Детектор медіа говорить

Кабінет міністрів уніс до парламенту законопроєкт про заборону використання в Україні програмних продуктів, розроблених в Росії та інших країнах, проти яких запроваджені санкції. Його ухвалення та реалізація, пояснюють автори документа, необхідні, щоб посилити захист державних інформаційних ресурсів і персональної інформації жителів України, а також убезпечити інформаційно-комунікаційні системи країни від кіберзагроз. Чому не дали результату всі попередні спроби викоренити з українського цифрового простору російський софт і чи можна очікувати, що це вдасться зробити у разі заборони на законодавчому рівні? «Детектор медіа» шукав відповіді на ці питання разом із представниками українського IT-бізнесу.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.

Комікси в США з’явилися ще наприкінці дев’ятнадцятого століття, але насправді популярними вони стали лише у 1930-х роках — із появою супергеройських коміксів і початком так званої Золотої доби (1938—1956).Саме тоді почали виходити серії Detective Comics (1937) та Action Comics (1938): невдовзі головним героєм першої став Бетмен, а у другій уже з першого випуску був Супермен. Обидві видавала компанія Detective Comics, яка згодом стане DC Comics. А у 1939 році свою першу серію випустила компанія Timely Comics, перший комікс якої мав на обкладинці назву Marvel Comics — згодом саме цю назву буде мати компанія-видавець. З часом обидві компанії отримали визнання та створили тисячі персонажів, деякі з них стали відомими у всьому світі. Але мало хто задумувався, в чому причина їхньої популярності, чому саме вони, а не десятки інших, сподобалися аудиторії. Зараз вони — невіддільна та звична частина маскульту, але в момент появи кожен з них був викликом або відповіддю на страхи, очікування та зміни в суспільстві (а іноді слугував пропаганді). Розповідаємо справжню біографію супергероїв, автори яких при створенні персонажів реагували на суспільний запит і політичну ситуацію у світі, а також (свідомо чи ні) надавали їм власні риси.

Текстову версію читайте тут. Автор — Ігор Наджафов.

Історія тижневика «Волинська газета» бере початок із 1995 року. Щоправда, називалася тоді обласна газета «Досвітньою зорею», а своє нинішнє ім’я отримала у 2005-му, коли головним редактором видання став Володимир Данилюк. Він урятував газету, керівництво якої під час Помаранчевої революції підтримувало регіоналів, від фінансового та репутаційного банкрутства, а згодом, у 2017 році, вивів з-під опіки владного засновника. У перші дні широкомасштабного вторгнення Володимир Данилюк мобілізувався, ставши заступником командира з морально-психологічного забезпечення одного з батальйонів територіальної оборони ЗСУ. Понад два роки газета мусила функціонувати без керівника. А з червня 2024 року виконувати обов’язки головреда почала Ольга Данилюк — дочка Володимира, яка тільки-но завершила навчання в Інституті журналістики Київського національного університету.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.

84% учасників останнього опитування USAID-Internews знають про існування дезінформаційних матеріалів. Більшість думає, що може їх розрізнити. Проте тільки 8% респондентів зуміли відрізнити правду від брехні. Загалом 57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. На що звернути увагу журналісту, який вчиться спростовувати брехню.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Марта Ониськів, менторка Агенції «Або».

Візит Джозефа Байдена до Німеччини мав стати першим офіційним візитом президента США до важливого європейського союзника за всю його президентську каденцію. Програма також передбачала продовження турне Європою та, згодом, деякими країнами Африки (наприклад, Анголою). Проте наближення урагану «Мілтон», який може увійти до трійки найбільш руйнівних за останнє століття, та загострення передвиборчої боротьби у штатах, що коливаються (swing states), кардинально змінили плани очільника Білого Дому. Розбираємося, як відреагував російський агітпроп на перенесення зустрічі у форматі «Рамштайн». 

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Пилипенко.

У Києві відбулася ХVІ Всеукраїнська конференція журналістів-розслідувачів, яку щороку організовує Інститут розвитку регіональної преси. Протягом трьох днів журналісти з усієї України обговорювали ризики, з якими вони стикаються у своїй роботі під час повномасштабної війни, обмінювалися досвідом застосування найновіших інструментів у збиранні й аналізі інформації, дискутували про етичні виклики розслідувальної журналістики.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.

Головний об’єкт нерухомості Національної спілки кінематографістів України урочисто відкрив свій 50-й сезон. Церемонія відкриття ювілейного сезону відбулася у вщент заповненій Червоній залі. Про церемонію відкриття, про те, як і завдяки чому Будинок кіно вибирається зі злиднів, а ще й трохи про давнішню історію його життя — в матеріалі «Детектора медіа».

Текстову версію читайте тут. Авторка — Олена Чередниченко.

20 вересня Офіс Генерального прокурора повідомив про 266 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і волонтерів. За словами голови Національної поліції Івана Виговського, це акції російської ФСБ, для яких вербують українську молодь. Так, відомо про понад 50 випадків вчинення підпалів автівок саме неповнолітніми. У більшості випадків паліїв військового майна в Україні та Європі координують через месенджери. Найчастіше вона та колеги-правоохоронці згадують про телеграм. Аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» знайшли таких вербувальників у месенджері. Розповідаємо про механізм вербування та як ці підпали живлять російську пропаганду.

Текстову версію читайте тут.

Як проросійські телеграм-канали писали про кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів України. 4—5 вересня Верховна Рада відправила у відставку шість міністрів і призначила дев’ять нових. Унаслідок кадрових перестановок п’ять міністерств отримали нових очільників замість виконувачів обов’язків, проте Мінреінтеграції залишилося без міністра після відставки й призначення Ірини Верещук заступницею голови Офісу Президента. Очільниками трьох міністерств стали колишні заступники голови ОП Андрія Єрмака. 

Текстову версію читайте тут. Автор — Арсеній Субаріон.

На каналі «1+1 Україна» вийшов новий серіал «Сталеві нерви» — мелодрама спільного виробництва України та Латвії. У центрі сюжету — молода лікарка, що допомагає власнику великого агропідприємства, а також любовні та детективні інтриги. Серіал відрізняється від попередніх робіт сценаристки Тетяни Гнєдаш, приділяється увага сильній та незалежній жіночій героїні. 

Текстову версію читайте тут. Авторка — Марія Спалєк.