Коли все має значення


Слухати
Підписатись

"Коли все має значення" - це подкаст з невимушеними розмовами із світовими інтелектуалами про Україну та українців під час війни. Щотижня українські журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна із своїми гостями говорять про те, як країна відкривається світу та разом рефлексують про тектонічні зсуви в середині України і те, як війна проти України змінює світ.

Слухайте у додатку

Епізоди 100

  • 58 хвилин
  • 6 травня 2026
Коли все має значення

Putin is obsessed with Ukraine. His life’s mission is to bring it back under Russia’s control | Lucian Kim

American journalist Lucian Kim has been working in journalism for over twenty years. Central and Eastern Europehave been one of the main focuses of his work. In the early 2000s, he moved to Moscow, where he reported for international outlets, covering topics such as Gazprom and the construction of Putin’s vertical of power.

In 2005, he first traveled to Ukraine to observe the changes following the Orange Revolution, and since thenhe has regularly visited the country. Kim also covered the annexation of Crimea and the beginning of the war in Donbas. He later returned to Russia as a correspondent and worked there until 2021. He admits he was shocked by how muchRussia had changed compared to the 2000s, witnessing its effective slide into dictatorship. At a certain point, his work became a constant chronicle of various forms of repression, and he left Russia.

After the start of the full-scale invasion, Lucian Kim wrote the book Putin’s Revenge: Why Russia Invaded Ukraine. In it, he analyzes the causes of Russian aggression. The first isRussian imperialism, but this factor alone is not sufficient. In his book, he argues that another key component is Putin’s personality and his dictatorship.


Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Lucian Kim about the Kremlin’s motives for launching the war, Putin’s paranoid mindset, what Joe Biden and Donald Trump have in common, whether Viktor Yanukovych planned to leave Ukraine after the Revolution of Dignity, and the new generation of Russians.

 

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

  • 54 хвилини
  • 29 квітня 2026
Коли все має значення

Треба роки, щоб виявити всіх російських агентів в угорських державних структурах | Саболч Паньї

Журналіст Саболч Паньї повернувся до Угорщини. Він був змушений покинути країну після погроз з боку уряду Орбана розпочати кримінальне проводження щодо нього нібито він є шпигуном. Паньї роками висвітлює російський вплив в Угорщині. З 2023 року він зацікавився активністю міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто,який діяв фактично як російський агент. Вже під час передвиборчої кампанії після оприлюднення розмов між Сійярто та міністром закордонних справ РФ СергіємЛавровим стало зрозумілим, що угорський високопосадовець регулярно звітував проперебіг засідань ЄС, радився щодо кроків з гальмування вступу України в Євросоюз,  а також щодо зняття санкцій з впливових росіян. Це мало великий резонанс всередині угорського суспільства, зокрема серед молоді. Вона була дуже обурена, дізнавшись, що попри членство Угорщини в ЄС і НАТО, через зовнішню політику Орбана країна фактично залишається васалом путінської Росії. Це стало визначним фактором для мобілізації молодих людей піти на голосування. Явка виборців стало рекордною з1990 року – майже 80% угорців скористувалися своїм правом голосу. Саболч Паньї каже, що Віктор Орбан не просто програв вибори, а фактично розпався весь йогорежим. Однак на угорців ще чекає відкриття, наскільки Росія була залучена в збереження влади Орбана в країні.


Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Саболчем Паньїпро те, чому Орбан зробив розворот у бік Кремля,  Угорщину як логістичний хаб для російськоїрозв ідки, демонізацію Зеленського та України, причини розвалу режиму Орбана та майбутнє вже колишніх угорських високопосадовців. 

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійнимвнеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 60 хвилин
  • 29 квітня 2026
Коли все має значення

It’d take years to identify all Russian agents embedded in the Hungarian state | Szabolcs Panyi

Journalist Szabolcs Panyi has returned to Hungary. He was forced to leave the country after facing threatsfrom Viktor Orbán’s government to initiate criminal proceedings against him, alleging he was a spy. Panyi has spent years reporting on Russian influence inHungary. Since 2023, he has focused on the activities of Hungary’s Foreign Minister, Péter Szijjártó, who effectively acted as a Russian agent.

