Видавничий дім «Антиквар»

В записі йдеться про перлину виставкового проєкту «Знак Соборності» — альбом ескізів «Державні відзнаки України», створені українським геральдистом Миколою Битинським у 1939 році на замовлення уряду УНР в екзилі. У 1940 році частину малюнків — лише 5 з 18 аркушів — було опубліковано у Празі й створено набір поштових листівок. Під час Другої світової війни альбом через Німеччину потрапив до США. Тривалий час його зберігав перший голова Наукового товариства імені Шевченка, професор Роман Смаль-Стоцький. А сам Битинський довгі роки не знав, чи вціліли його твори. Останні десятиліття альбом ескізів зберігається в Українському музеї і бібліотеці у Стенфорді. Надважливо, що нині альбом «Державні відзнаки України» в повному обсязі вперше експонується в Україні, особливо у такий відповідальний момент боротьби за нашу державну і національну незалежність.

Іван Сорока розкриває різнобічні аспекти медичної науки та лікарської практики минулого, сьогодення й майбутнього в контексті їхнього взаємозв’язку з матеріальною культурою та мистецтвом. Також автор розповідає про колекцію Українського медичного клубу, яку почав формувати в середині 80-х років. Зокрема, серед її цікавих артефактів — старовинні медичні інструменти, рукописи, анатомічні атласи, книги та документальні фотографії. Примітно, що чимало з цих літературних джерел, окрім описів, як раніше лікувалися різні хвороби, містять також малюнки, гравюри та інші графічні ілюстрації, що свідчить і про мистецтвознавчий аспект медицини.

Автором першого герба новітньої української держави став художник-графік Василь Кричевський. 22 березня 1918 року Українська Центральна Рада ухвалила його проєкти: великої та малої печатки Української Народної Республіки, за основу яких було обрано власницький знак з монет Володимира Великого – Тризуб. Проте, проєкт Кричевського зустрів опозицію з боку його колеги Георгія Нарбута та архівіста, генеалога Вадима Модзалевського, які вважали, що державним символом УНР має стати герб Війська Запорозького – Козак із мушкетом (Лицар з самопалом). Свій варіант герба Української Держави, великої державної печатки та печатки Державного секретарства Нарбут створив наприкінці 1918 року за гетьманату Павла Скоропадського. Незважаючи на прихильність з боку уряду, офіційно проєкти, які потребували незначних коректив, затвердити не встигли – 14 грудня 1918 року гетьман Скоропадський зрікся влади.

Станіслав Цалик розповідає про відомого та знакового для Києва ХІХ століття лікаря Федора Федоровича Мерінга (при народженні - Фрідріх Мерінг). Зокрема, про те, як випускник медичного факультету Лейпцизького університету потрапив до Полтавської губернії та за десять-п’ятнадцять років пройшов шлях від лікаря приватного цукрового заводу до завідувача кафедрою хірургії та клінікою госпітальної терапії Київського університету. Крім цього, в історію Києва Федір Мерінг увійшов як талановитий педагог та видатний меценат.