Лабораторія журналістики суспільного інтересу

Висвітлення в медіа насильства та мізогінії щодо жінок перебуває на найнижчому рівні за останні дев’ять років. Торік лише 1,3% онлайн-матеріалів у світі розкривали ці теми. Такі результати дослідження оприлюднила міжнародна консалтингова компанія з питань стратегії роботи з аудиторією AKAS. Фахівці проаналізувала понад один мільярд онлайн-публікацій з 2017 року. Найбільше матеріалів стосовно насильства та мізогінії світ читав та дивився у 2018 році — через рух Me Too він ставпіковим моментом для висвітлення цієї теми. Однак навіть тоді лише 2,2% усіх матеріалів в онлайні стосувалися насильства проти жінок.

Дослідниця та журналістка Люба Кассова розповіла, що вонинамагалися дослідити, чи існує зв’язок між рівнем насилля проти жінок у країні та рівнем медійного висвітлення цієї теми. Фахівці очікували побачити прямузалежність — чим вищий рівень насилля, тим більше про це пишуть медіа. Однак жодного такого зв’язку вони не виявили.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Любою Кассовою про зміщення фокусу уваги у висвітленні в медіа справи Епштейна, шкоду сенсаційної подачі такої теми, «нордичний парадокс» та ігнорування голосу жінкив матеріалах про мізогінію та насильства щодо них. 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Coverage of violence and misogyny against women in themedia has fallen to its lowest level in the past nine years. Last year, only 1.3% of online content worldwide addressed these issues. These findings were published by the international audience strategy consultancy AKAS. Researchersanalyzed more than one billion online publications dating back to 2017. The largest volume of coverage on violence and misogyny came in 2018, when the Me Too movement became a peak moment for media attention to the issue. Yet even then, only 2.2% of all online content focused onviolence against women.

Researcher and journalist Luba Kassova said the team soughtto determine whether there was a link between the level of violence against women in a country and the amount of media coverage devoted to the issue. The researchers expected to find a direct correlation — the higher the level of violence, the more media attention it would receive. However, they found no such connection.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Luba Kassovaabout the shifting media focus in coverage of the Epstein case, the harm caused by sensationalist reporting on violence against women, the “Nordic paradox,” and the sidelining of women’s voices in stories about misogyny and violenceagainst them.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Начальник патрульної поліції Донецької області Михайло Вершинін став відомим на всю країну під час оборони Маріуполя у 2022 році. Він залишився з певною кількістюправоохоронців захищати місто. Одна із задач, яку Вершинін намагався виконувати — це координація людей в місті, що оточила російська армія і постійно його бомбардувала. З тих часів в нього залишилася світлина — весь обвішаний радіостанціями та портативними раціямивін намагається координувати хаос у Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення. В квітні 2022 поліцейського поранили, на «Азовсталі» йому зробили операцію. Там Вершинін перебував до самого виходу з «Азовсталі». У російському полоні він провів чотири місяці.

Він вважає, що історія Маріуполя є недорозказаною. Події у місті, що було в облозі, позбавили йогоілюзій  щодо суспільства та його реакцій,щодо деяких людей, які воювали, і були поруч. Тому він закликає не робити штучних героїв з людей, які можуть піаритися на темі Маріуполя. Навпаки потрібнопомічати вчинки тих, хто загинув у Маріуполі. «В нас дуже багато дійсно героїчних вчинків, про які ніхто толком не знає», — каже Вершинін.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Михайлом Вершиніним про те, як він змінився після Маріуполя та полону, рівновагу з собою та як треба пам’ятати «Азовсталь», про війну майбутнього та зброю для цивільних.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійнимвнеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Американець Лусіан Кім займається журналістикою понад двадцять років. Центральна та Східна Європа є одним з основних фокусів його роботи. На початку 2000-х він переїхав до Москви, звідки писав матеріали для зарубіжних видань, зокрема, про «Газпром» та розбудову путінської вертикалі влади. У 2005 вперше приїхав до України, щобпобачити зміни після Помаранчевої революції і відтоді регулярно їздив до країни. Також Кім висвітлював анексію Криму та початок війни на Донбасі. Згодом він повернувся до Росії як кореспондент і працював там до 2021 року. Вінзізнається, що був у шоці від того, як змінилася Росія у порівнянні із 2000-х роками. Кім побачив фактичне скочування до диктатури. У певний момент його робота стала постійним описом репресій різного роду і він залишив РФ.

Після початку повномасштабного вторгнення Лусіан Кім написав книжку «Помста Путіна: чому Росія вторглася вУкраїну». Він аналізує причини російської агресії. Перша з них — російський імперіалізм. Але одного цього чинника недостатньо. У власній книзі він намагається показати, що іншою складовою є особистість Путіна та його диктатура.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Лусіаном Кімом про мотиви Кремля для початку війни, параноїдальне мислення Путіна, в чому схожі Джо Байден та Дональд Трамп, чи планував Янукович залишити Україну післяРеволюції гідності та нове покоління росіян.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внескомна сторінці https://www.journlab.online/donations