Це було вже

26 травня 1926 року на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїл Шварцбард випустив кілька куль у Симона Петлюру. Голова Директорії та головний отаман Армії УНР помер того ж дня у шпиталі. Як ми ми пам’ятаємо Симона Петлюру через ро стоків після його загибелі? Як Петлюра із соціаліста став націоналістом? Чому і хто затаврував його антисемітом?За що вбили Болбочана? Які наративи формувала радянська пропаганда навколо фігури Петлюри, і чому його ім’я стало частиною політичної тріади ворогів разом із Мазепою та Бандерою? Про постать Симона Петлюри говорили історик Віталій Ляска та Олександр Кучерук, завідувач відділом Української революції Національного музею історії України

У травні 1924 року за достеменно нез’ясованих обставин загинув Микола Міхновський, відомий український політичний та громадський діяч, якого часто називають одним із засновників модерного українського націоналізму. Чи справді український націоналізм народився не у Галичині, а на Наддніпрянщині? Чому успішний адвокат боровся за самостійну Україну і чи розуміли його українські політики? Як у Харкові 1904-го року намагалися підірвати пам’ятник Пушкіну? Чому Грушевський та Винниченко засуджували створення українського війська? І чому Українська революція не почалася із гасел незалежності? Про роль Миколи Міхновського в історії України говорили Віталій Ляска та Юрій Юзич, історик, ветеран російсько-української війни

На початку травня у польському Баранові-Сандомирському відбувся Польсько-український історичний конгрес — найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню спільного минулого та способів його інтерпретації. Близько сотні істориків зібралися, аби говорити про тисячоліття українсько-польських взаємин — від середньовіччя до найболючіших конфліктів ХХ століття. Чи став цей конгрес спробою повернути розмову про минуле з політичних трибун у простір фахової історичної дискусії? Чи можуть історики реально впливати на польсько-українські відносини, чи остаточні рішення все одно ухвалюють політики? Чи можливо говорити про українсько-польські відносини поза тінню Волинської трагедії? І чи не запізнилися ми з таким діалогом щонайменше на тридцять років? Наскільки реальними є спільні підручники з польсько-української історії та чи готові обидва суспільства до складної, а не зручної пам’яті? Про спроби нормалізації відносин між Україною та Польщею говорили історик Віталій Ляска та директор Український інститут національної пам'яті Олександр Алфьоров.

Старі могили, нові конфлікти – Олександр Алфьоров, Віталій Ляска

Нещодавно президент США Дональд Трамп оприлюднив зображення себе в образі Ісуса, що зцілює хворого, та розкритикував Папу Римського Лева XIV. Чи справді конфлікт між папством і світською владою є одним із найдовших сюжетів європейської історії? Чи можна вважати мовчання Пія XII під час злочинів Адольфа Гітлера моральним провалом Церкви? Чому постать Івана Павла II та його стосунки із Рональдом Рейганом стали настільки важливими для падіння комунізму? Чому частина західних консерваторів шукає “традиційні цінності” в образах Віктора Орбана чи навіть путінської Росії, а не в реальному соціальному вченні церкви? Який католицизм сповідує Джей Ді Венс? Чи залежна Католицька церква від Глобального Півдня та його антиамериканського дискурсу? Про вплив Ватикану на світ говорили історик Віталій Ляска та Анатолій Бабинський, історик, доктор богослов'я, викладач Українського католицького університету.

Навесні 1848 року Європу охопили повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст, які не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Що було найголовнішим для революціонерів: національні вимоги чи соціальна справедливість? Чим галицький досвід 1848 року відрізнявся від класичних революцій Європи? Чому імперії перемогли? І як “Весна народів” відлунює у протестних рухах ХХІ століття? Про першу панєвропейську революцію говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Яку роль у холодній війні відіграли українці? Чи можна говорити, що один із найамбітніших антирадянських проєктів ХХ століття виріс саме з українського досвіду підпільної боротьби? Як сталося, що ініціатива, яка виникла 1943 року на Волині, переросла у Антибільшовицький блок народів — міжнародну платформу, яка об’єднала представників різних народів СРСР? Чому саме українці — передусім середовище ОУН — опинилися в центрі цього цього процесу? Чи був АБН спробою об’єднати антибільшовицькі рухи, чи радше ширшим проєктом демонтажу російської імперії? Нащо Ярослав Стецько зустрічався із Франсіско Франко та Чан Кайши? Чи має цей досвід значення сьогодні, коли знову постає питання координації різних народів у протистоянні імперському центру? І якщо уявити сучасний аналог АБН? Про антиімперську боротьбу поневолених народів говорили Віталій Ляска та Григорій Рій, історик, доктор філософії.

Волинь замість Катині. Куди йде польська політика пам’яті – Віталій Ляска, Богдан Гудь

Останніми роками угорсько-українські відносини залишаються напруженими. Що змінять результати парламентських виборів? Чи туга за Великою Угорщиною досі визначає, як Будапешт дивиться на своїх сусідів? Чи є українсько-угорський конфлікт унікальним, чи типовим для Центрально-Східної Європи? Наскільки Закарпаття важливе для угорців всередині Угорщини чи це зовнішньополітичний козир? Чи все правильно робила Україна на Закарпатті? Чи можливе довготривале порозуміння між Києвом і Будапештом без зміни підходів з обох сторін? Про те, як минуле визначає політику Угорщини щодо України говорили історик Віталій Ляска та Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук

1 квітня 1979 року Іран став Ісламською Республікою після референдуму, який закріпив падіння монархії і прихід до влади нової політичної моделі. Чи була іранська революція несподіванкою і чому проти шаха Пехлеві повстали не лише ісламісти, а й ліві та націоналісти? Як Ірано іракська війна 1980–1988 років не зруйнувала, а навпаки зміцнила режим і згуртувала суспільство довкола нової влади? Чому антизахідність стала частиною державної ідентичности Ірану і як ця логіка визначає його політику сьогодні? Як нинішнє протистояння зі Сполученими Штатами вписується в історію Ісламської Республіки і чому зовнішній тиск не обов’язково веде до падіння режиму? Чи можлива в Ірані нова революція і що насправді утримує ісламістів при владі понад чотири десятиліття?. Про це говорили історик Віталій Ляска  та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка