Це було вже

Що ми знаємо про останні десятиліття існування Речі Посполитої? Чи справді вона була failed state, як про це говорила тогочасна російська пропаганда? Як після першого поділу між сусідами у 1772-му році Річ Посполита намагалася вийти з підо російського впливу і намагалася реформуватися? Як Росія плодила політичну корупцію всередині суверенної держави? Чому поляки не чинили опору відвертій окупації своєї держави? І врешті як Катерина ІІ наказала остаточно ліквідувати Річ Посполиту, заявивши, що імперія лише «повертає собі російську спадщину»? Про три поділи Речі Посполитої на тлі аналогій до сучасності говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка.

Які найдавніші випадки політичних вбивств відомі з історії? Чому в різні епохи суспільства то виправдовували, то суворо засуджували політичні вбивства? Чим політичний атентат відрізняється від терористичного акту? Чи дійсно політичні вбивства «ефективні» для тих, хто їх організовує? Чи справді Моссад такий ефективний? Як пам’ять про політичні вбивства впливає на сучасну політичну культуру? Про політичні вбивства у минулому та сьогоденні говорили історик ВІталій Ляска та  Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

У середині XIX століття Російська імперія мріяла розділити ослаблу Османську державу, а суперечка між православними та католиками  за доступ до святинь у Єрусалимі стала іскрою, що запалила Кримську війну. Розгром турецької ескадри в Синопській бухті шокував європейців і примусив Британію та Францію об’єднатися проти російської агресії. Понад рік облоги Севастополя закінчився нищівною поразкою Росії: вона втратила флот на Чорному морі та  понад сто тисяч військових. Однак, сучасна російська пропаганда каже, що все було інакше. Що втокмачують у голову росіянам і наскільки це далеко від реальності? Про міфи навколо Кримської війни говорили історик Віталій Ляска та Андрій Галушка, дослідник історії, автор книг про минуле України та Британії.

Чи закінчилися Перша світова у 1918-му? Яку роль у формуванні передумов Другої світової війни відіграли розпад імперій та створення таких нових держав як Чехословаччина та Польща? Як етнічні та національні протиріччя наближали Центрально-Східну Європу до війни? Що робила Ліга Націй, Мала Антанта та інші міжнародні інституції, аби запобігти війні? Чому система колективної безпеки 1920‑30‑х років виявилася безсилою? І чи справді Друга світова для українців розпочалася у березні 1939-го? Про передумови Другої світової війни говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової 

У 1920-му Київ і Варшава виявилися перед спільною загрозою з боку більшовицької Росії. Незважаючи на непрості стосунки та територіальні суперечки, українці й поляки об’єдналися, щоб захистити власну незалежність. Що означав союз Симона Петлюри з Польщею для українського національного руху? Як Варшавська угода розсварила галицьких та наддніпрянських українців? Для чого Пілсудському була незалежна Україна? І  як українці та поляки захистили Європу від «світової революції»? Про польсько-український союз 1920-го говорили історик Віталій Ляска та  Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Чи можливий сьогодні сучасний аналог Ялти, сильні держави світу домовляються за спинами жертв? Чому Мюнхенська угода 1938 року привела світ до катастрофи? Чи не повторює сьогодні світ помилки 1945 року, коли союзники, керуючись «доцільністю», погодилися на радянський контроль над Польщею – тепер уже під тиском можливих домовленостей між США та Росією щодо України? Чому міжнародне право виявилося безсилим у питанні анексії Балтійських держав? І чи не чекає Україну сценарій фінлядизації? Про це та інше говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства НАН України

Новий випуск подкасту Це було вже, в якому Віталій Ляска та кандидат історичних наук, дослідник історії Першої світової Іван Стичинський говорили про передумови початку Великої війни у 1914-му, можливість її повторення у сучасних умовах. 

Ким був останній розстріляний бандерівець Іван Гончарук та які злочини прописували йому радянська влада? Чому односельці погодилися свідчити проти чоловіка? Що керувало ними у 1986–1987 роках, коли система вже тріщала по швах, а вони все ще брали участь у її каральному механізмі? Чому судді, які виносили смертний вирок Гончаруку, спокійно працювали вже в незалежній Україні, а зараз отримують пенсії понад 200 тисяч гривень? Про справу Івана Гончарука говорили історик Віталій Ляска та кандидатка історичних наук, представниця Інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук

Чи історична пам’ять поляків зараз будується в опозиції до українців? Яку роль у формуванні української ідентичності відіграв досвід конфлікту з польським національним проектом?  Наскільки польський націоналізм ХІХ століття був готовий до співіснування з українським? Наскільки взаємні образи минулого є наслідком імперської спадщини — як російської, так і австро-польської? Чи була Річ Посполита спільною республікою народів? І чому польські політики знають історію краще за українських? Про польсько-українські відносини “без Волині” говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка