспільство критично ставитися до дезінформації та не піддаватися паніці. Про головні заяви політиків, оцінки експертів, ризики для України та Польщі, а також ситуацію з цінами на пальне — у нашому огляді тижня.

Російська дезінформація — це вже не лише фейкові фото, вигадані карти чи окремі вкиди. Як працює багаторівнева система наративів, чому емоційний контент виявляється ефективнішим за фактчекінг і як дезінформація про Україну впливає на польське суспільство? Лариса Задорожна і Олексій Бурлаков говорять про це з Ярославом Влодарчиком, очільником фонду Pres Club Polska.

У програмі «Ми у Польщі» говоримо про український фестиваль у Варшаві, а також що сьогодні означає українська культура за кордоном — для організаторів, сучасних артистів і музикантів, чия творчість уже стала частиною культурної пам’яті кількох поколінь. Світлана Мялик запросила до розмови українську співачку Марту Адамчук, українського рок-музиканта, лідера гурту «Плач Єремії» Тараса Чубая та очільницю UA HUB Ольгу Касьян

Напередодні проміжних виборів у США професор Пйотр Косіцький аналізує, що може вплинути на настрої американських виборців — від політичних скандалів і економічних проблем до іноземного втручання та стрімкого розвитку штучного інтелекту, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

Чи можна заробити на війні — і хто насправді це робить? Для Сполучених Штатів обидві світові війни стали періодами значного економічного зростання та зміцнення промисловості, що протягом ХХ століття допомогло США посилити свої позиції на світовій арені. Політолог Якуб Ольховський, експерт з міжнародної безпеки Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні пояснює, чому Польща демографічно й економічно вже отримує вигоду від присутності українців на ринку праці, але не заробляє на продажу зброї так, як США, Франція чи Німеччина — і хто насправді нині є головним фінансовим бенефіціаром війни в Україні.

Про технологічний суверенітет і безпеку Польщі, а також про українські автономні технології на сучасному полі бою. Йтиметься про співпрацю України, Польщі та країн Балтії у сфері оборонних інновацій і перспективи спільного виробництва систем оборони. Запрошують послухати: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.

У Польщі продовжує знижуватися споживання алкоголю, причому тенденція зберігається вже кілька років. Фахівці пов’язують її, зокрема, зі зміною ставлення молоді до алкоголю та зростанням уваги до здоров’я. Водночас середня статистика не відображає всієї картини: частина людей повністю відмовляється від спиртного, тоді як інші продовжують вживати його у значних кількостях. Про вплив алкоголю на здоров’я та причини змін розповіла директорка Національного центру протидії залежностям Боґуслава Буковська.

У програмі «Ми у Польщі» говоримо про те, як українська спільнота у Польщі вчиться самоорганізовуватися, створювати власні простори, бізнеси й горизонтальні зв’язки. А також про UA FEST 2026 — фестиваль української спільноти, який відбудеться у Варшаві 19 вересня. Світлана Мялик запросила до розмови керівницю UA HUB Ольгу Касьян.  

У окремих країнах ЄС під час оформлення тимчасового захисту в українців можуть запитувати підтвердження виконання військових обов’язків відповідно до українського законодавства, зокрема дані з «Резерв+». Ця інформація викликала чимало запитань, зокрема у жінок, які не є військовозобов’язаними в Україні. Що юридично означають нові вимоги? Чи може країна ЄС вимагати саме український військово-обліковий документ або інформацію з державного застосунку? Кого це стосується — лише тих, хто вперше оформлюватиме тимчасовий захист, чи також українців, які вже перебувають у ЄС? Про це говоримо у програмі «Я у Польщі». З адвокатом і волонтеркою, яка допомагає військовим та українцям у Польщі, Аллою Цимановською спілкувалась Світлана Мялик.