Коли все має значення

Колумбійська журналістка Каталіна Гомес постійно проживає в Тегерані з 2007 року. В Іран вона потрапила через свою одержимість Близькім Сходом. Її спеціалізація – репортажі з військових конфліктів в цьому регіоні. Також Гомес висвітлювала кілька президентських виборів в Ірані та масові протести під час Зеленої революції в Ірані у 2009 році. Після повномасштабного вторгнення Росії вУкраїну журналістка регулярно їздить на передову для написання репортажів та періодично проживає в Києві.

У перший день початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану Гомес саме виїжджала з України та чекала на свій паспорт у Польщі. Після отримання документів вона полетіла до Туреччини, яка має довгий сухопутний кордон з Іраном. Звідти вже на автівці вона заїхала в Іран і на третій день війни добралася до Тегерану. Там Гомес побачила людей, що перебували в постійному страху — черезбагаточисельні удари по різним військовим базам, поліції, воєнізованих формуваннях та об’єктах, пов’язаних із ядерною програмою Ірану, страждали і звичайні житлові райони. До того ж під удар потрапляло військове командування та ті, хто пов’язаний із режимом, а ніхто ніколи не знав достеменно, хто є їхніми сусідами і що відбувається в будинку поруч. Іранці не отримувалиінформації, як поводити себе, зокрема, і під час дронових атак. Тому Каталіні Гомес доводилося пояснювати, якими є характерні звуки від дронів, в чому є небезпека та як врятувати себе і своїх близьких під час нальотів безпілотників. Вона навіть написала пост в соцмережі, що саме це і є тим кошмаром, в якому українці живуть від початку повномасштабного вторгнення, зокрема, і черезіранські «Шахеди».

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Каталіною Гомес про життя звичайних іранців під час нинішньої війни, зміну їхніх настроїв, сприйняття ними смерті верховного лідераІрану Алі Хаменеї та ставлення до Трампа, жінок без хіджабів та в леггінсах на пробіжках, що сталося з ядерною програмою в Ірані та індустрію дронів, що пов’язана з Корпусом вартових ісламської революції.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Colombian journalist Catalina Gomez has been living in Tehran since 2007. She first came to Iran driven by her fascination with the Middle East. Her main specialization is reporting frommilitary conflicts across the region. Gomez also covered several presidential elections in Iran as well as the mass protests during Iran’s Green Movement in 2009. After Russia’s full-scale invasion of Ukraine, the journalist began traveling regularly to the front line to report and has periodically lived in Kyiv.

On the first day of the U.S. and Israeli military operation against Iran, Gomez was leaving Ukraine and waitingfor her passport in Poland. After receiving her documents, she flew to Turkey, which shares a long land border with Iran. From there, she entered Iran by car and reached Tehran on the third day of the war.

In Tehran, Gomez witnessed people living in constant fear. Numerous strikes targeting military bases, policeforces, paramilitary groups, and facilities connected to Iran’s nuclear program were also affecting ordinary residential neighborhoods. Military commanders and people associated with the regime were also being targeted, while no one trulyknew who their neighbors were or what was happening in the building next door. Iranians received almost no guidance on how to behave during attacks, including drone strikes.

As a result, Catalina Gomez found herself explaining what drones sound like, what dangers they pose, and how people could protect themselves and their loved ones during drone attacks. She even wrote on social media that this was the very nightmare Ukrainians have been living through since the start of the full-scale invasion — including because of Iranian-made Shahed drones.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Catalina Gomez about the lives of ordinary Iranians during the current war, changing public moods, perceptions of the death of Iran’s Supreme Leader Ali Khamenei, attitudes toward Donald Trump, women appearing without hijabs and jogging in leggings, the current state of Iran’s nuclear program, and the drone industry linked to the Islamic Revolutionary Guard Corps.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Colombian journalist Catalina Gomez has been living in Tehran since 2007. She first came to Iran driven by her fascination with the Middle East. Her main specialization is reporting frommilitary conflicts across the region. Gomez also covered several presidential elections in Iran as well as the mass protests during Iran’s Green Movement in 2009. After Russia’s full-scale invasion of Ukraine, the journalist began traveling regularly to the front line to report and has periodically lived in Kyiv.

On the first day of the U.S. and Israeli military operation against Iran, Gomez was leaving Ukraine and waitingfor her passport in Poland. After receiving her documents, she flew to Turkey, which shares a long land border with Iran. From there, she entered Iran by car and reached Tehran on the third day of the war.

In Tehran, Gomez witnessed people living in constant fear. Numerous strikes targeting military bases, police forces, paramilitary groups, and facilities connected to Iran’s nuclear program were also affecting ordinary residential neighborhoods. Military commanders and people associated with the regime were also being targeted, while no one trulyknew who their neighbors were or what was happening in the building next door. Iranians received almost no guidance on how to behave during attacks, includingdrone strikes.

