Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
У Європейському Союзі обговорюють можливі нові підходи до інтеграції України, зокрема формати, які передбачали б обмежену участь у прийнятті рішень. Водночас український оборонний досвід набуває дедалі більшого значення для європейської безпеки, але всередині ЄС залишаються суперечності щодо бюджету, аграрного ринку та майбутнього розширення. Чи може Україна отримати членство без повноцінних прав і наскільки близьким є її вступ до Євросоюзу? Говоримо з президентом Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексієм Буряченком. Ведучий: Олексій Бурлаков
Росія погрожує НАТО ядерною зброєю, звинувачує Альянс у підготовці блокади Калінінградської області та попереджає Польщу про можливі наслідки військового конфлікту. Чи справді Кремль готується до прямого зіткнення з НАТО, чи намагається залякати Європу та послабити підтримку України? Про це говоримо з Міхалом Потоцьким, польським журналістом видання «Dziennik Gazeta Prawna», експертом із міжнародної політики. Ведучі: Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков
У Варшаві до 15 жовтня триває конференція ОБСЄ з людського виміру. Cеред учасників — Об'єднання родичів політв'язнів Кремля. Зокрема 6 жовтня відбулася дискусія під назвою «Катування та насильницькі зникнення в окупованому Енергодарі». У ній взяли участь Оксана Коник, мати затриманого працівника Запорізької АЕС та менеджерка з міжнародної адвокації Об'єднання родичів політв'язнів Кремля Ярина Боренько, яка співмодерувала цю дискусію. Про ситуацію в окупованому Енергодарі, а також – про цивільних полонених, про можливості їхнього звільнення і про міжнародний розголос слухайте у програмі. З гостями спілкувалася Мар’яна Кріль
Про угоду між Вашингтоном, Копенгагеном і Нууком та подальші перспективи щодо Гренландії – коментар аналітика Пьотра Шиманьського з Центру східних досліджень.
Кіберстійкість держави та бізнесу в епоху постійної кризи. Як швидко держава, військові та бізнес можуть обмінюватися інформацією про кіберзагрози? Чи достатньо захистити власні системи, якщо вразливим залишається ланцюг постачання? І як штучний інтелект змінює можливості тих, хто атакує, і тих, хто захищається? Про це говорили учасники конференції Cyber24 DAYS у Варшаві — військові, представники державних структур, технологічного бізнесу та наукового середовища.
Панічна атака може виникнути раптово — на роботі, у транспорті, під час уроку чи вдома. Серцебиття, задишка, тремтіння, запаморочення і сильне відчуття небезпеки змушують людину думати, що з нею відбувається щось страшне. Як відрізнити панічну атаку від ситуації, коли потрібна медична допомога? Що сказати людині поруч і чого не варто робити? І чому спокійна присутність іноді важливіша за спроби її заспокоїти?
У програмі «Ми у Польщі» говоримо про діяльність вроцлавської фундації «Siła Kobiety», яка об’єднує українців, підтримує тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, допомагає Україні та створює простір для спілкування, творчості й інтеграції. Світлана Мялик поспілкувалась з очільницею фундації Галиною Чекановською.
У Варшаві біля Посольства США відбулася акція #SaveOleshky, учасники якої закликали міжнародну спільноту посилити зусилля для надання гуманітарної допомоги та евакуації цивільних з окупованих Олешок на Херсонщині. За інформацією організаторів, люди, які залишаються в місті та навколишніх населених пунктах, стикаються з гострою нестачею продовольства й медикаментів, обмеженнями пересування та неможливістю безпечно залишити окуповану територію. Про ситуацію в Олешках говоритимемо з Анною - мешканкою міста, яка пережила російську окупацію та змогла виїхати на підконтрольну Україні територію. Вона розповість про власний досвід, небезпечний шлях з окупації та про людей, які залишаються в Олешках.Другий гість програм
У російських атаках на Україну обговорюється застосування балістичних ракет із бетонобійною бойовою частиною, здатною уражати заглиблені та захищені об'єкти. Водночас під ударами опиняються київські мости, а реактивні дрони використовуються для тиску на транспорт, економіку та повсякденне життя столиці. Для яких цілей Росія може застосовувати такі боєприпаси і чи становлять вони загрозу для київського метро? Говоримо з військовим експертом, засновником благодійної організації «Реактивна пошта» Павлом Нарожним. Ведучий: Олексій Бурлаков
Російські удари дедалі частіше спрямовуються не лише на енергетику, а й на мости, залізничні об'єкти та інші елементи української логістики. Для їхнього захисту застосовують антидронові сітки, мобільні засоби перехоплення та нові технології протидії безпілотникам, однак універсального рішення проти різних типів ракет і дронів немає. Якої мети Росія намагається досягти такими атаками та як посилити захист критичної інфраструктури? Говоримо з колишнім речником Генерального штабу Збройних сил України, військовим експертом Владиславом Селезньовим. Ведучий: Олексій Бурлаков