Таня Касьян

У цьому епізоді ми поговоримо з вами про переселенців та залишенців. Не чули другого слова? А його використовували зовсім нещодавно в одному матеріали про людей в окупації. До речі, говорити просто “переселнці” в контексті повномасштабної війни теж некоректно. А як правильно? Розповідає ведуча і авторка — Таня Касьян, виконавча директорка ГО “Точка опори ЮА”, експертка та тренерка з інклюзії та інклюзивної мови, письменниця. Цей подкаст виходить у співпраці з ГО “Точка опори ЮА” та за підтримки представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Що почитати та послухати: Мова ворожнечі. Інфографіка https://imi.org.ua/advices/mova-vorojnechi-u-zmi-yakoyu-vona-buvae-ta-do-chogo-prizvodit-infografika-i2374   Як журналістам не вдаватися до мови ворожнечі https://medialab.online/news/vorozhnecha/      “Наше. Спільне”. Таня Касьян https://laboratoria.pro/products/nashe-spilne-yak-zberegty-v-sobi-lyudynu-pid-chas-i-pislya-vijny    Подкаст “Потрошку”. Доля - евакуація https://www.youtube.com/watch?v=_WKlfePlhGU&t=799s    10 причин чому - https://reporters.media/10-prychyn-chomu/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2YdGriizypUIzK5mz1le5-ukdUxLgtM8qAuGawW9W3j1yLnfeH6bBoQS4_aem_SCLGL3IOLMFK6e3PVZI4Vw&sfnsn=scwspmo 

Ми повертаємося з новим сезоном про інклюзивну мову, щоб вчитися говорити коректно про людей і до людей. У новому сезоні ми поговоримо про те, як говорити про людей із залежностями, про тих, хто вимушений залишатися в окупації чи виїжджати в інші міста та країни, про людей із психічними розладами та інших. Ми вчитимемось говорити так, щоб не навішувати тавро. Щоб не було незручностей чи страху. Щоб демонструвати свою повагу. Ведуча і авторка — Таня Касьян, виконавча директорка ГО “Точка опори ЮА”, експертка та тренерка з інклюзії та інклюзивної мови, письменниця. Цей подкаст виходить у співпраці з ГО “Точка опори ЮА” та за підтримки представництва “Фонду Фрідріха Наумана за Свободу” в Україні. Що почитати: Inclusive Writing: Tracing the Transnational History of a French Controversy - https://hal.science/hal-03788544/document  Inclusion: a defining definition? - https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.2304/power.2011.3.2.179  History of DEI - https://www.ndnu.edu/history-of-dei-the-evolution-of-diversity-training-programs/  Guidelines for the use of language as a driver of inclusivity - https://rm.coe.int/guidelines-for-the-use-of-language-as-a-driver-of-inclusivity/1680aec235 

У фінальному епізоді сезону, присвяченому шляху різних країн до прийняття цивільних партнерств, розглянемо історію Мальти. Вже який рік поспіль країна очолює список найдружелюбніших країн до ЛГБТ+. Випадок Мальти унікальний не тільки тим, наскільки рано там декриміналізували одностатеві стосунки. Ви можете уявити, як політичні партії буквально борються за першість у прийнятті закону про цивільні партнерства? Але не все так "веселково", як може здатися на перший погляд. Про це і не тільки - у п'ятому епізоді шостого сезону подкасту "іТочка" Цей подкаст створено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Сьогоднішній випуск присвячений країні, яка декриміналізувала одностатеві стосунки ще у 1791 році - Франції! Правда, після цього країну сирів та багетів періодично розгойдувало то вперед, то назад у плані розвитку толерантності. Цікаво, що саме у Франції, попри заборону центральною владою, мери різних міст почали самостійно укладати цивільні партнерства, і потім і одностатеві шлюби. І до речі, це одна з тих країни, де партнерства існують нарівні з одностатевими шлюбами. Тож, що ми можемо взяти з досвіду Франції? Цей подкаст створено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».