Лабораторія журналістики суспільного інтересу

Ukraine will not become a full member of the EU by 2027. However, in the coming months, more creative solutions may emerge that could help move the country’s accession process to the European Union forward. This view was expressed by Swedish diplomat Fredrik Wesslau, acting director of the European Policy Institute in Kyiv.

Hungary, under the leadership of Viktor Orbán, has been blocking Ukraine’s accession process. Following the victory of the opposition Tisza party, led by Péter Magyar, in the parliamentary elections, the hardline stance in Budapest may shift. There are also ongoing discussions about the possibility of partial membership for Ukraine even before all necessary reforms are completed and full accession to the bloc is achieved.

“I used to argue that EU membership for Ukrainewould have to come with NATO membership for Ukraine. Now the situation has changed,” the Swedish diplomat said. One of the reasons is that Ukraine is holding back Russian aggression, thereby contributing to the security of other European countries.

Journalist Natalia Gumenyuk speaks with Fredrik Wesslau about new approaches to EU enlargement, the Minsk agreements as Russian trap, the reasons behind Sweden’s strong support for Ukraine, the long road to justice, and the reform of Ukraine’s law enforcement agencies.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

11 квітня у Пакистані пройшли переговори між представниками США та Ірану. Вони були невдалими  — Іран відмовився закрити свою ядерну програму та не виробляти ядерну зброю. Переговори в Ісламабаді свідчать про те, що поставлені на початку військової операції цілі Вашингтону та Ізраїлю досягти не вдалося, кажедиректор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. По суті зараз країною одноосібно керує Корпус вартових Ісламської Революції. Дональд Трамп своїмидіями розчистив шлях до влади новим іранським елітам, проте вони є більш нахабними та ризикованими за своїх попередників. На погрозу президента США влаштувати морську блокаду Ірану його офіційні представники порадили звичайними американцям насолоджуватися поточними цінами на пальне, вартість якого вжезначно зросла через військові дії на Близькому Сході. Вони обіцяють і далі перешкоджати вільному пересуванню суден в Ормузькій протоці, а також обіцяють нові удари по іншим країнам Перської затоки, що забезпечують світову економіку енергоносіями.

Про настрої в іранському суспільстві говорити важко — влада країни постійно блокує Інтернет і посилює цифрову ізоляцію Ірану. Здебільшого люди перебувають у своїх домівках. Вони налякані не лише бомбардуваннями, але й загрозою нового витку репресії, стверджує сходознавець.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ігорем Семиволосом про військову операцію США та Ізраїлюпроти Ірана, нинішнє ставлення до американців у країнах Перської Затоки та візит Зеленського до регіону як лакмусовий папірець зміни підходів арабських країн до власної безпеки.  

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Росія зараз змінює підходи в інформаційній війні проти України і відходить від «топорної» дезінформації. Водночас вона намагається створити середовище, в якому людинібито самостійно робитимуть необхідні їй висновки стосовно тих чи інших подій. Для цього ворог використовує штучний інтелект, насичує інформаційний простірвигідними йому наративами, а також створює розгалужену мережу розповсюдження. Наприкінці 2025 року фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони України знайшли у Telegram та Facebook понад чотири тисячі фейкових акаунтів та веб-ресурсів, через які проштовхували шкідливі наративи та дезінформацію. Заступниця керівника ЦПД Анаїт Хоперіярозповіла, що серед них були і україномовні акаунти, а також ті, які робили перепости з російських джерел інформації, або напряму закликали до фізичногонасильства. Найбільше Росія намагається впливати через фейки про українське військо, щоб дискредидувати українських військових та зірвати процес мобілізації.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Анаїт Хоперією про зміни у зовнішньому впливі Росії, гасла, через які намагаються розхитати українське суспільство, складнощіу протидії дезінформації у TikTok, масовану інформатаку на Україну минулої зими та намагання знищити зовнішній імідж країни.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійнимвнеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Одним із напрямків дослідження американського історика Хіроакі Куромії є новітня історія України. Зокрема, його цікавив період Великого терору Сталіна, Голодомор, а також особливе місце Донбасу як регіону, що завжди був проблемним для радянської влади.

Куромія зацікавився Донбасом наприкінці 1980-х років. Близько восьми років він пропрацював в архівах Донецька, Луганська та інших міст регіону. Згодом він видав книжки ««Свобода і терор на Донбасі: українсько-російське прикордоння у 1870–1990-х роках» та «Зрозуміти Донбас». Дослідник стверджує, що Донбас ніколи не був по-справжньому радянським, радше українським за своїмхарактером. Він бачить у регіоні риси традиційного козацького світогляду — прагнення до свободи, автономії, незалежності від центральної влади. В окремих його містахмогли переважати росіяни, але загалом Донбас був етнічно українським. Тому Куромія спростовує поширене уявлення про Донбас як про зросійщений регіон та осередок проросійських настроїв. З історичної точки зору це не так, навіть станом на 2014 рік, каже дослідник.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Хіроакі Куромієюпро історію Донбасу, його сутність та взаємини з Росією, репресованих корейців та японців, жорстокість дій Сталіна у Східній Азії та імперську конкуренцію між Москвою та Пекіном. 

Дана публікація була підготовлена за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Лабораторії журналістикисуспільного інтересу і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.