Чому ОУН обрала шлях терору

Чим лякала українська мова імперії у ХІХ столітті? Чи можна порівняти русифікацію із лінгвістичною уніфікацією, яку проводила Франція у Бретані чи Провансі? Де існувала маленька Україна на заході і чи можна порівняти український досвід із ірландським? Чи мала шанс українська латиниця і як би її впровадження змінило Україну? Невже українські міста двісті років тому говорили лише російською мовою? І яким шляхом має йти  мовна політика сучасної України: природною еволюцією чи державним втручанням. Про мову як як політичну зброю говорили історик Віталій Ляска та Ольга Казакевич, докторка історичних наук, професорка, завідувачка лабораторії історичних наук Національного центру “Мала академія наук України”.

1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Чи справді сучасна демократія перебуває під смертельною загрозою, чи ми просто спостерігаємо тимчасові труднощі, які можна подолати? Що змушує людей розчаровуватися у демократії? Чи може демократія бути лише ліберальною? Як пояснити глобальний поворот “направо”?  Невже традиційний поділ на лівих та правих поступово зникає? Чи отримає націоналізм нове дихання і як українці можуть навчити цього Європу?  І чому популізм не стане осібною ідеологією. Про ідеології минулого і майбутнього говорили історик Віталій Ляска та Володимир Єрмоленко, філософ, письменник та есеїст

Після смерті Богдана Хмельницького Україна занурилася у період безладдя й взаємних війн, який історики назвали Руїною. Влада розпалася між кількома гетьманами, а Москва, Варшава й Стамбул змагалися за вплив. Одним із найяскравіших і водночас найсуперечливіших діячів тієї доби став Іван Брюховецький –  гетьман, який уперше  відвідав Москву, але згодом спробував вирватися з-під його влади.  Чи варто його порівнювати із Януковичем? Чому ми можемо вважати Брюховецького першим українським популістом, який прийшов до влади?  Наскільки Московські статті Брюховецького обмежували автономію України? І чи зрадив він московського царя? Про Україну доби Руїни говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.