Це було вже

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, на Radio NV про 24 серпня 1991 року та наслідки проголошення незалежності України. Обговорили, чому Україна запізнилась із незалежністю порівняно з Литвою та Грузією, яку роль відіграли донецькі шахтарі, що змусило компартійну більшість голосувати за незалежність, чи змирилась Росія з існуванням України, як олігархія і гнилі компроміси утримували країну від розпаду та що означають 35 років державності з точки зору історії.

Ведучий – Віталій Ляска

Коновальця вбили за те, за що Україна воює сьогодні – Іван Хома, Віталій Ляска

У серпні 2026 року минає 65 років відтоді, як у Берліні звели мур — символ найглибшої фази Холодної війни, а згодом, після падіння в листопаді 1989-го, символ її завершення. Тоді здавалося, що ліберальна демократія остаточно перемогла тоталітаризм, і навіть заговорили про "кінець історії". Але чому мур посеред Берліна набув такого значення в суспільній пам'яті? Наскільки самі східні німці прагнули зникнення НДР і чи справді розуміли, яким буде для них нове життя в демократичній країні? Чи були помилки в процесі об'єднання Німеччини? Наскільки болісним і нерівним виявився для східних німців перехід до ринкової економіки і чи справдилися обіцянки західнонімецьких політиків? Чому у Східній Німеччині дедалі сильнішими стають популісти й праворадикали, зокрема партія "Альтернатива для Німеччини", яка виступає проти демократичного устрою ФРН і активно грає на ностальгічних почуттях східних німців. Наскільки "остальгія" — туга за НДР — досі формує політичну свідомість сучасних східних німців? І як це може вплинути на Україну? Про мур у головах східних німців і його вплив на майбутнє говорили історик Віталій Ляска та Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту  всесвітньої історії НАН України.

Путч 1991-го, дефолт 1998-го, початок другої чеченської війни, загибель «Курська», війна проти Грузії. Надто багато переломних подій для Росії припало саме на цей місяць, аби вони не склалися в міф про «чорний серпень». Чи справді серпень є найнебезпечнішим місяцем для Кремля? 19 серпня 1991 року ГКЧП оголосив надзвичайний стан, Михайла Горбачова ізолювали у Форосі, але путч провалився. Чому? Як у серпні 1996 року чеченцям вдалося повернути Грозний і фактично завершити російсько-чеченську війну? Як серпневий дефолт 1997 року  вплинув на Росію? 7 серпня 1999 року загони Басаєва і Хаттаба увійшли до Дагестану, а вже 9 серпня Єльцин призначив Володимира Путіна прем’єр-міністром і назвав своїм наступником. Ким був Путін до цього призначення і чому Єльцин обрав саме його?  Що відомо про причини катастрофи атомного підводного човна «Курськ» та чому Путін не врятував своїх моряків? І що чекає на Росію у серпні 2026 року? Про серпень у новітній історії Росії говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Коли розпочалася Перша світова? Чи вона була Третьою Балканською війною ще до того, як стала Першою світовою. Чому Балкани стали пороховою діжкою, вибух якої спровокував Велику війну? Чи була Німеччина головною винуватицею війни? І чому утвердився міф, що Велика війна для українців була чужою? Як література та масова культура відсунула Східний фронт на маргінес? Як і які  технології змінили перебіг Великої війни? І коли врешті закінчилася ця війна? Про Першу світову як шанс для бездержавної української нації говорили історик Віталій Ляска та  Микола Глібіщук, кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

У липні 1774 року Росія та Османська імперія підписали Кючук-Кайнарджійський мир, який запустив анексію Криму, знищення Січі та став підґрунтям для міфу про «Новоросію». Чому османи, ще донедавна «гроза» Європи, програли війну і що Росія отримала натомість? Як Росія отримала право «опікуватися» православними в Османській імперії і як це підживлювало її територіальні апетити? Чому незалежність Кримського ханства була фейковою? І як відбулася подальша анексія Криму? Про суголосність тогочасної імперської політики з теперішньою путінською агресією говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН

Століття принижень і жага реваншу. Чого хоче Китай? – Віталій Ляска, Андрій Козицький

1 липня Рада ухвалила закон про Український національний пантеон. Чому, ідея, яка витала в Україні щонайменше кільканадцять років, реалізовується саме зараз? Для чого Україні пантеон саме зараз? На яку світову модель взорувалися українські законотворці? Де буде споруджено пантеон і як як буде відбуватися формування переліку постатей, пам`ять про яких буде репрезентована у пантеоні? Чи вшанування українців минулого не розсварить нас сьогодні із сусідами? І як дійти згоди всередині України про те, хто має бути похованим у пантеоні? Про історичну політику сучасної України говорили історик Віталій Ляска та Володимир В’ятрович, народний депутат, історик, екс-глава Українського інституту національної пам'яті.

1 липня 1569 року в Любліні була підписана угода, яка створила одну з найбільших держав тогочасної Європи — Річ Посполиту Обох Народів. Чому руський (український) народ не став третьою силою у новій державі? Чи була Люблінська унія добровільним союзом? Чи справді події у Любліні врятували українські землі від поглинання Московією у XVI столітті? Як унія вплинула на подальше націєтворення українців? І чому у нас досі поширені міфи про “польсько-литовську окупацію” українських земель? Про роль Люблінської унії в історії України говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Чому Польща за останнє десятиліття пішла різко вправо? Звідки живиться польський націоналізм? І чи є тут рука Кремля? Чому польські та українські історики не можуть домовитися між собою? Чи можемо побачити паралелі між сучасною риторикою і польським націоналізмом початку 20 століття ? Як українська сторона повинна реагувати на таку інструментизацію історії? Якщо тенденція збережеться, чого варто очікувати у польсько-українських відносинах у найближчі роки? І що змінилося б у польській риториці, якби закінчилася російсько-українська війна? Про це говорили історик Віталій Ляска та Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародної безпеки і стратегічних студій ЛНУ ім. І. Франка.