Рись

Не так давно традиційномузичні події відбувалися лише в кількох великих містах, переважно тих, де є навчальні заклади з курсами співу. Але протягом останніх 2-3 років виникла небачена досі і дуже втішна тенденція — завдяки великим подіям на кшталт літніх шкіл, де люди з різних міст і з різним досвідом можуть зустрітися, познайомитись, поділитися досвідом і дізнатися більше про традиційну музику, у менших містах починають виникати нові осередки. Віра Ібрямова з Чернігова та її «Співоча майстерня» — це історія успіху, яка доводить: навіть якщо ти єдина на все місто «божевільна», закохана у традиційний спів, за кілька років можна знайти людей, які розділять цю пристрасть. Слухайте у випуску:

- Чому традиційний спів — це психотерапія

- Чи відчувають люди з інших міст приналежність до глобальної «традиційномузичні секти»

- Як маленька дівчинка, навчаючись у «музичній школі», де навіть не викладали сольфеджіо, згодом вступила до Консерваторії і почала писати мінімалістичну музику

- Як її переманив традиційний спів

- Скільки касет з експедиційними записами одна людина може оцифрувати на дозвіллі за 4 роки  

- Як традиційний спів надалі житиме у містах і чи стане він частиною щоденного життя

- Як викладачі можуть змінити ваш світогляд і у чому складність роботи із початківцями

Харківський архів пісень та інструментальної музики, про який ідеться у подкасті тут.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Хто «має право» викладати традиційну музику і у кого краще вчитися новачкам? Що робити, якщо ви вже співаєте, але соромитесь критики? Чи можна кайфувати від співу разом з менш досвідченими виконавцями? Чи є шанси заробляти на життя традиційною музикою? І взагалі — чи легко бути співачкою традиційних пісень з молодого покоління? У пошуках відповідей на ці питання ми запросили до студії Таню Осінь — учасницю гуртів «Володар» і «Многая літа», а віднедавна ще й викладачку традиційного співу, випускницю Національного університету культури. 

Таня розповіла нам, як прийшла у традиційну музику через інші жанри, в які були вплетені фольклорні мотиви, і як її друзі у Миколаєві, послухавши «ДахуБраху», відкривають для себе автентику. А також про те, як на першому курсі університету намагалася відтворити професійний спів, повтроюючи міміку викладачки (але з цього нічого не вийшло). Таня ділиться власним секретом гарного співу і підказує, на чому будується унікальність традиційномузичних гуртів.

У кожному випуску наші гості ставлять важливі для себе композиції. Таня ділиться одним з найдавніших записів зі своєї рідної Миколаївщини — місцевості з дуже неоднорідним музичним ландшафтом. Дослухайте до кінця, щоб почути ліричну пісню «Ой з-за гори кам'яної» з с. Улянівка Миколаївської обл., Новоодеського р-ну, записану у 1994 році. Запис з архівів Миколаївського ОЦНТ, наданий Надією Жадик.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Гість випуску — Олег Бут, дослідник та реконструктор традиційної музики, вуличний музикант, вчитель традиційних танців, композитор, керівник гурту «Буття».  Від нього ви почуєте:

- як композитори стають фольклористами

- враження від байдаркових експедицій разом з «Древом»

- про музику і скрипалів Закарпаття та Гуцульщини

- що, на його думку, головне в реконструкції традиційної музики

- хто такі слухачі та нотачі

- про експедицію в Театрі Ляльок 

- як грати «Мурку», щоб було приємно

- про власний підхід до вуличної музики

- про традиційну музику в містах і в сучасності

Дослухайте до кінця, щоб почути запис Весільного маршу у віртуозному виконанні скрипаля Петра Бабича. Запис зроблено у 2012 році в с. Олександрівка Мукачівського р-ну Закарпаття.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. 

Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Як воно, досліджувати пісні про вбивства, самогубства і нещасне кохання? Надзвичайно цікаво — відповість вам Наталка Хоменко, кандидатка філологічних наук, дослідниця фольклору, зокрема українських жорстоких романсів. Паралельно з роботою у КНУ ім. Тараса Шевченка, Наталка також має великий досвід викладання традиційного співу для початківців на майстер-класах і літніх школах. Під її керівництвом працюють співочі гурти Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Протягом багатьох років вона досліджує традиційний спів, зокрема і в численних експедиціях.

Ми запросили Наталку Хоменко у студію подкасту «Ріж вірьовку» і розпитали:

- що таке жорстокий романс і чому він такий жорстокий?

- чому краще не вчитися співати у хорі?

- чого можна навчитися в Університеті Шевченка?

- що принесла (принесе?) реформа освіти у галузі фольклористики?

- що робити, щоб навчитися гарно співати?

- до яких трьох тем молоді фольклористи звертаються у своїх дослідженнях? Спойлер: одна з них — меми 

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.

Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.