Це було вже

Путч 1991-го, дефолт 1998-го, початок другої чеченської війни, загибель «Курська», війна проти Грузії. Надто багато переломних подій для Росії припало саме на цей місяць, аби вони не склалися в міф про «чорний серпень». Чи справді серпень є найнебезпечнішим місяцем для Кремля? 19 серпня 1991 року ГКЧП оголосив надзвичайний стан, Михайла Горбачова ізолювали у Форосі, але путч провалився. Чому? Як у серпні 1996 року чеченцям вдалося повернути Грозний і фактично завершити російсько-чеченську війну? Як серпневий дефолт 1997 року  вплинув на Росію? 7 серпня 1999 року загони Басаєва і Хаттаба увійшли до Дагестану, а вже 9 серпня Єльцин призначив Володимира Путіна прем’єр-міністром і назвав своїм наступником. Ким був Путін до цього призначення і чому Єльцин обрав саме його?  Що відомо про причини катастрофи атомного підводного човна «Курськ» та чому Путін не врятував своїх моряків? І що чекає на Росію у серпні 2026 року? Про серпень у новітній історії Росії говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Коли розпочалася Перша світова? Чи вона була Третьою Балканською війною ще до того, як стала Першою світовою. Чому Балкани стали пороховою діжкою, вибух якої спровокував Велику війну? Чи була Німеччина головною винуватицею війни? І чому утвердився міф, що Велика війна для українців була чужою? Як література та масова культура відсунула Східний фронт на маргінес? Як і які  технології змінили перебіг Великої війни? І коли врешті закінчилася ця війна? Про Першу світову як шанс для бездержавної української нації говорили історик Віталій Ляска та  Микола Глібіщук, кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

У липні 1774 року Росія та Османська імперія підписали Кючук-Кайнарджійський мир, який запустив анексію Криму, знищення Січі та став підґрунтям для міфу про «Новоросію». Чому османи, ще донедавна «гроза» Європи, програли війну і що Росія отримала натомість? Як Росія отримала право «опікуватися» православними в Османській імперії і як це підживлювало її територіальні апетити? Чому незалежність Кримського ханства була фейковою? І як відбулася подальша анексія Криму? Про суголосність тогочасної імперської політики з теперішньою путінською агресією говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН

Століття принижень і жага реваншу. Чого хоче Китай? – Віталій Ляска, Андрій Козицький

1 липня Рада ухвалила закон про Український національний пантеон. Чому, ідея, яка витала в Україні щонайменше кільканадцять років, реалізовується саме зараз? Для чого Україні пантеон саме зараз? На яку світову модель взорувалися українські законотворці? Де буде споруджено пантеон і як як буде відбуватися формування переліку постатей, пам`ять про яких буде репрезентована у пантеоні? Чи вшанування українців минулого не розсварить нас сьогодні із сусідами? І як дійти згоди всередині України про те, хто має бути похованим у пантеоні? Про історичну політику сучасної України говорили історик Віталій Ляска та Володимир В’ятрович, народний депутат, історик, екс-глава Українського інституту національної пам'яті.

1 липня 1569 року в Любліні була підписана угода, яка створила одну з найбільших держав тогочасної Європи — Річ Посполиту Обох Народів. Чому руський (український) народ не став третьою силою у новій державі? Чи була Люблінська унія добровільним союзом? Чи справді події у Любліні врятували українські землі від поглинання Московією у XVI столітті? Як унія вплинула на подальше націєтворення українців? І чому у нас досі поширені міфи про “польсько-литовську окупацію” українських земель? Про роль Люблінської унії в історії України говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Чому Польща за останнє десятиліття пішла різко вправо? Звідки живиться польський націоналізм? І чи є тут рука Кремля? Чому польські та українські історики не можуть домовитися між собою? Чи можемо побачити паралелі між сучасною риторикою і польським націоналізмом початку 20 століття ? Як українська сторона повинна реагувати на таку інструментизацію історії? Якщо тенденція збережеться, чого варто очікувати у польсько-українських відносинах у найближчі роки? І що змінилося б у польській риториці, якби закінчилася російсько-українська війна? Про це говорили історик Віталій Ляска та Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародної безпеки і стратегічних студій ЛНУ ім. І. Франка.

У червні 1934 року Центральний виконавчий комітет СРСР доповнив радянське законодавство статтями про зраду Батьківщини. Кого ж у Кремлі вважали зрадником батьківщини? Як за гадані злочини звинувачених карали їх родини? Хто такі «мінусники» і «повторники»? Що таке «сучача війна» в ГУЛАГу і як українцям вдалося вистояти у протистоянні з кримінальним світом? Де проходить межа між ГУЛАГом і нацистськими концтаборами? І як Росія сьогодні реанімує практики ГУЛАГу? Про український вимір сталінських концтаборів говорили історик Віталій Ляска та Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті

Історія українського націоналізму – Мирослав Шкандрій, Віталій Ляска

На початку червня 1775 року російські війська оточили й без бою ліквідували останню Запорозьку Січ — символ козацької вольності та автономії. Кошового отамана Петра Калнишевського заарештували й заслали до Соловецького монастиря, де він провів у неволі понад чверть століття, тоді як частина козаків подалася за Дунай під протекцію Османської імперії, а інші залишилися служити Росії в новостворених козацьких формуваннях. Чому саме влітку 1775 року російська влада вирішила ліквідувати Запорозьку Січ? Чи було це рішення раптовим, чи його готували роками? Чому запорожці не чинили опору російським військам? Чи вийшла б Російська імперія до Чорного моря без допомоги козаків? Як пов’язано знищення Січі і анексія Кримського ханства? Про останні роки існування Запорозької Січі говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України.