Це було вже

Після повномасштабного вторгнення Росії процеси деколонізації, переосмислення історичної пам’яті та кристалізації нашої ідентичності стали не лише видимими, а й незворотними. Але наскільки деколонізація в українському випадку є усвідомленим проєктом і чи не ризикуємо водночас втратити складність власної історії?  Чи можна говорити про конкуренцію різних моделей української ідентичності сьогодні? Які саме моделі між собою змагаються? Чи можлива ідентичність, яка не будується довкола травми, і чи потрібна вона Україні? Як змінюється географія ідентичності? Про те, як український досвід деколонізації вписується у глобальний контекст говорили історик Віталій Ляска та Данило Судин, соціолог, доцент кафедри Українського католицького університету

Чи справді українське XIX століття — це лише Шевченко, кріпаки і селянська стріха? Чн не зводимо ми цілу епоху до постаті лише одного генія? Як постать Шевченка  затулила інших дієвців і чи можемо ми сьогодні вийти за межі цього канону? Щоб було б, якби Шевченко не народився? У чому зручність та незручність Шевченка для різних ідеологій? Чому нинішній культ Шевченка — це культ здорової людини?  І чому Шевченко щоразу повертається саме в моменти кризи? Про Україну Шевченка і без Шевченка розмовляли історик Віталій Ляска та Михайло Назаренко, український літературознавець та лауреат Шевченківської премії

25 лютого минуло 155 років від народження Лесі Українки. Чи правда, що у нашому баченні національного відродження українців  Леся наче сховалася за спинами Шевченка та Франка.  У чому саме внесок Лесі Українки в український модерного проєкт?  Які образи Лесі Українки домінують в сучасному сприйнятті? Чи впливає на стереотипи про творчість Лесі Українки те, як її інтерпретувала радянська влада?Як вплинула багаторічна хвороба Лесі Українки  на її інтелектуальний стиль і теми?  Чи можемо ми читати її як постколоніальну авторку? Наскільки коректно називати Лесю Українку феміністкою? Чи це анахронізм, чи цілком виправдана перспектива? Яким є сприйняття Лесі Українки на Заході? Чи воно змінюється, якщо взагалі колись було? І чого ще ми досі не знаємо про Лесю Українку? Про це та інше розмовляли історик Віталій Ляска та  Тамара Гундорова, професорка, докторка наук, членкиня-кореспондентка НАН України, головна дослідниця Інституту літератури імені Шевченка.

25 лютого 1956 року на ХХ з’їзді Комуністичної партії Радянського Союзу Микита Хрущов виголосив свою знамениту «таємну доповідь», яка започаткувала офіційне розвінчання культу Сталіна. Уперше на рівні партійного керівництва було визнано масштаб репресій, терору та зловживань влади сталінської доби. Що змусило радянське керівництво піти на розвінчання культу Сталіна? Чому критика культу не переросла в перегляд ролі партії та самої радянської моделі? Наскільки десталінізація була реальною реформою системи? Де пролягала межа дозволеної критики сталінізму в СРСР?  Які особливості мала десталінізація в Україні? І чи відчувалася вона тут інакше, ніж у Москві? Про Радянський союз після смерті Сталіна говорили історик Віталій Ляска та   Олег Бажан, науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.

У лютому 2007 року на Мюнхенській безпековій конференції Володимир Путін виголосив промову, у якій він розкритикував однополярний світ, розширення НАТО і заявив про право Росії відстоювати власні інтереси силою. Що саме пояснює різкість виступу Путіна у Мюнхені 2007 року: це була впевненість Росії на тлі енергетичного буму і зростання цін на нафту й газ, чи радше політична реакція на розширення НАТО і втрату контролю над пострадянським простором? Чому після цієї промови західні уряди не переглянули політику щодо Росії? Які саме стратегічні рішення Захід тоді фактично «проспав»? Наскільки рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року створило саму «сіру зону безпеки», яка підвищила ризик російської агресії? Як саме працював російський вплив через українські політичні та економічні еліти? Про довгострокові наслідки Мюнхенської промови Путіна говорили історик Віталій Ляска та  Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Наприкінці 1922 року ЧеКа проводить операцію з ліквідації холодноярського підпілля. Частину отаманів заарештовують, частину виманюють обманом. У січні 1923 року їх переводять до Лук’янівської в’язниці в Києві. Невдовзі холодноярці підняли у в’язниці повстання і хто не загинув під час нього, був розстріляний після придушення. Чому саме Холодний Яр став для Москви однією з найсерйозніших загроз після поразки УНР? Чи можна вважати Холодноярську республіку реальною формою української державності? Що насправді об’єднувало повстанців Холодного Яру — національна ідея чи захист локальної вітчизни? Чи була отаманщина фатальною хибою, що призвела до поразки Перших Визвольних змагань? Чому чекісти не перемогли холодноярівців у відкритому бою?  Що досвід Холодного Яру говорить зараз? Про роль Холодного Яру в історії України говорили історик Віталій Ляска та Юрій Митрофаненко, доктор історичних наук.

Чому Богдан Хмельницький пішов до Москви? Які альтернативи реально існували: Крим, Османська імперія, Трансильванія, Швеція – і чому вони не спрацювали? Скільки рад було у Переяславі 18 січня 1654 року? Чому московити відмовилися присягати? І чи було укладено цього дня угоду? Наскільки православна “одновірність” була щирим мотивом, а наскільки дипломатичною мовою, якою виправдовували союз? Що кожна зі сторін вкладала в угоду: “союз” чи “підданство” –  і де ці уявлення розійшлися? Що саме Росія сьогодні “витягає” з Переяслава для виправдання сучасної війни? Про Переяславську раду і її теперішнє відлуння сьогодні говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.

Січень 1972 року став кульмінацією радянських репресій в Україні — КДБ провів масштабну хвилю арештів українських дисидентів. Під удар потрапили, зокрема, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Ірина та Ігор Калинці. Чому саме січень 1972-го став моментом “великого зламу” в радянській політиці щодо українського руху і що змінилося порівняно з другою половиною 1960-х? Чи могли дисиденти започаткувати масовий рух? Чого боялася Москва? Чи акції самоспалення були дієвим інструментом спротиву? І чому дисиденти не здобули владу в незалежній Україні? Про український дисиденстський рух говорили історики Віталій Ляска та Радомир Мокрик

Як Трамп реанімував доктрину Монро 1823-го року? Що вона означала на практиці: захист інтересів США чи бажання захопити усю Західну півкулю? Чому під час холодної війни логіка доктрини Монро була перепакована в антикомуністичну риторику? Як на Заході з’явився СРСР і чи означало це крах доктрини Монро? Як Вашингтон проґавив Китай і за рахунок чого той посилив свій вплив у регіоні? Хто може стати наступним після Венесуели? І можуть США здати Україну Росії в обмін на Венесуелу? Про сучасне та майбутнє доктрини Монро говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.