Kult: Podcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Що таке окциденталізм в українській літературі? Як наші класики сприймали Європу? Яким образ Європи та Заходу був у кирило-мефодіївців, Драгоманова, Франка? Чому в текстах Лесі Українки так багато антиколоніальних мотивів? Чим "Азіатський Ренесанс" Хвильового відрізнявся від російського євразійства? Співрозмовники: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор Kultpodcast, Тамара Гундорова, членкиня-кореспондентка НАН України та віце-президентка українського ПЕН, відома дослідниця української літератури. Розмова відбулася у вересні 2026 року в Книгарні Є у Києві. В оформленні використано фрагмент картини Олександри Екстер "Вид Парижа" (1912) *** ЗМІСТ : 00:00 Вступ. Підтримати: patreon.com/kultpodcast 02:20 Що таке “окциденталізм” і як він доповнює “орієнталізм” Едварда Саїда? 03:31 Як Східна Європа, зокрема Україна, була "орієнталізована" Заходом? 08:33 У чому особливість "хутірної філософії" Куліша в контексті взаємодії української культури з Європою? 11:26 Яким був парадоксальний образ Європи для Шевченка та Кирило-Мефодіївців? 16:01 Як Іван Франко, через своє дослідження аскетизму та походження європейського роману, показав інший бік західної цивілізації? 16:37 Чи можна вважати Драгоманова першим класичним українським європейцем? 27:37 Як Леся Українка, подорожуючи Європою та Єгиптом, критикувала культурний імперіалізм Заходу? 35:00 Як Ольга Кобилянська у "Землі" переосмислила біблійні та українські міфи? 41:15 Як Хвильовий та Шевельов мислили на тему "Азіатського Ренесансу" в контексті кризи Європи? 49:01 Як Домонтович та Докія Гуменна досліджували доісторичні корені та взаємодію степу й міста, показуючи унікальний внесок України в європейську цивілізацію? 01:03:09 Чому визначні українські твори ХХ століття, як "Сад Гетсиманський" Багряного чи "Жовтий князь" Барки, не мали належного впливу в Європі? 01:20:41 Чи перестала Європа бути єдиним джерелом цінностей і досвіду, і чи тепер Україна сама стає прикладом та джерелом для Європи?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Сьогодні ми поговоримо про досвід. Про те, чому для української філософії поняття досвіду стало таким важливим. Чому ми не можемо відділити наше мислення від нашого досвіду, чому біографії та досвід людей, які живуть чи жили на цій землі, не менш цікаві, ніж їхні ідеї чи їхні твори Співрозмовники: українські філософи Володимир Єрмоленко та Вахтанґ Кебуладзе. В оформленні використано роботу Ернста Людвіґа Кірхнера “Ноллендорфплятц” ПІДТРИМАТИ Kultpodcast: https://www.patreon.com/c/kultpodcast *** ЗМІСТ: 0:00 Вступ. Підтримати Kultpodcast: https://www.patreon.com/c/kultpodcast 0:12 Чому поняття досвіду є таким важливим для української філософії та мислення? 1:16 Сковорода та український стиль мислення 1:32 Сковорода vs. Кант: Чи можемо ми порівнювати системну філософію Канта з образотворчим та метафоричним мисленням Сковороди? 3:32 Чи існує лише один "автобан" філософської думки, чи цих шляхів і стежок багато? 5:30 Ніцше та Сковорода як поетичні філософи. 6:44 Досвід як екзистенційна концептуалізація: У чому відмінність поняття досвіду у Канта від його екзистенційного розуміння у Сковороди? 9:49 Чому філософія дедалі більше розглядається як літературний жанр, що поєднує метафоричність образів та поняттєву строгість? 11:38 Як формується сучасна українська школа філософії досвіду і чому вона тяжіє до обговорення саме досвіду, а не лише ідей чи подій? 15:05 Історичний досвід і українське мислення: Чому трагічний та травматичний історичний досвід України є важливим для народження сучасного українського мислення? 17:25 Чому антична традиція, що розглядала філософію як мистецтво життя та осмислення трагічного досвіду, важлива для нас? 23:31 Західна філософія та українська реальність: Чи не занурилася частина західної філософії в ілюзію світу чистих ідей, тоді як українське мислення не може бути відірваним від біографій та досвіду? 36:10 Пастка лінгвістичного повороту: Чи не заводить нас лінгвістичний поворот в глухий кут, ігноруючи досвід, який неможливо висловити мовою? 46:39 Екзистенціалізм Сковороди без нігілізму: як Сковорода пропонує екзистенціалізм, що відрізняється від Сартрівського "ніщо", через концепт "сродності" та постійний пошук себе?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Яким є шлях Симона Петлюри у Франції? Як і чому його бібліотека стала місцем збереження української ідеї в екзилі? Якими є обставини смерті Симона Петлюри в Парижі та чому вбивцю виправдали? Авторка: Тетяна Огаркова, докторка літературознавства, викладачка Києво-Могилянської академії, співзасновниця Kultpodcast. Гостя: Алла Лазарева, журналістка, головна редакторка французької версії “Українського Тижня”, директорка бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі. *** Цей випуск є другим у циклі з п’яти подкастів на тему “Відновлення Незалежності. Боротьба триває” у рамках проєкту “Перша Незалежність України: уроки для сьогодення”, який реалізує Український кризовий медіацентр у співпраці з Kultpodcast за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” *** ЗМІСТ: 0:00 Вступ. Підтримати: https://www.patreon.com/c/kultpodcast 1:07 Чому Симон Петлюра опинився у Франції, і як склалася його доля в Парижі? 3:09 Чи вірив український уряд в екзилі у відновлення української незалежності? 4:33 Якими були обставини вбивства Петлюри в Парижі? 5:37 Ознаки змови: Які деталі свідчать про те, що за Петлюрою стежили, і що вбивця мав спільника? 8:47 Як вбивця був виправданий? Роль совєтського посольства. 11:47 Як захист використав звинувачення в антисемітизмі, щоб виправдати вбивство та скомпрометувати українську ідею? 15:37 Тінь справи Дрейфуса: Як історичний контекст Франції та "комплекс провини" могли вплинути на рішення суду? 18:02 Як ідея Петлюри про український культурний центр у Парижі призвела до заснування бібліотеки? 19:15 Що сталося з початковою колекцією бібліотеки під час Другої світової війни, і як її було копітко відбудовано з нуля? 23:15 Як Бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі служить важливим центром української культури в екзилі? 27:14 Спадщина Петлюри в культурній дипломатії

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Сьогодні ми поговоримо про міста. За що ми їх любимо? Чому вони є таким важливим складником культури? Чому без самостійних і вільних міст неможлива цивілізація? Співрозмовники: українські філософи Володимир Єрмоленко та Вахтанґ Кебуладзе. ЗМІСТ: 00:00 Вступ. Підтримати: patreon.com/kultpodcast 00:55 Чому Київ посідає особливе місце в наших серцях? 01:21 Як трицентрична топографія та лабіринт ландшафту визначають характер Києва? Яри, річки, місто навиворіт. 06:22 Київ як фортеця. 11:16 Чому концепція "міста" (civitas) є фундаментальною для цивілізації? 13:35 Як пам'ятник Магдебурзькому праву символізує важливий правовий аспект української історії? 16:31 Що робить міста основою сучасного європейського світу? 20:41 Чи були трипільські мегапоселення першими містами світу? Як їхні егалітарні характеристики ставлять під сумнів традиційні погляди на міський розвиток? 25:20 Як перехід від грецьких міст-держав до Римської імперії вплинув на концепцію міста? 29:48 Як українська ідентичність формувалася навколо міст. Чому уявлення про її виключно "сільський" характер є хибним? 33:58 Як радянська історіографія приховувала століття жвавого українського міського та культурного розвитку? Чому тут важливим є Острог? 38:52 Чому перша руйнація Києва була здійснена Андрієм Боголюбським ще до монгольської навали? Як це відображає початок російської державності, що формувалася на злочинах та нищенні міст? 47:26 Як республіки можуть захистити себе в епоху "реімперіалізації"?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Чи є Україна “молодою державою”? Що саме відбулося у 1991 році - проголошення чи відновлення незалежності? Правонаступницею якої держави - радянської УРСР чи УНР - є сучасна Україна? Якою є географія та хронологія першої української незалежності, а також її основні уроки для сьогодення? Про це говоримо з Ігорем Стамболом, українським істориком, кандидатом історичних наук, доцентом Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка та експертом проєктів Українського кризового медіацентру. Цей випуск розпочинає цикл з п’яти подкастів на тему “Відновлення Незалежності. Боротьба триває” у рамках проєкту “Перша Незалежність України: уроки для сьогодення”, який реалізує Український кризовий медіацентр у співпраці з Kultpodcast за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Авторка: Тетяна Огаркова, докторка літературознавства, викладачка “Києво-Могилянської академії”, керівниця міжнародного відділу Українського кризового медіацентру, співавторка Kultpodcast. *** ЗМІСТ: 00:00 | Вступ 01:14 | 1991 рік - це проголошення чи відновлення незалежності? Яке юридичне значення має правонаступництво сучасної України від УНР? 02:52 | Як де-факто спадкоємність України з державотворчими зусиллями початку ХХ століття співвідноситься з її де-юре наступництвом від УРСР? 05:17 | Складні та мінливі географічні кордони України в період УНР 07:20 | Як присутність українського війська та уряду визначала де-факто кордони нації під час її ранніх визвольних змагань? 