During the election campaign, after the publication of conversations between Szijjártó and Russian Foreign MinisterSergey Lavrov, it became clear that the Hungarian official had regularly reported on the course of EU meetings, consulted on steps to slow down Ukraine’s accession to the European Union, and discussed lifting sanctions on influentialRussians. This caused a major public outcry in Hungary, particularly among young people.

They were outraged to learn that despite Hungary’s membership in the EU and NATO, the country had effectivelyremained a vassal of Putin’s Russia due to Orbán’s foreign policy. This became a key factor in mobilizing young voters to turn out. Voter turnout reached a record high since 1990, with nearly 80% of Hungarians exercising their right to vote.

According to Szabolcs Panyi, Viktor Orbán did not simply lose the election — his entire regime effectively collapsed. However, Hungarians still have yet to discover the extent of Russia’s involvement in maintaining Orbán’s grip on power.


Journalist Angelina Kariakina speaks with Szabolcs Panyi about why Orbán pivoted toward the Kremlin, Hungary as alogistical hub for Russian intelligence, the demonization of Volodymyr Zelenskyy and Ukraine, the reasons behind the collapse of Orbán’s regime, and the future of Hungary’s now-former top officials.


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

  • 58 хвилин
  • 22 квітня 2026
Коли все має значення

Україна вже виконує одну з ключових функцій НАТО — стримує російську агресію | Фредрік Весслау

Україна не стане повноправним членом ЄС до 2027 року. Проте вже найближчими місяцями всі можуть побачити більш креативні рішення, що дозволять зрушити процес вступу країни до Євросоюзу. Таку думкувисловив шведський дипломат, виконуючий обов’язки директора Інституту європейської політики в Києві Фредрік Весслау. Угорщина під керівництвом Віктора Орбана блокувала процес вступу України. Після перемоги опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром на парламентських виборів категоричні настрої в Будапешті можуть змінитися. Також йдуть дискусії одо часткового членства України ще до завершення всіх необхідних реформ і повноправного вступу до блоку. «Раніше я вважав, що вступ України до ЄС обов’язково має супроводжуватися членством у НАТО. Зараз ситуація змінилася», — заявив колишній шведський дипломат. Однією з причин є й те, що Україна стримує російськуагресію і цим забезпечує безпеку інших країн Європи.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Фредріком Весслау про нові рішення щодо розширення євроблоку, Мінські домовленості як російську пастку, причини високої підтримки України Швецією, довгий шлях до справедливості та реформу силових органів України.

 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 62 хвилини
  • 22 квітня 2026
Коли все має значення

Ukraine carries out NATO’s core job by defending itself against Russian aggression | Fredrik Wesslau

Ukraine will not become a full member of the EU by 2027. However, in the coming months, more creative solutions may emerge that could help move the country’s accession process to the European Union forward. This view was expressed by Swedish diplomat Fredrik Wesslau, acting director of the European Policy Institute in Kyiv.

Hungary, under the leadership of Viktor Orbán, has been blocking Ukraine’s accession process. Following the victory of the opposition Tisza party, led by Péter Magyar, in the parliamentary elections, the hardline stance in Budapest may shift. There are also ongoing discussions about the possibility of partial membership for Ukraine even before all necessary reforms are completed and full accession to the bloc is achieved.

“I used to argue that EU membership for Ukrainewould have to come with NATO membership for Ukraine. Now the situation has changed,” the Swedish diplomat said. One of the reasons is that Ukraine is holding back Russian aggression, thereby contributing to the security of other European countries.


Journalist Natalia Gumenyuk speaks with Fredrik Wesslau about new approaches to EU enlargement, the Minsk agreements as Russian trap, the reasons behind Sweden’s strong support for Ukraine, the long road to justice, and the reform of Ukraine’s law enforcement agencies.


Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

  • 67 хвилин
  • 15 квітня 2026
Коли все має значення

Нові іранські військові політики дуже жорстокі і радикальніші за попередників | Ігор Семиволос

11 квітня у Пакистані пройшли переговори між представниками США та Ірану. Вони були невдалими  — Іран відмовився закрити свою ядерну програму та не виробляти ядерну зброю. Переговори в Ісламабаді свідчать про те, що поставлені на початку військової операції цілі Вашингтону та Ізраїлю досягти не вдалося, кажедиректор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. По суті зараз країною одноосібно керує Корпус вартових Ісламської Революції. Дональд Трамп своїмидіями розчистив шлях до влади новим іранським елітам, проте вони є більш нахабними та ризикованими за своїх попередників. На погрозу президента США влаштувати морську блокаду Ірану його офіційні представники порадили звичайними американцям насолоджуватися поточними цінами на пальне, вартість якого вжезначно зросла через військові дії на Близькому Сході. Вони обіцяють і далі перешкоджати вільному пересуванню суден в Ормузькій протоці, а також обіцяють нові удари по іншим країнам Перської затоки, що забезпечують світову економіку енергоносіями.

Про настрої в іранському суспільстві говорити важко — влада країни постійно блокує Інтернет і посилює цифрову ізоляцію Ірану. Здебільшого люди перебувають у своїх домівках. Вони налякані не лише бомбардуваннями, але й загрозою нового витку репресії, стверджує сходознавець.


Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ігорем Семиволосом про військову операцію США та Ізраїлюпроти Ірана, нинішнє ставлення до американців у країнах Перської Затоки та візит Зеленського до регіону як лакмусовий папірець зміни підходів арабських країн до власної безпеки.  


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 53 хвилини
  • 9 квітня 2026
Коли все має значення

Операція «Чорна зима», фейкові домогосподарки, «Треба щось міняти». Як Росія веде інформаційні війни?

Росія зараз змінює підходи в інформаційній війні проти України і відходить від «топорної» дезінформації. Водночас вона намагається створити середовище, в якому людинібито самостійно робитимуть необхідні їй висновки стосовно тих чи інших подій. Для цього ворог використовує штучний інтелект, насичує інформаційний простірвигідними йому наративами, а також створює розгалужену мережу розповсюдження. Наприкінці 2025 року фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони України знайшли у Telegram та Facebook понад чотири тисячі фейкових акаунтів та веб-ресурсів, через які проштовхували шкідливі наративи та дезінформацію. Заступниця керівника ЦПД Анаїт Хоперіярозповіла, що серед них були і україномовні акаунти, а також ті, які робили перепости з російських джерел інформації, або напряму закликали до фізичногонасильства. Найбільше Росія намагається впливати через фейки про українське військо, щоб дискредидувати українських військових та зірвати процес мобілізації.


Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Анаїт Хоперією про зміни у зовнішньому впливі Росії, гасла, через які намагаються розхитати українське суспільство, складнощіу протидії дезінформації у TikTok, масовану інформатаку на Україну минулої зими та намагання знищити зовнішній імідж країни.


Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійнимвнеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

  • 64 хвилини
  • 1 квітня 2026
Коли все має значення

Що криється за міфами та стереотипами про Донбас? Історична правда від Хіроакі Куромії

Одним із напрямків дослідження американського історика Хіроакі Куромії є новітня історія України. Зокрема, його цікавив період Великого терору Сталіна, Голодомор, а також особливе місце Донбасу як регіону, що завжди був проблемним для радянської влади.

Куромія зацікавився Донбасом наприкінці 1980-х років. Близько восьми років він пропрацював в архівах Донецька, Луганська та інших міст регіону. Згодом він видав книжки ««Свобода і терор на Донбасі: українсько-російське прикордоння у 1870–1990-х роках» та «Зрозуміти Донбас». Дослідник стверджує, що Донбас ніколи не був по-справжньому радянським, радше українським за своїмхарактером. Він бачить у регіоні риси традиційного козацького світогляду — прагнення до свободи, автономії, незалежності від центральної влади. В окремих його містахмогли переважати росіяни, але загалом Донбас був етнічно українським. Тому Куромія спростовує поширене уявлення про Донбас як про зросійщений регіон та осередок проросійських настроїв. З історичної точки зору це не так, навіть станом на 2014 рік, каже дослідник.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Хіроакі Куромієюпро історію Донбасу, його сутність та взаємини з Росією, репресованих корейців та японців, жорстокість дій Сталіна у Східній Азії та імперську конкуренцію між Москвою та Пекіном. 

Дана публікація була підготовлена за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Лабораторії журналістикисуспільного інтересу і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.

  • 72 хвилини
  • 1 квітня 2026
Коли все має значення

What Lies Behind the Myths and Stereotypes About Donbas? The Historical Truth by Hiroaki Kuromiya

One of the research areas of the American historian Hiroaki Kuromiya is the modern history of Ukraine. Inparticular, he has been interested in the period of Stalin’s Great Terror, the Holodomor, as well as the special place of Donbas as a region that was always problematic for the Soviet authorities.

Kuromiya became interested in Donbas in the late 1980s. For about eight years, he worked in the archives of Donetsk,Luhansk, and other cities in the region. He later published the books “Freedom and Terror in the Donbas: A Ukrainian-Russian Borderland, 1870s–1990s” and “Understanding Donbas.” The scholar argues that Donbas was nevertruly Soviet, but rather Ukrainian in its character. He sees in theregion traits of a traditional Cossack worldview—namely, a striving for freedom, autonomy, and independence from central authority. In some of its cities, Russians mayhave been the majority, but overall Donbas was ethnically Ukrainian. Therefore, Kuromiya challenges the widespread perception of Donbas as a Russified region and a stronghold of pro-Russian sentiment. From a historical perspective, thisis not the case — even as of 2014, the researcher says.

Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Hiroaki Kuromiya about the history of Donbas, its essence and relationswith Russia, repressed Koreans and Japanese, the brutality of Stalin’s actions in East Asia, and the imperial rivalry between Moscow and Beijing.

This publication has been produced with the support of the‘Partnership Fund for a Resilient Ukraine’. The content of this publication is the sole responsibility of Public Interest Journalism Lab and does not necessarily reflect the views of the Fund and/or of its Financing Partners. 

  • 72 хвилини
  • 25 березня 2026
Коли все має значення

Керрі Вігем — про місця пам’яті, стихійні меморіали та місце злочинців у музеях

Американський науковець Керрі Вігем вивчає, як суспільства після пережитих злочинів і насильства згадують своє минуле та взаємодіють із ним, так як ця травма продовжує впливати на сьогодення й формувати майбутнє. Польові дослідження для своєї дисертації він проводив в Аргентині, Німеччині, Польщі та Сполучених Штатах.Вігем стверджує, що потрібні не тільки красиві простори пам’яті. Якщо вони будуть гарними, але порожніми, то такі меморіали та місця пам’яті не можна назвати вдалими. Запорукою успіху може бути створення меморіалу, який стає центром та відправною точкою для подальшої взаємодії спільноти.

До того ж Вігему імпонує думка одного з найвідоміших дослідників просторів пам’яті Джеймса Янга.Той наполягав, що нам варто відмовитися від уявлення про подібні місця як про місця колективної пам’яті з однією чіткою, узгодженою й спільною версією минулого. Натомість він пропонує їх сприймати як простори, що поєднують у собі множинність різних спогадів, різні перспективи та різні способи розуміння минулого. Тому дляВігема значення має не стільки те, як виглядає простір пам’яті, скільки сам процес постійного обговорення й осмислення того, що і як пам’ятає суспільство.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Керрі Вігемом простихійні меморіали, як розповідати історії злочинців, чи треба враховувати думки всіх жертв масових звірств, що відрізняє хороші простори пам’яті від поганих та як різні країни світу працюють із місцями пам’яті.

Дана публікація була підготовлена за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Лабораторії журналістикисуспільного інтересу і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.

Нові подкасти

Популярне цього тижня