As a result, Catalina Gomez found herself explaining what drones sound like, what dangers they pose, and how people could protect themselves and their loved ones during drone attacks. She even wrote on social media that this was the very nightmare Ukrainians have been living through since the start of the full-scale invasion — including because of Iranian-made Shahed drones.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Catalina Gomez about the lives of ordinary Iranians during the currentwar, changing public moods, perceptions of the death of Iran’s Supreme Leader Ali Khamenei, attitudes toward Donald Trump, women appearing without hijabs and jogging in leggings, the current state of Iran’s nuclear program, and the drone industry linked to the Islamic Revolutionary Guard Corps.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Висвітлення в медіа насильства та мізогінії щодо жінок перебуває на найнижчому рівні за останні дев’ять років. Торік лише 1,3% онлайн-матеріалів у світі розкривали ці теми. Такі результати дослідження оприлюднила міжнародна консалтингова компанія з питань стратегії роботи з аудиторією AKAS. Фахівці проаналізувала понад один мільярд онлайн-публікацій з 2017 року. Найбільше матеріалів стосовно насильства та мізогінії світ читав та дивився у 2018 році — через рух Me Too він ставпіковим моментом для висвітлення цієї теми. Однак навіть тоді лише 2,2% усіх матеріалів в онлайні стосувалися насильства проти жінок.

Дослідниця та журналістка Люба Кассова розповіла, що вонинамагалися дослідити, чи існує зв’язок між рівнем насилля проти жінок у країні та рівнем медійного висвітлення цієї теми. Фахівці очікували побачити прямузалежність — чим вищий рівень насилля, тим більше про це пишуть медіа. Однак жодного такого зв’язку вони не виявили.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Любою Кассовою про зміщення фокусу уваги у висвітленні в медіа справи Епштейна, шкоду сенсаційної подачі такої теми, «нордичний парадокс» та ігнорування голосу жінкив матеріалах про мізогінію та насильства щодо них. 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Coverage of violence and misogyny against women in themedia has fallen to its lowest level in the past nine years. Last year, only 1.3% of online content worldwide addressed these issues. These findings were published by the international audience strategy consultancy AKAS. Researchersanalyzed more than one billion online publications dating back to 2017. The largest volume of coverage on violence and misogyny came in 2018, when the Me Too movement became a peak moment for media attention to the issue. Yet even then, only 2.2% of all online content focused onviolence against women.

Researcher and journalist Luba Kassova said the team soughtto determine whether there was a link between the level of violence against women in a country and the amount of media coverage devoted to the issue. The researchers expected to find a direct correlation — the higher the level of violence, the more media attention it would receive. However, they found no such connection.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Luba Kassovaabout the shifting media focus in coverage of the Epstein case, the harm caused by sensationalist reporting on violence against women, the “Nordic paradox,” and the sidelining of women’s voices in stories about misogyny and violenceagainst them.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Начальник патрульної поліції Донецької області Михайло Вершинін став відомим на всю країну під час оборони Маріуполя у 2022 році. Він залишився з певною кількістюправоохоронців захищати місто. Одна із задач, яку Вершинін намагався виконувати — це координація людей в місті, що оточила російська армія і постійно його бомбардувала. З тих часів в нього залишилася світлина — весь обвішаний радіостанціями та портативними раціямивін намагається координувати хаос у Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення. В квітні 2022 поліцейського поранили, на «Азовсталі» йому зробили операцію. Там Вершинін перебував до самого виходу з «Азовсталі». У російському полоні він провів чотири місяці.

Він вважає, що історія Маріуполя є недорозказаною. Події у місті, що було в облозі, позбавили йогоілюзій  щодо суспільства та його реакцій,щодо деяких людей, які воювали, і були поруч. Тому він закликає не робити штучних героїв з людей, які можуть піаритися на темі Маріуполя. Навпаки потрібнопомічати вчинки тих, хто загинув у Маріуполі. «В нас дуже багато дійсно героїчних вчинків, про які ніхто толком не знає», — каже Вершинін.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Михайлом Вершиніним про те, як він змінився після Маріуполя та полону, рівновагу з собою та як треба пам’ятати «Азовсталь», про війну майбутнього та зброю для цивільних.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійнимвнеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Американець Лусіан Кім займається журналістикою понад двадцять років. Центральна та Східна Європа є одним з основних фокусів його роботи. На початку 2000-х він переїхав до Москви, звідки писав матеріали для зарубіжних видань, зокрема, про «Газпром» та розбудову путінської вертикалі влади. У 2005 вперше приїхав до України, щобпобачити зміни після Помаранчевої революції і відтоді регулярно їздив до країни. Також Кім висвітлював анексію Криму та початок війни на Донбасі. Згодом він повернувся до Росії як кореспондент і працював там до 2021 року. Вінзізнається, що був у шоці від того, як змінилася Росія у порівнянні із 2000-х роками. Кім побачив фактичне скочування до диктатури. У певний момент його робота стала постійним описом репресій різного роду і він залишив РФ.

