Що відбувається з економікою Росії?

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.

Київ, який має найбільший міський бюджет в Україні, вже невдовзі може мати один з найвищих тарифів на проїзд громадським транспортом у Європі. Відповідну пропозицію опублікувала міська влада столиці. Так, разова поїздка у транспорті може подорожчати з 8 грн до 30 грн, а місячний абонемент може коштувати майже 5 тис. грн.

Наскільки обґрунтовані такі тарифи? Чи має громадський транспорт бути прибутковим для міста? І чи може Київ зробити транспорт безкоштовним, як у Харкові? Про це ми говорили із заступником міністра фінансів, який відповідає за інфраструктуру, Олександром Кавою.

Про те, що стоїть за безкоштовним транспортом у Харкові, читайте у тексті ЕП.

“Українська правда” почала закривати частину своїх матеріалів за пейволом. Це означає, що для того, аби прочитати їх, необхідно оформити платну підписку.

Запровадження платного доступу – вимога реальності для незалежних медіа, адже інші традиційні джерела заробітку вже не генерують колишніх доходів. Раніше цим шляхом йшли видання у США та ЄС. В Україні цей тренд посилюється скороченням рекламного ринку під час війни.

Як працюватиме пейвол на “Українській правді”? Які перші результати його роботи? І яке майбутнє чекає на незалежні медіа в епоху телеграм-каналів та штучного інтелекту? Про це ми говорили з виконавчим директором УП Андрієм Боборикіним.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

Ще нещодавно українські вулиці рясніли МАФами, у яких видавали “швидкі” кредити. Їхні ж позичальники тонули у борговій ямі, не здатні сплачувати десятки, а то й сотні тисяч процентів річних. Тих, хто прострочив заборгованість, тероризували колектори, перетворюючи їхні життя на справжнє пекло.

Сьогодні ринок мікрофінансових організацій (МФО) перемістився переважно онлайн, а держава на законодавчому рівні обмежила максимальний розмір процента та врегулювала роботу колекторів. Проте мікрокредити як явище нікуди не зникли. Ба більше, попит на них поступово зростає.

Хто і чому бере мікропозики? І як змінився цей ринок за останні роки? Про це ми говорили з директором департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг у Національному банку України Володимиром Сухачовим.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/