Детектор медіа говорить

Що відчуває людина, яка повертається з війни в тил? – Найбільш гостре та болюче сьогодні питання української реальності. Його делікатно уникають ЗМІ. Суспільство завмерло в очікуванні, коли зміни, які поступово накопичуються, вибухнуть, адже повернення з війни в умовах, коли кожен перший ветеран має ПТСР, аж ніяк не означає повернення до мирного життя.

Текстову версію читайте тут.

5 листопада відбулася закрита зустріч радника Президента України з питань комунікацій Дмитра Литвина з організаціями, що працюють у сфері протидії дезінформації та інформаційної безпеки, яких зібрала громадська організація «Детектор медіа». Зустріч в Укрінформі модерував Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа». Радник президента розпочав із того, що «держава не має бути єдиним суб’єктом на інформаційній арені», підкреслив важливість залучення громадянського суспільства та вислухав пропозиції учасників.

Текстову версію читайте тут.

На телеканалі ТЕТ відбулася прем’єра нового реаліті-шоу «Найкраща оселя». Творці проєкту на сайті каналу пишуть, що в шоу власники незвичайних осель змагатимуться за звання переможця, а глядачі, як обіцяють у релізі, «отримають свою порцію гострих відчуттів». На відміну від інших реаліті-шоу, де учасники ходять у гості одне до одного, в цьому шоу вони збираються разом у студії, де дивляться та коментують попередньо записані візитівки, в яких вони самі показують знімальній групі каналу їхні помешкання. 

Текстову версію читайте тут. Авторка — Ірина Валюк-Антонішена.

У рамках восьмого фестивалю «Київський тиждень критики» відбулася церемонія нагородження сьомою Національною премією кінокритиків «Кіноколо». Премія названа на честь журналу «Кіноколо», що виходив у 2002–2008 роках і був відроджений цьогоріч. Схоже, очікуваний провал кіноіндустрії та подальше «безкартиння» не настали чи принаймні відклалися, — каже Дмитро Десятерик. Всупереч війні, всупереч шкідницькій культурній політиці держави. Українські кінематографісти виявилися достобіса живучими й винахідливими.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

Бетмен як один зі знакових персонажів попкультури є ровесником Другої світової. Людину-Кажана створили 1939 року Білл Фінгер і Боб Кейн. Автентичний Бетмен, хто б і коли не втілював дотепер цього персонажа, — супергерой, борець за справедливість, який протистоїть злочинності. Не дивина, що військові часто обирають собі позивні з переліку верифікованих супергероїв. Ідеться не лише про українських військових, котрі за визначенням кіборги, залізні люди чи інші втілення захисників, котрі не нападають, а захищаються й захищають. Ворогам ніхто не заборонить вважати себе борцями за справедливість. Власне, це росіяни й озвучують, видаючи свою агресію за «звільнення від нацистів» і «захист російськомовного населення».Зняти з нього маску, встановити особу та показати глядачам узялася редакція розслідувань Суспільного. Результат роботи — документальний фільм «Позивний Бетмен: таємниця Василівського блокпоста» — було представлено 19 жовтня на ютуб-каналі «Суспільне. Новини». 

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

На початку жовтня відбулося відразу дві серіальні прем’єри про війну — «Евакуація» на «2+2» виробництва 1+1 Production fiction і «Потяг» на «1+1 Україна» виробництва Ukrainian Producers Hub. Обидва проєкти створені за підтримки держави та мають деякі інші спільні риси. Це мінісеріали в жанрі роуд-муві, що присвячені евакуації цивільних після повномасштабного вторгнення. В першому проєкті герой намагається вивезти доньку з окупованого Маріуполя, в другому події відбуваються в евакуаційному поїзді, що прямує на захід країни.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Марія Спалєк.

Чатботи з генеративним штучним інтелектом на кшталт ChatGPT стали причиною буму, або «весни» штучного інтелекту. Зростання інвестицій у ці інструменти з одночасним дуже оптимістичним прогнозом щодо доходів від ШІ призвели до того, що ця технологія поступово стає невіддільною частиною не лише бізнес-процесів, але й освіти, правоохоронної діяльності чи розваг. Поки ЮНЕСКО та Всесвітній економічний форум роздумують, як ШІ революціонізує освіту, він стає звичною технологією для дітей різного віку. Для підлітків ChatGPT та аналоги є помічниками не лише в навчанні, але й у створенні порнодипфейків і булінгу однолітків. Надаємо покрокову інструкцію, як захистити себе у випадках незаконного використання вашого фото з метою створення порнографічного контенту.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Надія Баловсяк.

Аналізуємо, яку інфраструктуру для боротьби з дезінформацією створили у Західній Європі, зокрема, у державах Бенілюксу, Центральної, Західної та Північної Європи. А також Республіки Ірландія та Сполученого Королівства. Усі аналізовані держави, крім Сполученого Королівства та Норвегії, є членами Європейського Союзу. Тому захист від поширення дезінформації, окрім національного законодавства, державних і недержавних ініціатив забезпечується нормами й інституціями ЄС. Зокрема, Digital Services Act, заходами координації комунікацій і протидії поширенню дезінформації через соціальні медіа. Цими діями ЄС добивається змін поведінки соціальних медіа, щонайпізніше від 2015 року.

Текстову версію читайте тут. Автори — Поліна Барановська, Артур Колдомасов, Олексій Півторак.

Росія не вперше залякує світ застосуванням ядерної зброї. 24 лютого 2022 року Путін, оголошуючи повномасштабне вторгнення в Україну, застеріг міжнародну спільноту від протидії російському нападу та сказав, що «Росія залишається однією з найпотужніших ядерних держав». Натяки та погрози застосування ядерної зброї на адресу України та Заходу, зокрема США, з боку Кремля неодноразово лунали після початку повномасштабної агресії Росії. У червні 2024 року російський президент уже говорив, що Росія готова внести зміни у свою ядерну доктрину, хоча на той момент він «не вбачав у цьому необхідності». А 25 вересня цього року зміни до російської ядерної доктрини, викладеної у 2020 році, все ж внесли. Автор численних погроз застосувати ядерну зброю експрезидент Росії Медведєв у своєму телеграм-каналі назвав це «подією, яку чекали». Як російські пропагандисти подавали зміни до ядерної доктрини Росії.

Текстову версію читайте тут. Автор — Віталій Михайлів.

Попри часткове відновлення ринку реклами, медіа виживають завдяки донорським коштам. А також намагаються розв’язати величезну проблему кадрів. Дискусія на National Media Talk. У третій рік повномасштабної війни грантові кошти складають левові частини бюджетів медіа. Але чи стали вони порятунком для незалежних редакцій? Які ресурси легальних доходів доступні українським медіа зараз? Яка бізнес-модель має перспективи для виживання? І які ресурси будуть визначальними для виживання медіа у найближчий рік — гранти, електрика чи люди?

Текстову версію читайте тут. Авторка — Наталія Данькова.