Після початку повномасштабного вторгнення Лусіан Кім написав книжку «Помста Путіна: чому Росія вторглася вУкраїну». Він аналізує причини російської агресії. Перша з них — російський імперіалізм. Але одного цього чинника недостатньо. У власній книзі він намагається показати, що іншою складовою є особистість Путіна та його диктатура.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Лусіаном Кімом про мотиви Кремля для початку війни, параноїдальне мислення Путіна, в чому схожі Джо Байден та Дональд Трамп, чи планував Янукович залишити Україну післяРеволюції гідності та нове покоління росіян.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внескомна сторінці https://www.journlab.online/donations

American journalist Lucian Kim has been working in journalism for over twenty years. Central and Eastern Europehave been one of the main focuses of his work. In the early 2000s, he moved to Moscow, where he reported for international outlets, covering topics such as Gazprom and the construction of Putin’s vertical of power.

In 2005, he first traveled to Ukraine to observe the changes following the Orange Revolution, and since thenhe has regularly visited the country. Kim also covered the annexation of Crimea and the beginning of the war in Donbas. He later returned to Russia as a correspondent and worked there until 2021. He admits he was shocked by how muchRussia had changed compared to the 2000s, witnessing its effective slide into dictatorship. At a certain point, his work became a constant chronicle of various forms of repression, and he left Russia.

After the start of the full-scale invasion, Lucian Kim wrote the book Putin’s Revenge: Why Russia Invaded Ukraine. In it, he analyzes the causes of Russian aggression. The first isRussian imperialism, but this factor alone is not sufficient. In his book, he argues that another key component is Putin’s personality and his dictatorship.

Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Lucian Kim about the Kremlin’s motives for launching the war, Putin’s paranoid mindset, what Joe Biden and Donald Trump have in common, whether Viktor Yanukovych planned to leave Ukraine after the Revolution of Dignity, and the new generation of Russians.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Журналіст Саболч Паньї повернувся до Угорщини. Він був змушений покинути країну після погроз з боку уряду Орбана розпочати кримінальне проводження щодо нього нібито він є шпигуном. Паньї роками висвітлює російський вплив в Угорщині. З 2023 року він зацікавився активністю міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто,який діяв фактично як російський агент. Вже під час передвиборчої кампанії після оприлюднення розмов між Сійярто та міністром закордонних справ РФ СергіємЛавровим стало зрозумілим, що угорський високопосадовець регулярно звітував проперебіг засідань ЄС, радився щодо кроків з гальмування вступу України в Євросоюз,  а також щодо зняття санкцій з впливових росіян. Це мало великий резонанс всередині угорського суспільства, зокрема серед молоді. Вона була дуже обурена, дізнавшись, що попри членство Угорщини в ЄС і НАТО, через зовнішню політику Орбана країна фактично залишається васалом путінської Росії. Це стало визначним фактором для мобілізації молодих людей піти на голосування. Явка виборців стало рекордною з1990 року – майже 80% угорців скористувалися своїм правом голосу. Саболч Паньї каже, що Віктор Орбан не просто програв вибори, а фактично розпався весь йогорежим. Однак на угорців ще чекає відкриття, наскільки Росія була залучена в збереження влади Орбана в країні.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Саболчем Паньїпро те, чому Орбан зробив розворот у бік Кремля,  Угорщину як логістичний хаб для російськоїрозв ідки, демонізацію Зеленського та України, причини розвалу режиму Орбана та майбутнє вже колишніх угорських високопосадовців. 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійнимвнеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Journalist Szabolcs Panyi has returned to Hungary. He was forced to leave the country after facing threatsfrom Viktor Orbán’s government to initiate criminal proceedings against him, alleging he was a spy. Panyi has spent years reporting on Russian influence inHungary. Since 2023, he has focused on the activities of Hungary’s Foreign Minister, Péter Szijjártó, who effectively acted as a Russian agent.

During the election campaign, after the publication of conversations between Szijjártó and Russian Foreign MinisterSergey Lavrov, it became clear that the Hungarian official had regularly reported on the course of EU meetings, consulted on steps to slow down Ukraine’s accession to the European Union, and discussed lifting sanctions on influentialRussians. This caused a major public outcry in Hungary, particularly among young people.

They were outraged to learn that despite Hungary’s membership in the EU and NATO, the country had effectivelyremained a vassal of Putin’s Russia due to Orbán’s foreign policy. This became a key factor in mobilizing young voters to turn out. Voter turnout reached a record high since 1990, with nearly 80% of Hungarians exercising their right to vote.

According to Szabolcs Panyi, Viktor Orbán did not simply lose the election — his entire regime effectively collapsed. However, Hungarians still have yet to discover the extent of Russia’s involvement in maintaining Orbán’s grip on power.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Szabolcs Panyi about why Orbán pivoted toward the Kremlin, Hungary as alogistical hub for Russian intelligence, the demonization of Volodymyr Zelenskyy and Ukraine, the reasons behind the collapse of Orbán’s regime, and the future of Hungary’s now-former top officials.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations