Польське радіо для України

MSPO-2026 у Кельцях. Польща вчиться на війні в Україні — і використовує цей досвід для розвитку власної оборонної промисловості. Що саме український фронт уже змінив у підходах до дронів, РЕБ, систем протидії безпілотникам та наземних роботизованих комплексів? Чому сучасний дрон — це вже ціла система, яку в Україні доводиться адаптувати до умов війни кожні кілька місяців? І що насправді стоїть за українсько-польськими домовленостями про спільне виробництво та локалізацію виробництва в Польщі?

Майже 250 тисяч учнів з іноземним громадянством сьогодні навчаються у польських школах, переважна більшість із них — діти з України. Польська освіта змогла прийняти таку кількість нових учнів за дуже короткий час, але тепер перед нею стоять інші завдання: допомогти дітям повноцінно навчатися польською, знайти своє місце у шкільній спільноті й водночас не втратити рідну мову.

Про гучний успіх «Альтернативи для Німеччини» (АдН) на регіональних виборах у федеральній землі Саксонія-Ангальт, післявиборчі сценарії та перспективи розвитку ситуації у Німеччині — коментар польської політологині та публіцистки Алєксандри Рибінської.

Які шанси для українців розпочати власну справу, відкрити бізнес в Польщі та європейських країнах? Про це  — у авторській програмі Світлани Мялик «Я у Польщі». 

Гість програми «Ми у Польщі» — Халіл Халілов, президент Фундації «Кримський дім» у Варшаві, куратор і культурний менеджер, співзасновник «Кримського дому» у Львові.Напередодні Дня кримськотатарської мови та літератури Світлана Мялик поговорила з Халілом Халіловим про те, чому мова є важливою частиною збереження ідентичності.

У черговому випуску програми «Ми у Польщі» - про українців у Польщі, які не лише відкрили власну справу, але тепер допомагають іншим. Співзасновники та керівники бухгалтерської компанії в Польщі Денис Габрієль і Вікторія Поливяна стали гостями ведучої Світлани Мялик.  

США шукають швидких перемог перед виборами, але Москва відмовляється від перемир'я та вимагає поступки. За наслідками спецпосланців Білого дому Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви та Києва більшість українських експертів констатує провал їхніх намагань. Американські візітери не спромоглися домогтися не тільки миру, а й бодай мінімальних ознак можливості перемир'я у загарбницькій війні РФ проти України.  Чергова американська переговорна ініціатива зумовлена насамперед внутрішньополітичною ситуацією в США, вважають в Україні. Рівень довіри до адміністрації Дональда Трампа невпинно знижується через зростання внутрішньоамериканських цін та невдач у війні проти Ірану. На цьому тлі Трамп хоче домогтися швидкої перемоги перед листопадовими виборами до Конгресу, вважає керівник Центру вивчення Росії Володимир Огризко. "Змусимо Україну поступитися, оголосимо чергову перемогу, і я, Трамп, буду знову в центрі світової уваги", – так окреслив дипломат мотиви поведінки Трампа.  Олександр Савицький

У Києві заснували історико-географічну програмну інфраструктуру «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років». Ця подія сталася за ініціативою президента України Володимира Зеленського з оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939-1947 років. Інфраструктура є частиною науково-пошукового проєкту «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», започаткованого Українським інститутом національної пам’яті.  Олександр Савицький

Американські представники завершили візит до Києва після переговорів у Москві, однак дипломатична активність відбувається на тлі продовження російських атак на Україну. У центрі переговорів можуть бути варіанти припинення вогню, санкційний режим і нові пропозиції щодо завершення війни, але принципово нового рішення поки немає. Чого домагається адміністрація президента США Дональда Трампа та чи можуть такі переговори наблизити мир на прийнятних для України умовах? Говоримо з головою Центру аналізу та стратегії Ігорем Чаленко. Ведучий: Олексій Бурлаков

Росія посилює удари по українській логістиці, енергетиці та об'єктах, від яких залежить повсякденне життя великих міст. Паралельно з цим зростають ризики військових провокацій біля кордонів НАТО та операцій під чужим прапором, покликаних змінити сприйняття війни в Європі. Якої мети Кремль намагається досягти зміною тактики та наскільки реальною є загроза для європейських країн? Говоримо з військовим експертом Дмитром Снєгирьовим. Ведучий: Олексій Бурлаков