Не було коли їсти сухарі. Життя і смерть у Тростянці

У 2022 році засновниця руху, який зустрічає на півночі України автобуси зі звільненими з полону, вперше вийшла на трасу: не могла сидіти вдома у той день. Наступного разу з нею вийшли ще шестеро людей, стояли з двома прапорами, а далі почали приєднуватись усе більше небайдужих. Син засновниці руху пробув у полоні 1317 днів: його звільнили лише 2025 року. Жінка розповідає про труднощі реінтеграції людей після полону та про співгромадян, які щоразу розділяють з нею дні обміну полоненими. Самоорганізований рух координується по телефону і в соцмережах. Люди з сіл на шляху автобусів та швидких кортежу повідомляють одне одній про наближення українців та українок додому з російських місць несвободи. На сьогодні прапори на трасі та зустріч звільнених є частиною кожного обміну полоненими з Росією.

Матеріал Оксани Рекун

Режисерка Анна Кравець

Редакторка Тетяна Козак

Фото: «Ґрати»

Травень 2026 року відкривають протести по всій країні. Подібно до літа 2025 року, люди знову обурені діями Верховної Ради, яка проголосувала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Правозахисні, громадські організації, прогресивні депутатки заявляють, що документ намагаються прийняти поспіхом без адекватного обговорення у суспільстві. Коаліція з десятків ГО об’єдналися для аналізу цього документа й запропонували велику кількість правок. Цей закон покликаний регулювати багато сфер життя, а також гармонізувати українське законодавство з нормами ЄС, натомість містить нечіткі категорії, які можуть відкрити шлях до дискримінації та суттєвого обмеження прав. «Ґрати» говорять з учасницями й учасниками на акції у парку біля Верховної Ради.

Матеріал, режисура Анни Кравець

Редактура: Тетяна Козак

Фото: «Ґрати»

За цю зиму в Україні ми пережили багато ворожих атак і пов’язаних з ними побутових проблем. Тисячі будинків були без опалення, дуже обмежене постачання електрики, незліченні аварії на обладнанні, тепломережах: численні інфраструктурні втрати. У цьому епізоді зібрали голоси людей, залучених до щоденної та аварійної роботи критичної інфраструктури – у містах, які суттєво страждали від ударів по енергетиці – Києві, Одесі, Чернігові, Сумах. Дізнаємось про зміни у роботі та у життях працівниць та працівників критичних підприємств і служб: як налаштовують власний побут за енергетичної кризи, як керують електротранспортом крізь повну темряву, працюють у небезпеці й на межі перевтоми, отримуючи доплати, які називають «бойові», а серед саперних задач часто доводиться знешкоджувати снаряди часів Другої світової.

Матеріал Анни Кравець, Оксани Рекун, Ольги Панфілової, Ніни Ляшонок

Режисерка Анна Кравець

Редакція: Тетяна Козак

Фото: Руслан Клименко (надане пресслужбою АТ «Сумиобленерго»)

Другий день площа біля театру Франка у Києві наповнюється невдоволеними людьми, які протестують проти скасування незалежності НАБУ і САП. Переважна більшість із них — це молодь з картонками, на яких вони пишуть свої лозунги, часто роблять це вже прямо на площі. Документуємо протест проти закону 12414, який раптово виник на порядку денному Верховної Ради із правками, які підпорядковують антикорупційні органи генпрокурору, а президент миттєво підписав його у той же вечір. Говоримо з учасницями та учасниками першого масового протесту під час великої війни.

Продюсерка: Анна Кравець

Матеріал Анни Кравець

Фото, редакція: Тетяна Козак