Їли колись

Чи знаєте ви, яким було традиційне кримськотатарське весілля? З погляду українських традицій тут багато незвичного. Наприклад, роль нареченої у цьому дійстві була вкрай пасивною. А різні гості святкували подію в різних місцях і в різні дні.

Обрядові страви на кримськотатарському весіллі — тема для окремої розмови. Її ми й поведемо з кандидаткою історичних наук Оленою Соболєвою, яка присвятила цьому питанню окреме дослідження.

З цього випуску подкаста “Їли колись” ви дізнаєтеся, яку їжу в дім нареченої приносили із собою свати і чи могли вони у відповідь отримати гарбуза. Також, наша гостя розповість про символічне значення каші, солодкі м'ясні страви, жертвоприношення тварин для весільного застілля і особливе місце півня на цьому святі.

До речі, ближче до завершення весілля нареченій вже не доводилося бути пасивною, адже на неї чекали випробування у кулінарній вправності. Наприклад, наробити таких пельменів, щоб у ложці їх поміщалося аж дев'ять!

Кутя як сакральний символ. Як відрізнялися рецепти у різних регіонах? Де в Україні на Святвечір цю страву не готували?

Що таке карачун? Які обряди із їжею українці проводили у надвечір'я Різдва?

Слухайте у новому випуску подкаста “Їли колись” із Оленою Чебанюк, старшою науковою співробітницею Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології.

“Це жахливо, воно смакує так, неначе сам чортяка приготував для мене ці яйця”. Так одне з авторитетних західних ЗМІ свого часу описало традиційну китайську страву, відому під назвою “столітні яйця”. Але самим китайцям вона дуже подобається. В той же час їм не подобаються подібні рецензії, так само, як і західна кухня.

У новому випуску подкасту “Їли колись” поговоримо з китаєзнавицею Світланою Призинчук про китайський гастрономічний патріотизм, екзотичні страви, назви й смаки, чай, спеції, локшину, качку по-пекінськи, а також, до чого тут мурахи, що лізуть на дерево.

Чай на теренах України з’явився у XVIII столітті – майже тоді ж, коли він прийшов до Європи. До нас елітний продукт потрапив через Росію, коштував дуже дорого, а ціна на нього коливалася залежно від геополітичної ситуації.

Дозволити його собі могли лише найзаможніші верстви населення – козацька старшина і представники духовенства. Цей звичний для нас сьогодні напій свого часу помітно вплинув на матеріальну культуру й життя людей, які його споживали.

У 9 епізоді подкаста “Їли колись” доктор історичних наук Максим Яременко розповість про культуру чаю, кави та алкогольних напоїв в середовищі православного духовенства у XVIII столітті й зокрема про те, якими джерелами історики послуговуються, щоб дізнатися про це.

Життя вікінгів було тісно пов’язане з морем, тому, здається, вони мусили опанувати цю стихію бездоганно. Але їм бракувало солі, якої так багато в морській воді. А ще вони не вміли полювати на китів, хоча добре знали їх і цінували за м'ясо, жир та шкіру. Як же вони добували такі цінні ресурси? Сага про Греттіра описує вражаючу сцену війни не на життя, а на смерть, яка розгорнулася серед вікінгів за тушу синього кита, яку вітром прибило до берега.

У 8-му випуску подкасту "Їли колись" кандидатка історичних наук, дослідниця та популяризаторка історії Скандинавії Ірена Хмельовська розповість про китові війни, чорну (в буквальному сенсі цього слова) сіль, консервацію м’яса в сироватці та інші подробиці гастрономічної історії вікінгів.

Поговоримо також про рецепти їхнього пива з отруйними травами, особливий йогурт, каші як цінну страву, а також про те, навіщо вікінги їли мухомори (втім, чи їли вони їх узагалі?).

Юрій Гагарін був першою людиною в космосі. І хоча його політ тривав менше двох годин, він встиг поїсти у космосі. Так і почалася історія космічної їжі.

У новому випуску подкасту “Їли колись” говоримо про те, як еволюціонувала їжа радянських космонавтів, як харчувалися перші американські астронавти, звідки космонавти беруть воду, а також про вареники для Павла Поповича, контрабандний алкоголь, морозиво і найдорожчу в світі каву.

Розповідає кандидатка історичних наук та дослідниця історії космонавтики Наталія Боротканич.

Відома формула давньогрецької кухні складається з трьох компонентів: зерна, оливкової олії та винограду. Але до неї не потрапило багато інших, не менш цікавих компонентів.

Про жертвоприношення тварин, чиє м’ясо отримували насамперед люди, рибу, яку вважали простою їжею і рибний соус – страву не для кожного, через її пікантний смак.

А також про посуд давніх греків, “варварське” пиво та керамічні вулики розповідає Тетяна Шевченко, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України.

Якими були гастрономічні вподобання мешканців київського Подолу за часів Ярослава Мудрого і звідки нам це відомо?

Чи їли наші предки собак? Чому кияни в XI столітті споживали більше яловичини, ніж інших видів м’яса? І що вони з нею робили – варили, тушкували чи смажили? Чи було популярним у той час молоко та конина?

Розповідає археологиня, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ, провідна наукова співробітниця Музею історії Десятинної церкви Наталія Хамайко.

Сало, вареники, гречка та борщ вважають невід’ємною частиною української національної кухні. Та чи справді це так?
Звідки взялися та як еволюціонували ці страви? І що ще споживали за часів Гетьманщини? У четвертому випуску подкасту Їли колись розповідає історик Олексій Сокирко.
До речі, поговоримо про модні сьогодні сидр і спаржу, адже вони теж є частиною нашої кулінарної традиції.

Говорити про їжу Мезоамерики варто хоча б тому, що уявити сучасну кухню без неї дуже складно. Багато культурних рослин на нашому столі походять саме звідти.

З іншого боку, мешканці Старого світу добилися досить скромних успіхів в одомашненні тварин, тривалий час не знали іншого молока крім материнського.

Про загадкових предків кукурудзи, а також, квасолю, гарбузи, томати, авокадо, картоплю, какао та інші культури, що походять з різних регіонів Америки. У третьому випуску подкасту "Їли колись" розповідає дослідник історії та культури доколумбової Мезоамерики Віктор Талах.