08:57 | Засадничі події та рухи, що передували декларації незалежності 1917 року, особливо щодо мови, культури та освіти. 11:04 | Як Центральна Рада еволюціонувала через свої Універсали, починаючи з автономії та завершуючи проголошенням Української Народної Республіки? 15:21 | Яким був подвійний вплив Берестейського миру, який забезпечив міжнародне визнання, але пізніше ізолював Україну від переможців Антанти? 17:58 | Чому Кам'янець-Подільський тимчасово став фактичною столицею в період інтенсивних конфліктів, символізуючи перехідне існування держави? 18:30 | Які досягнення та суперечності були характерними для періоду Гетьмана Скоропадського, особливо щодо державотворення та національної ідентичності? 23:45 | Як уряд УНР в екзилі підтримував українську ідентичність та дипломатичні зусилля протягом семи десятиліть, попри відсутність території? 27:56 | Які інноваційні форми культурної та наукової дипломатії застосовувала діаспора для підготовки до майбутнього України? 32:00 | Що таке "Чорноморська доктрина" Юрія Липи, і як його геополітичні ідеї про роль України та загрозу з Півночі резонують сьогодні? 43:51 | Які ключові уроки можна винести з визвольних змагань початку ХХ століття, що є життєво важливими для нинішньої боротьби України за суверенітет?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast “Людська гідність у Росії невідома”; “Петербург - це військовий табір, перетворений на місто”; серед російського народу “бачиш лише тіла без душ”; російські правителі “перетворили свій народ на армію німих”, “Іноземці давно дивуються любові цього народу до свого рабства”. Ось лише кілька з сотень влучних цитат Астольфа де Кюстіна - французького аристократа, який відвідав Росію у ХІХ столітті і написав текст “Росія у 1839 році”, який і досі залишається одним із найточніших діагнозів російського політичного режиму. У цьому епізоді говоримо про Кюстіна та його діагноз російській державі та російському суспільству. Автори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, викладачі Могилянки. Підтримати нас: https://www.patreon.com/c/kultpodcast. Ваша підтримка дозволяє нам розвивати цей подкаст та закривати наші збори на автівки для українського війська. *** ЗМІСТ: 00:10 Хто такий Астольф де Кюстін і чому його книга «Росія в 1839 році» вважається однією з найкращих, написаних європейцем про Росію? 01:52 Чому формулювання Кюстіна про Росію ХІХ століття настільки точно відображають сучасну ситуацію? 05:35 Кюстін і Токвіль: інтелектуали одного покоління; їхні погляди на демократію, монархію, Росію, Америку. 08:34 Росія як суспільство спектаклю, суспільство параду. 12:30 Як особиста травма від Французької революції вплинула на життя Кюстіна та його подорожі? 23:05 Росія – це не країна, а "армія". "Табірна дисципліна" та система "чинів" у суспільстві. 25:21 У Росії "все приховують, але про все можна здогадатися" 29:26 Росія як "населення автоматів" і "тіла без душ", які рухаються, "немов виконують накази" і не мають власної волі. 31:38 Російський деспотизм і "війна проти правди" 34:04 Росіяни "згнили раніше, аніж дозріли". 37:00 Чому, на думку Кюстіна, в Росії немає "народу" як суб'єкта, а є лише "штучна нація"? 42:59 Як трагедія в Петергофі, де загинули люди, продемонструвала здатність режиму мовчати та відсутність реальної суспільної реакції? 46:23 Яке місце людська гідність та життя займали в російському суспільстві? 53:37 Чому Кюстін залишається актуальним автором для розуміння сучасної Росії та її конфлікту зі світом?