Це було вже

Чому Богдан Хмельницький пішов до Москви? Які альтернативи реально існували: Крим, Османська імперія, Трансильванія, Швеція – і чому вони не спрацювали? Скільки рад було у Переяславі 18 січня 1654 року? Чому московити відмовилися присягати? І чи було укладено цього дня угоду? Наскільки православна “одновірність” була щирим мотивом, а наскільки дипломатичною мовою, якою виправдовували союз? Що кожна зі сторін вкладала в угоду: “союз” чи “підданство” –  і де ці уявлення розійшлися? Що саме Росія сьогодні “витягає” з Переяслава для виправдання сучасної війни? Про Переяславську раду і її теперішнє відлуння сьогодні говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.

Січень 1972 року став кульмінацією радянських репресій в Україні — КДБ провів масштабну хвилю арештів українських дисидентів. Під удар потрапили, зокрема, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Ірина та Ігор Калинці. Чому саме січень 1972-го став моментом “великого зламу” в радянській політиці щодо українського руху і що змінилося порівняно з другою половиною 1960-х? Чи могли дисиденти започаткувати масовий рух? Чого боялася Москва? Чи акції самоспалення були дієвим інструментом спротиву? І чому дисиденти не здобули владу в незалежній Україні? Про український дисиденстський рух говорили історики Віталій Ляска та Радомир Мокрик

Як Трамп реанімував доктрину Монро 1823-го року? Що вона означала на практиці: захист інтересів США чи бажання захопити усю Західну півкулю? Чому під час холодної війни логіка доктрини Монро була перепакована в антикомуністичну риторику? Як на Заході з’явився СРСР і чи означало це крах доктрини Монро? Як Вашингтон проґавив Китай і за рахунок чого той посилив свій вплив у регіоні? Хто може стати наступним після Венесуели? І можуть США здати Україну Росії в обмін на Венесуелу? Про сучасне та майбутнє доктрини Монро говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, підбивають підсумки року, що минає.   

Що зараз більше впливає на святкування Різдва в Україні: світова комерціалізація чи спадок радянських заборон? Наскільки доречним є перенесення звичаїв, які сформувалися понад століття тому в селах, до сучасного міського простору? Чи дідух та ялинка мають давню метрику? Що із дохристиянських традицій на Різдво збереглося досі? Як Москва забороняла Різдво та конструювала нові свята на противагу релігійним? Як колядки стали символом протесту шістдесятників? І чому українці так легко перейшли на новий календар? Про традиції українського Різдва розмовляли історик Віталій Ляска та  Ярослава Музиченко, етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара.

Коли насправді почалася перша російсько-українська війна? Чи була Україна сто років тому політично й інституційно готова до московської агресії? Чому українські владці вірили, що конфлікт можна владнати деклараціями й переговорами? Чому Володимир Винниченко виступав проти створення регулярної української армії — і наскільки це було ідейним пацифізмом, а наскільки фатальною політичною помилкою? Як Москва маскувала агресію під “внутрішній конфлікт” і “радянську Україну” — і чому цей сценарій виявився настільки живучим? Про історичні  уроки Перших визвольних змагань говорили Віталій Ляска та  Віталій Скальський, історик, штаб-сержант 17-Ї бригади "Рейд"

5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум — угоду, за якою Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на запевнення безпеки від США, Великої Британії та Росії. Яке ключове питання Україна мала поставити собі у 1994 році, але так тоді його і не поставила? Чому в українській та російській версіях Будапештського меморандуму згадано гарантії безпеки, а в англійській – assurаnces, тобто запевнення? Чи справді грудні 1992 року Сполучені Штати пропонували Україні членство в НАТО в обмін на ядерне роззброєння? Яку конкретну матеріальну й політичну компенсацію отримала Україна за відмову від ядерної зброї, і наскільки вона відповідала втратам? Чим позиція України відрізнялася від Казахстану та Білорусі? Чи є сенс для України тепер апелювати до Будапештського меморандуму? І як Трамп руйнує світову систему безпеки і чи можливий Будапешт 2.0. Про ядерне роззброєння України говорили історик Віталій Ляска та  Мар’яна Буджерин – докторка політології, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді.

30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше,  у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи  може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"