(не)Безпечна країна

"They never consider information as something of value in itself. They don't believe in communication between people because they don't think people are capable of analyzing and making decisions. They see people as a passive mass that can be manipulated. And in a sense, that means that they invest a lot of money in information warfare, but maybe that's their Achilles' heel. So I think that the fact that Russian propaganda is so concerned with information is its strength, but also its flaw."

In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its irreplaceable host Alina Frolova has a conversation with Peter Pomerantsev, a British journalist, one of the most prominent figures in Western countries who speaks about propaganda and researches russia. We talk about information and how it affects war, about Ukraine's ability to respond democratically to the russian information warfare machine and ideology, about how democracies can convince the masses, about information Rammstein and journalistic ethics in times of war.

"Вони ніколи не розглядають інформацію як щось самоцінне. Вони не вірять у комунікацію між людьми, тому що, по суті, не думають, що люди здатні аналізувати й приймати рішення. Вони вважають людей пасивною масою, якою можна маніпулювати. І в певному сенсі це означає, що вони вкладають величезні кошти в інформаційну війну, але, можливо, це і є їхньою ахіллесовою п'ятою. Тож я думаю, що в тому, що російська пропаганда так переймається інформацією, полягає її сила, але водночас і її слабкість".

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його незмінною ведучою Аліною Фроловою говоримо з Пітером Померанцевим, британським журналістом, одним з найвідоміших діячів у західних країнах, який говорить про пропаганду і активно досліджує Росію - про інформацію та про те, як вона впливає на війну, про здатність України відповісти в демократичний спосіб на російську машину інформаційної війни та ідеологію, про те, як демократії можуть переконувати маси людей, про інформаційний Rammstein та журналістську етику в умовах війни.

"Україні треба зробити на Сході сталевий кордон, щоб росія його не змогла перетнути і знову нападати на Україну. Всі постачання зброї, які ми зараз надсилаємо, НАТО надсилає - це вже частина сталевого кордону. Це буде перший крок. Що буде далі, побачимо. Мені зараз складно уявити, що росія буде робити після цього, як росія буде протистояти", - говорить Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Послол Федеративної Респуліки Німеччина в Україні.

Як змінилась Україна з початку незалежності, як змінилось суспільство - українське і німецьке, чи змінився німецький політикум в своєму ставленні до війни в Україні? Яким буде шлях України в НАТО, Європейський союз, та до перемоги - говоримо у новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його незмінною ведучою Аліною Фроловою про це, а також про майбутній саміт НАТО у Вільнюсі, постачання зброї від Німеччини, про сценарії для рф та нашу перемогу.

"Що таке перемога нам нагадає Безіл Генрі Ліддел Гарт, класик стратегій ХХ століття: "Перемога – це мир, кращий за попередній". З цієї точки зору вихід на кордони 1991 року – це мир такий самий як попередній. Україна цілісна, росія їй загрожує смертельною небезпекою. Це – не перемога. Мир такий самий, як попередній – це не перемога. Перемога – це мир, кращий за попередній. Мир, коли росія ніколи більше не загрожує Україні".

Як убезпечити Україну та світ від нової агресії рф, які внутрішні зміни мають відбутися в самій росії та якою є головна мета Маніфесту сталого миру, виданого групою громадянського суспільства?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна", з його незмінною ведучою Аліною Фроловою говоримо про майбутнє, про те, якою буде Україна, і якою буде росія, про Маніфест сталого миру, про перемогу, справедливість та сценарії для рф.

Розмова з Валерієм Пекарем, викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи та Львівської бізнес-школи УКУ, підприємцем, футурологом.

«Разом з тим, що ми ввели в дискурс поняття адаптивного спорту, нескорених воїнів, змінилося й ставлення суспільства до ветеранів – якщо раніше це було про співчуття, то зараз це вже більше про повагу, про пошук та надання можливостей ветеранам. І ми бачимо, як змінюються політики, і відповідно змінюється також ставлення суспільства до ветеранів із травмами та пораненнями».

Як змінилася ситуація в питанні роботи з психологічними травмами, спортивною реабілітацією військових, якою є ситуація з адаптивними видами спорту, відповідно до потреб ветеранів, та якими є зрушення в питанні стигматизації невидимих травм?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна", з його незмінною ведучою Аліною Фроловою говоримо про військовослужбовців, про ветеранів, про поранення, удосконалення ВЛК, про "Ігри Нескорених" і про те, як Україна змінюється під впливом обставин та під впливом війни.

Розмова з Оксаною Горбач, яка з 2016 року є незмінним координатором «Ігор Нескорених», а наразі – військовослужбовицею ЗСУ, яка входить в міжурядову робочу групу з удосконалення військово-лікарської комісії та з Ілоною Волошиною, національним координатором "Ігор Нескорених" в Україні та військовослужбовицею ЗСУ.

«Попри Женевські конвенції, які зазначають, що повернення полонених відбувається після завершення бойових дій, Україна не чекає перемоги, не чекає завершення війни, а повертає вже зараз. Від початку повномасштабного вторгнення майже 2 500 полонених наших захисників і захисниць вдалося повернути. Це серйозні цифри, але, тим не менше, роботи треба зробити ще дуже й дуже багато».

Чому у багатьох людей, які знаходяться в полоні, формально є статус «безвісти зниклий»? Та як сьогодні проводиться робота щодо повернення українських захисників з полону?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна", з його незмінною ведучою Аліною Фроловою, говоримо про повернення українських військовополонених, роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також про тактику росіян в обстрілах столиці України, про запаси та ракетний потенціал рф, про легіон «Свобода росії», конфлікти всередині рф, про Білорусь та Лукашенка, про діяльність ГУР.

Розмова з Андрієм Юсовим – представником Головного управління розвідки Міноборони України, керівником робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ і родичами полонених захисників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Після перемоги України над російським агресором для подальшої оборони держави передусім потрібно визначитися з чисельністю армії, яка має бути.

"Це має бути контрактна армія, не менше 300 тисяч, а можливо й більше. Але це буде вираховуватися безпосередньо тими ступенями загрози, які ми бачитимемо після того, як переможемо".

Якою має бути подальша конфігурація Сил оборони після перемоги України, аби можна було надалі виконувати завдання щодо оборони держави?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його ведучою Аліною Фроловою, говоримо про війну, про те, чим вона закінчиться, про НАТО, озброєння, контрнаступ та про те, що нам треба зробити, аби українська армія після перемоги залишалася сильною. Розмова з Романом Костенком – народним депутатом України, секретарем Комітету оборони та розвідки, ветераном АТО, "кіборгом", який від початку повномасштабного вторгнення Росії став на захист України та долучився до оборони півдня держави.

"Ми для себе усвідомлюємо, що нас не влаштовує статус-кво в Чорному морі. Це чітко щиро, це відверто не тільки відносно самих себе, а й відносно наших партнерів, в тому числі Туреччини. 

Ми кажемо, що на сьогодні російська федерація є джерелом небезпеки. Туреччина як велика чорноморська країна, як країна, яка сьогодні є гарантом виконання доктрини Монтре має займати активну позицію, має сама бути зацікавлена в пошуку тих відповідей, які є складними, комплексними, які будуть некласичними.

Але те, з чого ми пропонуємо починати, і це є теж право всіх чорноморських країн, – формувати спільне бачення. Робити це відкрито, інклюзивно і так, щоб це співпадало з інтересами всіх. Але не секрет, що інтерес всіх – мати безпеку. Мати безпеку – це те, що об’єднує всі Чорноморські держави."

Яких подальших кроків треба вжити аби повернути безпеку в Чорному морі  та як сформувати голос чорноморських країн?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" говоримо про результати та напрацювання в рамках Чорноморської безпекової конференції, міжнародні інституції, кримський урок, перспективи повернення Криму та його роль в безпеці чорноморського регіону з його ведучою Аліною Фроловою та Еміне Джапаровою, першою заступницею міністра закордонних справ України.

Щодо російської стратегії ведення війни, то вона відома тим, що ведеться у жорстокий, максималістський спосіб - стратегію, яку вони нещодавно відточили в Сирії. Вона засипала Україну ракетами і артилерією в масштабах, небачених в Європі протягом десятиліть, вражаючи цивільні об'єкти - від багатоквартирних будинків і театрів до шкіл і лікарень, що призвело до загибелі 6919 цивільних осіб, за даними Управління ООН з прав людини в період з 2022 року по січень 2023 року.

Як ситуація на лінії фронту наразі нагадує Першу світову війну та чому російська стратегія війни від самого початку не була би швидкою та карколомною?

У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" говоримо про про міжнародні відносини, стратегії війни минулого і теперішнього та про мир зі Х'ю Стронгом, професором міжнародних відносин в Університеті Сент-Ендрюс, Стівеном Гетінсом, професором-практик Школи міжнародних відносин та Севгіль Мусаєвою, головною редакторкою Української Правди.

As for Russia's warfare strategy, it is known for being brutal, maximalist, a strategy that they have recently honed in Syria. It has bombarded Ukraine with missiles and artillery on a scale unseen in Europe for decades, hitting civilian objects from apartment buildings and theaters to schools and hospitals, resulting in the deaths of 6,919 civilians, according to the UN Human Rights Office, between 2022 and January 2023.

How does the situation on the front line now resemble World War I and why would Russia's war strategy not have been swift and overwhelming from the start?

In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, we talk about international relations, war strategies of the past and present, and peace with Hugh Strong, Professor of International Relations at the University of St. Andrews, Stephen Gethins, Practitioner Professor at the School of International Relations, and Sevgil Musayeva, Editor-in-Chief of Ukrainska Pravda.