Культурний Проект

Критичне мислення — це холодний скепсис, чи навпаки — акт свободи? 

Гостя цього епізоду —  Ірина Хоменко, філософиня, завідувачка кафедри логіки КНУ імені Тараса Шевченка і лекторка «Культурного Проекту». Говоримо про те, як навчитися мислити критично, але не втратити довіру до світу й людей.

У розмові мова піде про таке:

• що таке критичне мислення простими словами (усвідомлення, «мислення про мислення»);

• чому емоції й інтуїція не обов’язково вороги — і як перевіряти інтуїцію;

• найпоширеніші пастки: дихотомічне мислення, упередження підтвердження, ефект Даннінга-Крюгера, катастрофізація;

• як розпізнати та реагувати на аргументативні помилки (ad hominem, «ти також», хибна дилема) — і що робити, коли дискусія перетворюється на сварку;

• практичні прийоми для екологічного конфлікту.

Це епізод для тих, хто хоче краще розуміти себе й інших у часи інформаційного шуму.

Чому монохромна картина Іва Кляйна може коштувати понад 18 мільйонів євро? Що насправді визначає цінність творів мистецтва – авторство, історія, унікальність чи наша власна потреба залишити слід у світі? Як мистецтво стає свідченням епохи та особистості автора, і чому воно важливе нам сьогодні? У новому епізоді ми говоримо про мистецтво, його цінність і силу переживати час із Ольгою Новіковою – мистецтвознавицею, завідувачкою відділу мистецтва країн Сходу Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків та лекторкою Культурного Проекту. Ольга досліджує мистецтво та культуру Японії, і є кураторкою колекцій японської кольорової ксилографії та декоративних елементів японських мечів. Ми говоримо про те, що таке краса, чи існує універсальне відчуття прекрасного, і як наші емоції, досвід і час впливають на сприйняття художніх творів. Від наскельного живопису до абстракції ХХ століття – кожен твір несе в собі історію, ритуал, культурну пам’ять і певну загадку, яку ми намагаємося розгадати. Мистецтво завжди про людські прагнення, емоції та комунікацію – і навіть через століття воно здатне зачепити нас, викликати захоплення, питання або нові асоціації. У цій розмові ми намагаємось зрозуміти, як і чому одні твори надихають, а інші залишаються загадкою, і чому мистецтво завжди виходить за межі простого «подобається/не подобається». Слухайте новий випуск і подивіться на мистецтво по-новому – так, аби ваші стосунки з ним стали ще цікавішими і наповненими.

Як виглядає Київ сьогодні? Чому він такий різний і що робить його особливим? Як поєднати історію й сучасність, і яким може стати Київ майбутнього — зручним, красивим, людяним? У новому випуску подкасту «Політ над буденністю ми поговорили з архітектором, дизайнером і викладачем КНУБА Глібом Ушаковим про Київ середньовічний і Київ у Другу світову, про його розквіт, війни, пожежі, зміни на гірше і на краще. Київ – неймовірно суперечливе місто: він тисячоліттями залишається могутнім державним, культурним, економічним центром, і тяглість цієї історії можна знайти на його вулицях до сьогодні. Водночас – це урбаністично складне, проблемне, часто незручне для своїх мешканців місце для життя. А ще – це місто-фенікс, яке протягом століть стиралось з лиця землі та оживало наново. Яким є місто сьогодні, як йому адаптуватись до сучасних реалій? Як берегти історію міста і чи можливо побороти проблеми сучасної забудови міста? На всі ці питання шукатимемо відповідь у розмові.

Що спільного між повсякденним життям людей і успішними бізнес-стратегіями?

Чи можна «прочитати» культуру – і зрозуміти, чому ми поводимося саме так не лише у приватному житті, а й як споживачі?

У новому епізоді «Політу над буденністю» говоримо з Тіною Полек, антропологинею, яка працює на перетині науки й бізнесу.

Тіна досліджує, як люди живуть: готують, дивляться серіали, виховують дітей, взаємодіють у школах, офісах і соцмережах. Ці звичні деталі відкривають, що для нас справді важливо – і як це знання може змінювати бізнес, сервіси та суспільство.

Антропологія – це не про екзотичні племена, а про наше щоденне життя. Про цінності, які проявляються в дрібницях, і про спробу зрозуміти справжні мотиви людей, а не лише те, що вони готові сказати в опитуванні.

Досвід Тіни вилився у курс «Антропологія для бізнесу», на якому вона вчить бізнеси використовувати інструменти антропології для розуміння потреб своїх клієнтів та команд.

У епізоді ми обговорюємо:

• як антропологія допомагає бізнесу розуміти людей і створювати сенсовні продукти;
• чим антропологічний підхід відрізняється від соціології чи маркетингових досліджень;
• реальні кейси — від реклами пральних порошків до корпоративних культур;
• яким є етичний кодекс антропологів;
• чому український бізнес лише починає відкривати для себе глибинні методи;
• і як антропологи можуть не просто досліджувати культуру, а й змінювати її на краще.