ПостГрушевський

Історичні проєкти поспішають випустити щось на 8-9 травня. Ми ж відпочивали і вірили, що наші прихильники теж. Але травень - чудовий час для того, щоб поспілкуватись про Другу світову, особливо коли "переможна" вакханалія йде на спад. Наврядчи щось слугує більшим уособленням війни для мешканців столиці України ніж ДОТи Київського укріпленого району. Їх почали будувати у 1928 році, на зорі індустріалізації - це був один з перших досвідів спорудження таких укріплень на території СРСР. Ми покликали у черговий випуск старшого наукового співробітника Національного військово-історичного музею України, дослідника фортифікації часів Другої світової війни та гіда по КіУРу Євгенія Шупіка. Він розповів Євгенію Шатілову, чому європейські країни масово будували подібні оборонні лінії, за рахунок чого, в умовах складної економічної ситуації, вдалося звести ДОТи укріпленого району, як споруди проявили себе у боях з нацистами у період Другої світової війни. Ви дізнаєтесь і про те, як радянські міфотворці "придумували" подвиги та інші жалісливі історії, де виникли місця пам'яті, скільки зразків фортифікації збереглися до нашого часу і як виглядає сьогодні туристична індустрія навколо КіУРу.

ПОСТГРУШЕВСЬКІЙ — подкаст про українську Історію, яка досі НЕ залішає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Про Голокост у нас, зазвичай, воліють говорити емоційно і маніпулятивно. Євгеній Шатілов з Юрієм Капаруліним, кандидатом історичних наук, доцентом Херсонського державного університету, очільником Центру студій геноцидів ім. Рафаеля Лемкіна та режисером документальних фільмів, у новому випуску вирішили поспілкуватись спокійно. Які міфи і стереотипи навколо цих подій, чому термін "Голокост" тепер не асоціюється виключно з винищенням євреїв, звідки ми дізнаємось про нациські злочини на території України та як слід говорити про них у публічному просторі? Чому сьогодні історики воліють більше досліджувати не механіку знищення жертв, а суспільство, яке функціонувало навколо? Чи зможе Україна долучитись до "нової політики пам'яті" про Голокост і, якщо так, то коли? Не обіцяємо усіх відповідей, але точно буде багато інформації до роздумів!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

35 років тому вибухнув реактор у 4 енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції - подія, яка, без перебільшення, змінила світ. У черговий ювілей катастрофи Павло Корцуб зустрівся з Кирилом Степанцем - відомим дослідником-києвознавцем і "сталкером": він свого часу проклав не один десяток нелегальних маршрутів до "зони". Ви дізнаєтесь про заробітки організаторів "чорнобильських турів", чому іноземці кайфують від нелегальних походів, як за подіями катастрофи втрачається пласт історії і культури Полісся (у прямому сенсі - руйнуються історичні будівлі, церкви, ландшафти, природа), чим жив Київ у дні, коли зруйнований реактор "дихав" радіацією (і до чого тут Віктор Цой), який з київських районів найбільше схожий на Прип'ять та як "зона відчуження" перетворюється на наш місцевий "діснейленд".
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не дає спокою!

Ви знали, що Литву офіційно віднесли до Північної Європи? Тепер вона є ближчою до Норвегії чи Данії, ніж до країн Східної Європи. У цьому випуску Євгеній Шатілов поспілкувався з кандидатом історичних наук, доцентом Херсонського державного університету та науковим співробітником Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артемом Петриком, фахівцем з історії Литви у ХХ ст. Мова йшла про спільну литовсько-українську історичну спадщину, чому минуле балтійської країни консолідує, а не роз'єднує, про те, чиї портрети прикрашали литовські гроші (до введення Євро) та як відзначають річниці історичних подій, що зіграли провідну роль у становленні нації. Бонусом дізнаєтесь куди поділись клайпедські німці, як литовці виграли війну за незалежність після розпаду Російської імперії (а Україна програла), чому місцеві чиновники у 1930-х рр. мали купляти гусей та яким був "культ особи" місцевого диктатора Антанаса Сметони. І ще безліч цікавого!
P.S. Ми багато говоримо про наше січневе інтерв'ю з Артемом - воно тут!