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Чому Одіссей обирає смертність, відмовляючись від безсмертя? Хто він - агресор чи визволитель; чинить справедливість чи жорстокість? Чому такою важливою є тема впізнання? Що означає його зустріч із Сиренами? Чи є його подорож рухом між божественним та людським світом? Як «Одіссея» резонує сьогодні з нами, українцями 2026 року? Автори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, викладачі Могилянки. Підтримати нас: https://www.patreon.com/c/kultpodcast. Ваша підтримка дозволяє нам розвивати цей подкаст та закривати наші збори на автівки для українського війська. ЗМІСТ: 00:05 Вступ. Підтримати нас: patreon.com/kultpodcast 01:23 «Одіссея» у 2026: промовляє до нас по-іншому? 02:16 Повернення додому як ключова метафора. Одіссей проти Енея. 05:56 Чому Одіссей обирає смертність, а не безсмертя? 10:41 Одіссей - агресор чи визволитель? Чому він polytropos? 13:49 Жорстока розправа над женихами: травма війни чи пошук справедливості? 15:59 Вбивство служниць: як його можна тлумачити? Гомер та «Пенелопіада» Маргарет Етвуд. 21:22 Одіссей проти Сирен: спокуса абсолютним знанням. 26:23 Чому «дім» ніколи не буде таким самим? 29:33 Впізнання та його форми. 37:09 Чи був Одіссей чесним? Питання імені та безіменності. 40:16 Чи є в «Одіссеї» тема провини? 46:13 Борис Тен як перекладач «Одіссеї». Інші українські перекладачі. 51:29 Греки та Чорне море. В оформленні використано картину «Улісс та Сирени» англійського художника Джона Вільяма Вотергауса *** Дивіться також: 1) обговорення "Одіссеї" Гомера на Книжковому клубі The Ukrainians: Ольга Перехрест та Володимир Єрмоленко https://www.youtube.com/watch?v=ctw278tVjQY 2) "Одіссея" Гомера на Радіо Культура: Ірина Славінська та Володимир Єрмоленко https://ukr.radio/news.html?newsID=111461 3) Текст Володимира Єрмоленка Антиміф "Одіссеї" для The Ukrainians https://theukrainians.org/antymif-odissei

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Сьогодні ми говоримо про співвідношення лівого та правого у політиці та культурі. Як поняття ліве і праве структурують ідеологічний спектр? Чи можемо ми їх визначити? Чому важливо відрізняти лівих від ультралівих, а правих від ультраправих? Чому важлива відмінність між лібералами та радикалами? Як суміші ідеологій можуть бути корисними? Чому російський більшовизм був формою фашизму? Співрозмовники: українські філософи Володимир Єрмоленко та Вахтанґ Кебуладзе. В оформленні використано картину Ґеорґа Ґроса “Метрополіс” ЗМІСТ: 0:00 Вступ 0:16 Як можна класифікувати ліві та праві ідеології: чи є ліві інклюзивними, а праві ексклюзивними, чи це хибна оптика? 2:01 Чи є протистояння лібералів і радикалів більш актуальним, ніж поділ на лівих і правих, і як російський більшовизм та німецький нацизм демонструють схожі риси? 3:32 Чи може російський шовінізм бути "інклюзивним нацизмом", і як інклюзивність може бути насильницькою, навіть якщо вона не видається такою? 7:27 Як історично виник поділ на лівих і правих під час Французької революції, та як націоналізм еволюціонував від лівої до правої ідеології? 9:32 Яка відмінність між націоналізмом та нацизмом, і як марксизм, за своєю суттю інклюзивний, перетворився на ексклюзивний і ксенофобський? 13:02 Як ідея "держави добробуту" поєднує праві та ліві елементи, і чи є це компромісом, який унеможливлює радикалізм? 17:59 Чим схожі ліві та праві радикали, і чи є позитивне ставлення до насильства їхньою спільною рисою? 21:20 У чому коріння феномену "негативної селекції" совєтської доби, яка зберігає свою силу і сьогодні? 24:33 Яка різниця між рівністю можливостей та рівністю результату, і чи не плутав російський комунізм рівність з однаковістю? 28:10 Чому хибно списувати всі наші біди на СРСР, і як ліва критика капіталізму може виявитися правдивою у питанні зростання нерівності? 31:07 Як російський фашизм діє через інтернаціоналізм, а не націоналізм, і чи була інтелектуальна влада лівих у західних академічних середовищах результатом їхнього безсилля у практичних питаннях? 35:16 Як сучасні феномени, такі як Трамп з його "метатактикою" та Маск з "технофашизмом", викривляють ліберальні ідеї та що це означає для майбутнього? 47:50 Як лібералізм пропонує вибір між різними цінностями, на відміну від радикалізму, що абсолютизує лише одну?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Демократія під час війни; як змінюються базові поняття; українська субʼєктність у світі; прокляття та спасіння інституцій; як нам зашкодила віра в утопію, і як нам можуть допомогти тверезі голоси українського канону. Сергій Жадан та Володимир Єрмоленко - на форумі “Свої” у польському Вроцлаві, 23 травня 2026 року. Модерує Анна Урсуленко, докторка словʼянської філології Вроцлавського університету. Дякуємо за запрошення Христині Подолян, яка цей форум організує і багато працює для звучання української теми у Вроцлаві. На жаль, звук запису не ідеальний, за що завчасно перепрошуємо. Якщо ви хочете ще подібних розмов із Сергієм, але з кращим звуком, пишіть у коментарях, зробимо ще. В оформленні використано зображення картини Архипа Куїнджі “Червоний захід сонця на Дніпрі” ЗМІСТ: 00:02:46: Вроцлав: враження від міста та української громади в ньому 00:04:04: Студентські мрії vs. реальність: про що мріяв юний Сергій Жадан? 00:08:50: Освіта у війні: Як змінюються мрії українських студентів та їхня свобода вибору під час повномасштабного вторгнення? 00:10:13: Культурний ренесанс: Чому так важлива культура під час війни? 00:13:37: Пророцтва та попередження: Що українська інтелектуальна традиція каже нам про майбутнє? 00:17:53: Уроки утопій: Чому українські митці часто закохуються у «монстрів»? І як Леся Українка та Юрій Шевельов пропонували імунітет до ілюзій? 00:27:44: Реалізм чи апокаліпсис: Які слова доречні для опису нинішнього українського досвіду? 00:34:02: Переписування істин: Як Україна створює власну суб'єктність, відмовляючись від старих схем та змінюючи глобальні поняття? 00:37:08: Демократія і вибір: Як суспільство щодня винаходить відповіді на складні питання? 00:46:27: Інституції та інновації: Як держава бореться зі спадком імперії, а українська армія стає двигуном змін "знизу"? 00:59:08: Майбутнє світового українства: Як зміняться відносини з діаспорою після війни, і чи повернеться Україна до демографічного зростання? 01:06:16: Нова Європа та солідарність: Чи усвідомлює Захід трансформацію європейського простору та важливість спільної перемоги з Україною? 01:11:17: Польща та Росія: Чому справжня співпраця глибша за політику, і як нерозуміння російського імперіалізму загрожує всій Європі?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Що ми вкладаємо у поняття «справедливість»? Як воно пов’язане з правами людини, людською гідністю, рівністю та солідарністю? Як війна змінює наш запит на справедливість — і що сьогодні означає «справедливий мир»? Про ці питання говоримо з Максимом Буткевичем - журналістом, правозахисником, колишнім військовослужбовцем, колишнім військовополоненим. Максим провів у російському полоні два роки та чотири місяці. Після звільнення восени 2024 року він повернувся до правозахисної діяльності. Авторка: Тетяна Огаркова, українська літературознавиця, співавторка Kultpodcast, викладачка Києво-Могилянської академії. Цю розмову з Максимом Буткевичем ми записали у Харкові в межах проєкту “Місто на лінії”, який реалізують Харківський ЛітМузей, Харківський Media Hub та громадська організація“Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи”. В оформленні використано фрагмент картини Олександра Богомазова «Вʼязниця» *** ЗМІСТ: 00:05: Вступ. Хто такий Максим Буткевич? 02:16: Як Максим Буткевич особисто розуміє справедливість і як вона пов'язана з людською гідністю? 03:12: Що ми втрачаємо, коли втрачаємо гідність, і як це пов'язано з перетворенням людини на об'єкт? 06:48: Як на наш український запит на справедливість впливає тривалий досвід порушень прав та гідності? 12:00: Як особистий досвід полону Буткевича як правозахисника змінив розуміння безправ'я та прагнення до свободи? 16:50: Чому солідарність є невіддільною частиною справедливості? 19:22: Як війна поглиблює нерівності, і яку роль відіграє солідарність у пом'якшенні несправедливості? 23:12: Чому запит на меморіалізацію є проявом прагнення до справедливості та визнання жертв? 29:04: Чи є держава гарантом справедливості, і чому ефективний зворотний зв'язок із суспільством є критично важливим? 32:19: Як відчувається відновлення справедливості на індивідуальному рівні після звільнення з полону? 36:05: Чому усвідомлення того, що багато побратимів залишаються в полоні, посилює відчуття несправедливості після власного звільнення? 39:36: Яким Максим бачить загальний стан запиту на справедливість в українському суспільстві після півторарічного життя на волі? 42:57: Що означає "справедливий мир" в умовах війни, і чи можливі компроміси щодо справедливості? 48:38: Чи можна змиритися з несправедливістю заради припинення війни, і чому справедливість — це не результат, а постійне прагнення? 51:38: Заключні слова: Чому важливо не зупинятися в прагненні до справедливості.