Детектор медіа говорить

Головна героїня «Все має жити» (співрежисери Тетяна Дородніцина, Андрій Литвиненко, Польща — Україна) самим своїм існуванням спростовує масу стереотипів. Анна Куркуріна — вчителька біології, важкоатлетка і відкрита лесбійка, що професійно зайнялася спортом у 40 років і стала шестиразовою чемпіонкою та чотириразовою рекордсменкою світу. З однаковим азартом вона тренує і жінок, і чоловіків, у тому числі — з інвалідністю. І ще ця кремезна й дуже міцна людина опікується долею поранених і покинутих тварин, має з ними особливий звʼязок. Про зворушливий і детальний портрет волонтерки — однієї з багатьох, на кому тримається наш тил — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

У прокаті — документальна стрічка «Яремчук. Незрівнянний світ краси», яка зацікавить і, судячи з реакції соцмереж, уже зацікавила українців, народжених до 1991 року. Тих, для кого пісні у виконанні Назарія Яремчука — незмінна складова дитинства, отроцтва, юнацтва, зрілого віку (потрібне підкреслити або ж підкреслене буде все). Народжені наприкінці 1980-х могли чути по радіо «Стожари», «Родина» чи «Гай, зелений гай». Про фільм «Яремчук. Незрівнянний світ краси» — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

«Кріпачка» (Польща — Литва — Сербія) — суто прокатна назва, дана, вочевидь, заради асоціацій із серіалом «Кріпосна», що мав певну популярність в Україні у 2019–21 роках. В оригіналі фільм називається Chłopi, тобто «Селяни». Однойменний роман, написаний Владиславом Реймонтом у 1901–1908 роках, приніс авторові Нобелівську премію з літератури. Про стрічку, що виконана в унікальній авторській техніці за участі українських художників — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

TikTok стає важливою платформою для політичної агітації. Близько 47% молоді віком від 18 до 24 років у Фінляндії використовують тікток, і приблизно третина кандидатів у Європарламент активно використовували цей додаток у своїх кампаніях. Дослідження фінських аналітиків показало, що впродовж виборчої кампанії у видачі пошуку в тіктоку множилися токсичні висловлювання на адресу політикинь, мігрантів та представників етнічних меншин. Про те, як додаток сформував політичний дискурс під час європейських виборів — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Кацімон.

Ми були країною, в якій не було кіно, але виходив журнал про нього — тепер же нарешті мали кіно, але не мали журналу. Кінокритика в українському інтелектуальному полі лишалася сиротою. Розкидані по відділах культури різних медіа, по експертних радах, по оргкомітетах кінофестивалів, ми виживаємо як можемо, відпрацьовуючи амплуа «професійних глядачів». Але ж ми не просто такі собі недоблогери, що рекомендують, іти чи не йти до кінотеатру; ми з усіма «але» ще й дослідники. Нам потрібна синергія зусиль, концентрація смислів на власній території. Потрібне своє видання, — каже Дмитро Десятерик. Про відродження журналу «Кіно-Коло» — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

Денис Христов колесить прифронтовими містами та селищами і показує глядачам, як виглядає життя поряд із війною. Загалом ідея телеподорожі воєнною Україною не нова. Ще в 2022-му зруйнованими українськими містами поїхав ютуб-проєкт «Хащі», телеведуча Леся Нікітюк зі своєю «Ле маршруткою», тревел-блогер Дмитро Комаров тощо. Але новий проєкт точно не буде зайвим. Воєнних тревелів навряд чи може бути забагато, адже маємо занадто великий обсяг руйнувань і змін, які треба осмислити. Та й географія поїздок відрізняється. Про новий проєкт «Тревел нашого часу» на каналі «Дім» — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Марія Спалєк.

Російський агітпроп та офіційні особи неодноразово говорили про те, що вони погоджуються на «мирні переговори» з Україною та країнами Заходу, але на «своїх умовах». Переговори між російською та українською делегацією у Стамбулі навесні 2022 року, а також «Мінські угоди», укладені ще до повномасштабного вторгнення, є ключовими точками в цьому наративі. Кремль намагається зобразити ситуацію таким чином, що їхні початкові вимоги нібито були «обмеженими» й навіть «взаємовигідними», але через «непоступливість» Києва, Вашингтона та європейських політиків умови переговорів для України постійно погіршуються. Про риторичні відсилки до «Стамбульських угод» 2022 року й ультиматум Путіна, що покликані послабити єдність України — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автори — Костянтин Задирака, Олександр С’єдін.

Журналіст і політик Микола Княжицький опанував телевізійну публіцистику давно. Найновіший продукт його виробництва — «Геть РПЦ! Останній бій». Інтерес мав би бути ширшим, оскільки тема заборони російської церкви в Україні, яка потерпає від російської агресії, досі актуальна. Причому настільки, що частина народних депутатів України вперто не бажає розставатися з московськими попами. Раз по раз затягуючи її законне вигнання й вигадуючи нові й нові причини.Про те, як стрічка Миколи Княжицького позначає тупцювання у справі вигнання російської церкви — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

Стрічка створена російським інтернет-медіа «Проєкт». Авторами вказані Роман Баданін і Михайло Маглов, які свого часу мали стосунок до російського ж «Дождя» (Баданін був головредом), котрий аж до масштабного російського вторгнення в Україну називав себе ліберальним опозиційним каналом. Звісно, незабаром «дождевой» лібералізм поламався на українському питанні, проте ексголовред уже не мав із каналом нічого спільного шість років. Поверхове дослідження професійного шляху Романа Баданіна за той час не виявило його інтересу до подій в Україні та/або їх оцінок. Натомість «Проєкт», релокований із Росії як «іноагент», регулярно досліджує все та всіх, прямо й непрямо пов’язаних із Володимиром Путіним. Окремий документальний фільм-розслідування про Рамзана Кадирова в «Проєкті» вперше. Про російський вплив, гроші, безкарність і корупцію, що перетворили клан Кадирових на уособлення режиму Путіна — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

Візит Орбана до столиці України не пройшов непоміченим у мережах проросійських пропагандистських каналів, які по-своєму тлумачили як передумови, так і обставини цієї події. А також перекручували чи маніпулювали словами політиків і можливими наслідками, які цей візит може внести не лише в динаміку українсько-угорських відносин, але й у перебіг російсько-української війни. Про те, як пропагандисти обговорювали візит угорського прем’єра Віктора Орбана до Києва — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Пилипенко.