Хроніки економіки

На початку цього року українські та міжнародні аналітики, які досліджують стан російської економіки, були сповнені оптимізму: бюджет РФ перевиконував плани щодо дефіциту, що віщувало великі проблеми із фінансуванням війни. Однак після початку кризи в Ормузькій протоці цей оптимізм швидко вивітрився.

На допомогу прийшли українські санкції проти російських нафтопереробних заводів. Завдяки ударам українських безпілотників та ракет Росія не лише зупинила експорт нафтопродуктів, але й почала відчувати реальний дефіцит: з кілометровими чергами та обмеженнями на продаж бензину в одні руки.

Наскільки серйозна паливна криза у Росії? Як місцева влада намагається з нею боротися? і як дефіцит пального впливає на економіку агресора та його здатність вести війну проти України? Про все це ми говорили з керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Юлією Павицькою.

Також про паливну кризу в РФ можете прочитати на сторінках ЕП.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Якщо в останні декілька місяців ви користувалися соціальними мережами, то не могли не помітити справжньої істерії, яка розгорілася навколо теми трудової міграції в Україну. При цьому, самих мігрантів як не було, так і немає.

Потреба у робочих місцях в Україні дійсно є. За різними оцінками, економіка потребує від 4,5 мільйона до 8,6 мільйона працівників. Частину реально знайти всередині країни, залучаючи до праці тих людей, які наразі з тих чи інших причин не працюють. Однак, ймовірно, що частину робітників доведеться шукати на міжнародному ринку.

• Чи поїдуть в Україну трудові мігранти з інших країн?
• Чи повернуться українські біженці для життя та роботи в Україні?
• І як Україні конкурувати за людей у світі, де більшість країн мають власні демографічні проблеми?

Про це ми говорили із головою ГО "Офіс міграційної політики" Василем Воскобойником.

У червні офіційний курс долара вже декілька разів побив свій історичний рекорд, притул наблизившись до позначки у 45 гривень. На табло банківських обмінників курс продажу вже декілька разів був вищим цієї позначки.

Що відбувається з курсом і чи слід хвилюватися? Чи варто купувати валюту, намагаючись зберегти свої заощадження, чи, можливо, краще інвестувати гроші в державні облігації? І що відбувається зі ставками за депозитами та ОВДП? Про все це ми говорили з президентом групи “Універ” Тарасом Козаком.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.

Київ, який має найбільший міський бюджет в Україні, вже невдовзі може мати один з найвищих тарифів на проїзд громадським транспортом у Європі. Відповідну пропозицію опублікувала міська влада столиці. Так, разова поїздка у транспорті може подорожчати з 8 грн до 30 грн, а місячний абонемент може коштувати майже 5 тис. грн.

Наскільки обґрунтовані такі тарифи? Чи має громадський транспорт бути прибутковим для міста? І чи може Київ зробити транспорт безкоштовним, як у Харкові? Про це ми говорили із заступником міністра фінансів, який відповідає за інфраструктуру, Олександром Кавою.

Про те, що стоїть за безкоштовним транспортом у Харкові, читайте у тексті ЕП.

“Українська правда” почала закривати частину своїх матеріалів за пейволом. Це означає, що для того, аби прочитати їх, необхідно оформити платну підписку.

Запровадження платного доступу – вимога реальності для незалежних медіа, адже інші традиційні джерела заробітку вже не генерують колишніх доходів. Раніше цим шляхом йшли видання у США та ЄС. В Україні цей тренд посилюється скороченням рекламного ринку під час війни.

Як працюватиме пейвол на “Українській правді”? Які перші результати його роботи? І яке майбутнє чекає на незалежні медіа в епоху телеграм-каналів та штучного інтелекту? Про це ми говорили з виконавчим директором УП Андрієм Боборикіним.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

Ще нещодавно українські вулиці рясніли МАФами, у яких видавали “швидкі” кредити. Їхні ж позичальники тонули у борговій ямі, не здатні сплачувати десятки, а то й сотні тисяч процентів річних. Тих, хто прострочив заборгованість, тероризували колектори, перетворюючи їхні життя на справжнє пекло.

Сьогодні ринок мікрофінансових організацій (МФО) перемістився переважно онлайн, а держава на законодавчому рівні обмежила максимальний розмір процента та врегулювала роботу колекторів. Проте мікрокредити як явище нікуди не зникли. Ба більше, попит на них поступово зростає.

Хто і чому бере мікропозики? І як змінився цей ринок за останні роки? Про це ми говорили з директором департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг у Національному банку України Володимиром Сухачовим.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

В українських містах аптеки майже на кожному кроці. Цей бізнес несподівано виявився дуже стійким до криз та повномасштабної війни, а також напрочуд динамічним. Історія їхнього успіху не лише у заробітках безпосередньо на продажі ліків, але й у “маркетингових платежах”, які аптекам сплачують виробники.

Торік держава намагалася заборонити ці платежі, аби зменшити ціни на ліки для споживачів. Крім цього, на ринок виходять нові гравці: автозаправні станції та потенційно – Укрпошта. Тим часом деякі виробники вимушено закривали свої заводи, адже їхню продукцію ніхто не купував.

Про те, що відбувається на фармринку, ми говорили з журналістом “Економічної правди” Володимиром Тунік-Фризом. Детальніше про протистояння аптек та виробників, рішення уряду знизити ціни на ліки та зупинку заводу компанії “Дарниця” читайте на сайті ЕП.

Попри надскладну зиму, під час якої багато українців сиділи не лише без світла та води, але й без опалення, ціни на нерухомість продовжують зростати та бити нові рекорди. Ринок пристосовується навіть до таких умов, тож якоїсь суттєвої корекції цін на оренду не варто очікувати навіть під час “низького сезону” влітку.

Що саме живить ціни на нерухомість та вартість оренди? Як остання зима змінила цей ринок? Про це ми говорили з керівницею “ЛУН Статистика” Людмилою Кірюхіною.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ще декілька років тому в Україні побутувало уявлення про те, що ІТ – безпрограшний варіант для вибору професії. Мовляв, айтівець завжди може знайти собі роботу з високою зарплатою, як правило – в іноземній валюті.

Однак останнім часом це уявлення похитнулося. Зі впровадженням штучного інтелекту, попит на айтівців почав скорочуватися. Новим спеціалістам стає дедалі складніше зайти у галузь та отримати перший досвід роботи, а без цього досвіду їхні резюме навіть не розглядають. В Україні цей світовий тренд посилюється наслідками великої війни.

Чи варто абітурієнтам вступати на ІТ-спеціальності та у якому стані перебуває ІТ-сектор України на 5-му році війни? Про це ми говорили з головою асоціації IT Ukraine Марією Шевчук.