Більше години розмов про дослідження історії гастрономії в Україні, бурхливий розвиток цього напрямку та його адептів, до яких наша наукова спільнота досі ставиться зверхньо. Ресторани, що готують справді автентичні українські страви, чому не існує кухні "справжніх українців" та яке місце у національній гастрономії має займати культура приготування їжі інших етносів, що століттями проживали на території нашої держави. Про усе це Євгеній Шатілов і Павло Корцуб спілкувались з Оленою Брайченко, кандидаткою історичних наук, дослідницею історії гастрономії та засновницею проєкту "Їжакультура". Нещодавно вийшла книга "Україна: їжа та історія" - оригінальне видання з кулінарної дипломатії, яке, цілком імовірно, змістить акценти у ставленні до гастрономічної спадщини (його ми теж обговорили наприкінці).
 ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не дає нам спокою!

Звідки взявся сучасний гумор? Чому нас би навряд чи насмішили античні грецькі комедії? Як жартували британські королі, вагант Франсуа Рабле і Еразм Ротердамський? Буфонада проти абстрактного гумору "Монті-Пайтон". "Стендап, що змінює світ" проти "КВНщини". Усе це у нашому спеціальному подкасті до 1 квітня: у ньому Євгеній Шатілов спілкувався з істориком, журналістом та аналітиком ГО "Антикорупційний штаб" Родіоном Хомяковим.

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не дає нам спокою!

Німці в Україні, поляки в Україні, росіяни, євреї, чехи... А як щодо французів? Ми не часто згадуємо їх як діаспору у минулому чи сьогодні. А от в кінці XVIII ст. французи піднімали український Південь - були адміністраторами, організовували торгівельні компанії та започатковували сільське господарство. Їх було небагато, але у житті регіону вони грали колосальну роль. Про французькі історії успіху біля Чорного моря та чи залишились десь їхні сліди Євгеній Шатілов поспілкувався з Єгором Сидоровичем, кандидатом історичних наук, викладачем Херсонського державного університету і співзасновником ініціативи "Мандруймо Херсонщиною"!
 P.S. Ну і чудовий арт по мотивах останніх звитяг збірної України від нашого таємного дизайнера!
 ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не дає нам спокою!

У новому випуску подкаста "ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ" ми розбирались з тим, звідкі взялась сучасна корумпована українська судова система. Євгеній Шатілов, Павло Корцуб та гостя ефіру - історикиня Яна Примаченко з Інституту історії України НАНУ, дослідниця сталінських репресій - звернули увагу на 1930-рр., коли в СРСР лютували різноманітні позасудові органи, що виносили вироки у відповідності з нормами і показниками. І на добу Російської імперії з військовими трибуналами і "справою Мясоєдова". Чи Сергія Стерненка засудили прямі "нащадки" цих судових систем? Дізнаєтесь з нашого нового випуску!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!  

Ми не могли пройти повз 8 березня і холіварів, які усе частіше піднімаються у цей день. Тому були готові писати хоч із Львова! Тепер вже ми завітали до Олександри Канцер: з історикинею і менеджеркою організації "Феміністична майстерня" говорили про історію 8 березня, коли день боротьби за громадянські права перетворився у "свято весни та краси", "чоловічі" претензії до феміністичного руху і чи актуальне сьогодні 8 березня у правозахисному аспекті в принципі!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не дає нам спокою!

Слідкуйте за проєктом LEGIO

Першу половину ХХ ст. в Україні було важко уявити без вузькоколійок: коли мережа автомобільного транспорту не розвинена і з'являлась потреба у транспортуванні вантажів і пасажирів, то альтернативи прокладанню вузькоколійних залізниць не було. У пік свого розквіту мережі цих доріг налічували тисячі кілометрів! Усе, що залишилось сьогодні - три пасажирські системи (Боржавська залізниця, Рудниця-Гайворон та Антонівка-Зарічне), невелика кількість промислових і дитячих вузькоколійок. Напередодні Нового року "Укрзалізниця" повідомила, що не буде поновлювати ними рух після жорсткого локдауну через збитковість. Під загрозою опинились не просто комунікації, які часто є безальтернативними для місцевих мешканців, а і цілі пласти локальної історії. З активістами музею Коростівська вузькоколійка Дмитром Бабарикою та Олегом Заблудовським і менеджером департаменту сталого розвитку АТ "Укрзалізниця" Миколою Рубаном говорили про історію вузькоклійного транспорту в Україні, діючи залізниці, чому Україна є "меккою" для транспортних туристів з усього світу та як нам, використавши європейський досвід, зробити діючи гілки справжньою фішкою для гостей з закордону.
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не дає нам спокою!